Анна Акулевич: «Людина, котра знає своє коріння – переможець»

Зі шкільних років Анна знала ким хоче стати у майбутньому. Організаторські здібності та активність цієї дівчинки свідчили про чималий потенціал. «Важливо вийти у світ, щоб тебе побачили. Проте, це надзвичайно важкий період», – каже Анна.

 

Анна Акулевич – українська режисерка, авторка музичного документального фільму про співачку Джамалу, під назвою «Джамала.UA». Це емоційна та енергетична стрічка, у ній немає багато текстових відповідей, роздумів, монологів, інтерв’ю, але, як стверджує режисерка, він дарує емоцію та почуття.

 

Ідея створення портретного кіно саме про Джамалу визріла ще до перемоги співачки у Євробаченні. Анну надихнула пісня виконавиці «1944», а радше те, що артистка глибоко поринула у свою історію, сімейне коріння, та розповіла про це світу.

 

До Івано-Франківська режисерка завітала з презентацією саме цієї стрічки. Подія відбулась у рамках мистецького фестивалю «Porto Franko» 2017.

 


 

IMG_1858

 

– Анно, до Івано-Франківська ви привезли показ музичної документальної стрічки «Джамала.UA». Розкажіть про ваш вибір, як тематики, так і героїні фільму.

 

– Відповідь можна поділити на дві частини. Перша полягає в тому, що у житті часто відбуваються речі, які не залежать від тебе. Так сталось у моєму випадку із цим фільмом. Прокинувшись одного ранку, я зрозуміла, що вона має бути героїнею мого фільму. Ось так просто. Все це підсвідоме перейшло у свідоме. Для мене Джамала є героїнею не лише завдяки своїй перемозі, але й тому, що вона змогла використати можливість, яку їй дало життя, вона зуміла правильно використати шанс, втілила свою ідею. Коли ти рефлексуєш з цією реальністю, коли ти в конфлікті з усім, що відбувається, і можеш створити твір, який донесеться до всього світу, та ще й принесе перемогу твоїй країні, – це надзавдання. Всі ці складові говорять про те, що саме вона має бути героїнею фільму. А тоді, на початку, коли я навіть не знала, пройде Джамала український відбір чи ні, я розуміла цінність цього задуму.

 

– Чи були ви знайомі з Джамалою до того ранку, коли вирішили зняти про артистку кіно?

 

Ні, ми не були знайомі. Я вже знала, що Джамала написала пісню «1944» та знала її творчу біографію. Мені завжди було цікаво спостерігати за нею. Я дізналась, що вона не так давно почала писати свою власну музику, зовсім не на початку своєї кар’єри.

 

IMG_1866

 

 

– Як далі розвивалися події? Наступний крок після ідеї.

 

Наші продюсери сконтактували між собою, і ми отримали позитивну відповідь.

 

– Якою в реальності для вас виявилась Джамала? Такою, як ви очікували?

 

Враження змінювались і продовжують змінюватись постійно. Я нічого не очікувала. Джамала – не політична особа,  вона не громадянка, про яку кажуть, що має конкретну позицію. Але ж вона зробила багато для країни. Я знаходила вдосталь інформації про артистку, але портрет людини, котра може бути живою в середині самого процесу, а не позування на камеру, саме це було для мене цікаво. Це така аксіома: можна ставитися по-різному до того, що Джамала виграла, проте вона залишається переможницею. Але яка вона? На ці питання є відповіді у моєму фільмі. Я хотіла, щоб глядач зрозумів, яка вона через екран.

 

IMG_1859

 

– Як прокоментувала фільм сама Джамала?

 

Вона дуже активно та експресивно реагує на фільм: вона сміється, голосно вигукує якісь фрази. Фільм робить її позитивною та якісною. Це не окрема передача, де мені доводиться давати багато відповідей.

 

– Чому все ж таки ви обрали такий жанр для фільму? Це портрет?

 

Коли ти плануєш спостерігати той чи інший процес, як автор, ти змушений обирати жанр. З «Джамалою.UA» у нас був конкретний жанр – портрет, бекстейдж, закадрове життя зірки. Це була інтимна жива камера, яка мала заходилась поряд із Джамалою в усіх ситуаціях і фіксувала її життя.

 

IMG_1879

 

– У вашому режисерському добірку є ще одна стрічка, – «Це я». Чи можливо провести паралелі між двома фільмами?

 

Причина наших конфліктів та нашого болю у тому, що ми позбавлені права на власну історію. Ми замислюємося над запитанням: «Хто ми є?». Мій перший фільм «Це я» знятий ще до Революції, він ігровий. Стрічка про наші коріння. А зараз – «Джамала.UA». Я зраділа, що знайшла людину, котра знає власне коріння, і знаючи своє коріння, вона справжня, вона переможець. Тобто одне не існує без іншого. Моя героїня у фільмі «Це я» відрізана, вона у пошуку, вона не сприймає все, що тут, але вона не знає як бути там (на рідній землі та за її межами, – автор). Це наша ментальність. Коли ми вже зараз переосмислюємо історію, ми її розуміємо, тому – надія є. І ось, Джамала – конкретний приклад цього.

 

– З яким настроєм їхали до Франківська?

 

– Івано-Франківськ асоціюється із безкрайнім позитивом, який розтікається повсюди: по будинках, предметах, інсталяціях. Я відчуваю це.

 

Сніжана САМАНЧУК

 

Фото: Олександр ЛИТВИНЕНКО

 

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *