Ігор Цепенда: “Обсерваторія “Білий слон”— це об’єкт, який поступово буде змінюватися.”

Очевидно, що гідна освіта молодого покоління визначає майбутнє держави, і сьогоднішні студенти вже завтра стануть за кермо державної машини. Про майбутніх керманичів, університетську роботу, європейські інвестиції, обсерваторію “Білий слон” розповів нам доктор політичних наук, ректор Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника — Ігор Євгенович Цепенда. 


ПРО ВСТУПНУ КОМПАНІЮ

 За інформацією прес-служби Міносвіти у ТОП-спеціальності з найбільшим прохідним балом за результатами вступної компанії-2018 потрапили: «Стоматологія», «Міжнародне право», «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Журналістика», «Політологія», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Історія та археологія», а також низка спеціалізацій «Філології» китайська, шведська, японська та інші мови. Які ТОПи у вашому університеті цього року? Що обирають сьогодні студенти?

Це є міжнародні відносини, іноземні мови, тому що молодь все більше і більше хоче знати мови, і це відповідно додає зацікавленості. Наш факультет іноземних мов є одним із найстаріших в цьому регіоні. Якщо дивитись на міжнародні відносини, то це хоча й молодий, але в нас вони входить в ТОП декількох факультетів міжнародних відносин, які мають право стажувати наших студентів за кордоном. Зокрема зараз наші студенти стажуються в посольствах країн Європейського Союзу. Це універсальна спеціальність, тому що з одного боку ти міжнародний політолог, а з іншого ти референт перекладач. Ми другий рік розпочали економічні міжнародні відносини, надзвичайно цікавий напрям. Дуже цікаві напрямки в нас пов’язані з бізнес-адмініструванням. Ми поступово виходимо на цю англомовну програму. Спектр класичного університету є дуже широким, сьогодні ми маємо близько 47 спеціальностей. З іншого боку, ми маємо спеціальності, які потрібні для держави і які можуть бути на перший погляд не престижні, але потрібні для держави. Це величезна кількість напрямків, пов’язаних з природничими науками, починаючи від фізики і закінчуючи біохімією. Ми втримуємо їх, і мало того, що втримуємо, додатково це потужні наукові школи, які готують собі зміну. Ми маємо достатню кількість молодих науковців, які працюють в цих напрямках. Вони дуже складні для фінансування, це очевидні речі, але за рахунок гуманітарних напрямків, які є престижні, ми таким чином даємо їм можливість дотувати ці спеціальності, які мають бути в університеті і які врешті-решт повинні бути в державі, яка не хоче працювати тільки на сферу послуг, а й дійсно бути технологічно розвиненою.

Спектр класичного університету є дуже широким, сьогодні ми маємо близько 47 спеціальностей. З іншого боку, ми маємо спеціальності, які потрібні для держави і які можуть бути на перший погляд не престижні, але потрібні.”

— Зараз науковець не та професія, яка одразу приносить гроші. Чи хочуть сьогодні студенти іти в науку?

Я завжди говорю про те, що на спеціальність треба дивитись з точки зору в певній мірі матеріальних статків, але в першу чергу потрібно відчути себе комфортно з вибором спеціальності. Якщо ти дивишся на професію лише з точки зору грошей, то ти ніколи не досягнеш успіху. А якщо ти дивишся на спеціальність з тієї точки зору, що тобі внутрішньо комфортно, і твої знання дозволяють тобі говорити про те, що ти її бачиш значно ширше, то ти будеш матеріально забезпеченою людиною, тому що у своєму напрямку ти будеш найкращим. А ми дуже добре знаємо, що у тих напрямках, в яких ти найкращий, починаючи від професій робітничих і закінчуючи науковими, ті, хто є найкращі, вони завжди є і найбагатші.

Якщо ти дивишся на професію лише з точки зору грошей, то ти ніколи не досягнеш успіху.”

