Екс-засновник видавництва Старого Лева створює нове видавництво

Екс-засновник видавництва Старого Лева створює нове видавництво

Розвиток видавничої справи не стоїть на місці, і навіть примножується. Цього року у рамках VII Міжнародного літературного фестивалю «Книжковий Арсенал» було презентовано нове видавництво. Цікаво те, що засновниками його стали – Юрій Чопик (у минулому – співзасновник «Видавництво Старого Лева», гітарист групи «Мертвий Півень») та Ярина Винницька (перекладач, журналіст, блогер, автор проекту Ковчег «Україна» та «Скриня.Речі Сили»).
 

Отже, «Terra Incognita» – видавництво світової езотеричної, філософської, психологічної та мотиваційної літератури. Наразі, було видано перші п’ять книг всесвітньо відомих авторів езотеричної думки. 
 

«Наші книги промовляють не тільки і не стільки до розуму, скільки до глибинної, внутрішньої, первозданної мудрості людини – «розуму серця». Тому, попри видиму «розумність» та інтелектуальність, ці книги «НЕ-розумні» – адже лише серце здатне по-справжньому розуміти їхню мову і насолоджуватися нею. Отож – читай серцем! Думай українською!», – розповідає про видані книги один із засновників видавництва Юрко Чопик.
 

Більше про створення нового видавництва, вибір творів та письменників, розвиток видавничої справи в Україні, – поговорили із засновниками новоспеченого видавництва.
 


 

BOOK
 

Як виникла ідея створення видавництва?
 

Ю.Ч. Після того, як я залишив «Видавництво Старого Лева», певний час займався цілком «некнижковим» проектом – мережею велокав’ярень. Шукав також ідеї для інших бізнесових проектів у ресторанній справі. Але все якось «не йшло», пробуксовувало, не було ідеї, яка би по-справжньому захопила. Разом з тим, я давно захоплювався мотиваційними та езотеричними книгами – саме вони на практиці допомагали мені реалізовувати творчі та бізнесові задуми.
 

І от якось мене «накрила» ідея: я ж можу поєднати своє захоплення і бізнес. Наприклад, створити видавництво своїх улюблених книг – книг, які допомагають жити і творити. Майже відразу з’явилася і назва. Вже пізніше я зауважив, що «Terra Incognita» лейтмотивом звучить у романі Вербера «Танатонавти», який ми видали у першій п’ятірці новинок. Багато хто думає, що саме роман Вербера наштовхнув мене на ідею назви видавництва – але ні, це був один з тих прекрасних збігів, які я сприймаю як добрі знаки.
 

Чим особлива «TERRA INCOGNITA» та як вона відрізняється від інших видавництв?
 

Я. В. Ми окреслюємо свою нішу як перше українське видавництво езотеричної, філософської, психологічної та мотиваційної літератури. Хочемо змінити відношення українців до страшного слова «езотерика». Адже ця сфера асоціюється з чимось псевдонауковим і дешево-містичним, як, до прикладу, ворожіння чи послуги на кшталт «допоможу повернути чоловіка в сім’ю». Оскільки езотерика має справу зі світом непроявленим – тим, що неможливо кількісно обміряти і якісно класифікувати, це породжує багато спекуляцій і маніпуляцій навколо. Однак, предметом езотерики, насправді, є чистий духовний досвід, оспіваний усіма релігіями світу. Тож наші книги – для тих, хто йде шляхом власної духовної трансформації, переживає духовні кризи і шукає нових сенсів. Ми ще називаємо себе видавництвом НЕ-розумних книжок – книжок, які потрібно читати не так розумом, як серцем.
 

18674938_1480907258615469_359598138_o

Фото з першої презентації видавництва. Юрій Чопик – ліворуч


 

«Книжкове прокидання з Мертвим Півнем і Віктором Морозовим» – презентація, що відбулася пройдешніми днями у рамках VII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Отже, слово «прокидання», яке воно несе символіку?
 

Я.В. Так сталось, що подавали ми заявку на участь у Книжковому Арсеналі останньої миті, тому що до кінця не були впевнені, чи встигаємо підготувати книги до ярмарку. Заскочили в останній вагон і нам запропонували те, що залишалось вільним – непопулярні ранішні часові слоти. 10 ранку – у нас відразу виникла асоціація з культовими концертами «Прокидання з «Мертвим півнем». Оскільки засновником видавництва є гітарист гурту Юрій Чопик, а модератором ми запросили іншого гітариста і за сумісництвом телеведучого Романа Чайку, то ця назва напрошувалась сама собою. Крім того, Віктор Морозов, один з наших перекладачів, також часто брав участь у концертах «Півнів». Це був ще один містичний збіг, який супроводжує наше видавництво від самого початку заснування.

Як обирали перші книги для друку? Чому саме вони?

Я.В. Це ті книги, які в той чи інший період вплинули на наш світогляд, сформували наші життєві цінності. Для мене таким у свій час був Ошо – скандальний і протирічний, але такий, що кидає виклик суспільним стереотипам і перевертає традиційні цінності догори дриґом. Тепер моїм улюбленим мислителем є Екгарт Толле. Його бестселлер «Сила моменту Тепер» вийшов у нашому видавництві у моєму перекладі. Для Юрка колись відкриттям була книга «Секрет». Саме її секретом він скористався, щоб досягнути тих життєвих успіхів, свідками яких ми усі є. А Бернар Вербер – його улюблений письменник-фантаст.
 

Ярина Винницька

Ярина Винницька – перекладач, журналіст, блогер, автор проекту Ковчег «Україна» та «Скриня.Речі Сили»

 

Які книги на черзі?
 

Я.В. Ми продовжимо видавати авторів з нашої першої п’ятірки, адже всі вони дуже плодовиті і на їхньому рахунку багато інших бестселлерів. Також плануємо розпочати серію під умовною назвою «Українська езотерика». І першим в ній буде спарвжній езотерик Григорій Савич Сковорода. Готуємо також декілька сюрпризів до Львівського форуму видавців, але про них – трішки згодом.
 

Юрію, ви співзасновник «Видавництва Старого Лева». Цей досвід вас мотивував заснувати нове видавництво?
 

Ю.Ч. Звичайно, починати нову справу, опираючись на вже набутий досвід, значно простіше, аніж створювати щось з нуля. Ми відчуваємо, що справа пішла досить легко, люди дуже добре сприймають нове видавництво і наші книги. У мене таке відчуття, ніби ми починаємо не з нульової позначки, а вже з якогось раніше створеного базису, а появу видавництва люди сприймають як давно очікувану подію, і це не може не тішити. Але це не було основною причиною вибору для нового проекту саме видавничого бізнесу. Коли я створював велокав’ярню, не знав про кавовий та ресторанний бізнес майже нічого, але ця «terra incognita» тільки заохочувала мене і додавала азарту першовідкривача.
 

Юрій Чопик - у минулому – співзасновник «Видавництво Старого Лева», гітарист групи «Мертвий Півень»

Юрій Чопик – у минулому – співзасновник «Видавництво Старого Лева», гітарист групи «Мертвий Півень»


 

А що ви зараз можете сказати про діяльність «Видавництва Старого Лева»?
 

Ю.Ч. Мене захоплює і вражає розмах та творчий розквіт видавництва, якого воно досягло за останні роки. Мені добре вдаються стартапи, втілення креативної ідеї, коли з нічого народжується щось, мрія матеріалізується. Але для успішного розвитку бізнесу, окрім творчих ідей, потрібен професійний менеджмент, хороша команда – і цьому видавництву вдалося все це поєднати. Спробую врахувати цей досвід при побудові нинішнього видавництва.
 

Юрію, як поєднуєте свою діяльність музиканта та видавничу справу? Чи не плануєте пов’язані проекти? (наприклад музикальні книжкові презентації)
 

Ю.Ч. Поки що, доки «Мертвий Півень» перебуває у «творчій відпустці», займаюся грою на класичній гітарі, імпровізую. Насправді це те, чого я просто не можу не робити, музикування для мене – це і медитація, і творчість, і відпочинок від видавничих та інших справ. Та все ж останнім часом живу сподіванням, що творча відпустка «Півня» таки закінчиться, і музики у моєму житті стане значно більше. Це, напевне, зараз моя найбільша мрія. Що ж стосується музично-книжкових презентацій – то це вже мрія Ярини: щоб на презентації «Видавництва Terra Incognita» зіграв «Мертвий Півень», і щонайменше у Львівській Опері!
 

Ярино, ви маєте досвід у створенні книг. Ваша «Скриня. Речі сили» – дуже популярна в Україні. Чи будуть схожі проекти в рамках нового видавництва?
 

Я.В. Так, я мрію відкрити окрему арт-лінію у нашому видавництві і поєднати якість змісту з фантастичним оформленням. Крім того, традиційне мистецтво, як можна побачити у «Скрині», є для мене радше народною духовною практикою, аніж декоративним мистецтвом. Тому всі мої експерименти з цією темою дуже «лягають» у тематику нашого видавництва. Отож, можна сподіватись на продовження «Скрині».
 

704922_427765057289495_468296642_o
 

Хто здійснює переклад книг? Переклад безпосередній з мови оригіналу, чи ні?
 

Я.В. Це одна з принципових засад нашого видавництва – забезпечити якісний переклад твору виключно з мови оригіналу, разом з якісним редагуванням і коректурою. Тому, ми працюємо з кращими українськими перекладачами, такими як: Марія Габлевич, Віктор Морозов, Ірина Шувалова, Ярина Тарасюк, Зоя Борисюк. Юрко сам за фахом редактор і дуже ретельно відстежує якість тексту. Так, що жоден русизм не проскочить.
 

На якому рівні, на вашу думку, видавничий рівень в Україні сьогодні?
 

Я.В. Ми щойно повернулись з Книжкового Арсеналу. Це така собі окрема планета, якась паралельна реальність, населена неймовірними людьми. Коли ти перебуваєш там, здається, що ось вона – країна мрій, де всі люди спраглі нових знань – читають, творять, малюють. У залах Арсеналу видавничий бізнес в Україні виглядає дуже привабливо, але підозрюю, це викривлене, під дією сильних емоцій, сприйняття. Хоча неможливо не помітити великого прогресу у якості і кількості видань.
 

Все ж таки, ще багато літератури на українському ринку можна знайти виключно в російському перекладі. Що гадаєте з цього приводу?
 

Я.В. Функція держави – захистити свій ринок. А наше завдання – виграти цю битву у чесній конкурентній боротьбі – робити якісні переклади (як перекладач скажу, що російські переклади містять дуже багато неточностей і змістових перекручень), створювати книги, до яких приємно торкатись, з обкладинками, які можуть захоплювати не менше, аніж експонати картинних галерей. Потрібно завоювати серця читачів, і тоді реалізується слоган нашого видавництва – «Читай серцем! Думай українською!».
 

Сніжана САМАНЧУК
 

comments powered by HyperComments

Related Posts