І можна у професії, в якій ти самореалізуєшся, досягти висот.

— Без сумніву. І я бачу по наших науковцях, які сьогодні дійсно досягли вершин, це самодостатні люди, які отримують задоволення від своєї наукової роботи, і в той же час вони високооплачувані. Тому що, величезна кількість європейських наукових грантів спрямовані на те, щоб розвивати солідну науку, фундаментальну і прикладну. І виходячи з цього вони мають великі кошти, які дозволяють комфортно себе почувати в суспільстві.


ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ

[vc_row][vc_column][vc_column_text][/vc_column_text][vc_gallery type=”flexslider_slide” interval=”3″ images=”86806,86807,86805,86808″ img_size=”full”][/vc_column][/vc_row][vc_row][vc_column][/vc_column][/vc_row]

Нещодавно представники польської і української наукової еліти відзначили ювілей Астрономічної і метеорологічної обсерваторії, відомої також під назвою “Білий слон”. Чому її називають унікальною?

Це дійсно надзвичайно цікавий об’єкт, тому що, якщо подивитись в історію, то він був побудований всього-на-всього за два роки. Це казка, оскільки ми думали так само, як і наші попередники, зробити це за два роки і зрозуміли, що це надзвичайно складно. Все було зроблено за рахунок рук місцевого населення і максимальна тяглова сила це був кінь. Найважчий камінь, який витягнули, важив близько 930 кілограм. Але кошти були виділені дуже великі, об’єкт був подвійного використання: військового, тому що на той час це був кордон Речі Посполитої з Чехословаччиною, відповідно там була і прикордонна застава. У 1936 році розпочався цей проект, а в 1938 він вже був відкритий. Об’єкт був Варшавського університету, була астрономічна обсерваторія і тільки декілька років проіснувала, тому що в 1939 розпочалась Друга світова війна. Натомість вже після 1941 він був фактично пограбовний. Хоча у 50-х роках КГБ Радянського Союзу опрацьовувала план відновлення цього з об’єкту. Архіви не розповідають, з якою метою, але є креслення, які свідчать про те, що ішла підготовка до відновлення цього об’єкту.  Ми розглядаємо його з Варшавським університетом і ми зініціювали цю подію саме з ними з точки зору великого наукового об’єкту, який, звичайно, не буде тільки об’єктом нашого і Варшавського університетів, тому що його потуга – це щонайменше для університетів двох держав, а щонайбільше – долучення університетів Європейського союзу. Тому що, знаходиться на дуже цікавій висоті, вище двох тисяч, а всі наукові об’єкти, більше двох тисяч метрів, вони завжди цікаві з точки зору спостережень, метеоспостережень, астрономічних спостережень, з точки зору екології.

На стінах обсерваторії є лишайники, які сьогодні норвезькі вчені розглядають як певні тестери для розуміння екологічних проблем.

Наприклад, на стінах обсерваторії є лишайники, які сьогодні норвезькі вчені розглядають як певні тестери для розуміння екологічних проблем. Тому наші вчені так само спільно з європейськими колегами займаються цією проблематикою. Є величезний спектр. Ну і треба пам’ятати, що він знаходиться в серці Карпатського національного природного парку, тобто всі проблеми, які будуть пов’язані з екологією, захистом парку, наших лісів, вони всі будуть пов’язані в його діяльностю. З іншого боку, маємо дуже добре підтримку з Державною службою з надзвичайних ситуацій Івано-Франківської області, зокрема полковника Чернецького і його колег, оскільки там вже розпочав діяльність з вересня 2016 року рятувальний центр. Врятовані вже десятки людей не тільки з тим, що сказали, куди потрібно йти або не потрібно, але безпосередньо рятували взимку. Сьогодні це найбільш високогірна постійно діюча рятувальна служба не тільки в Україні, але й, я думаю, у Центральній Європі. І дійсно вона надзвичайно вдало працює. Тобто спектр партнерів є дуже широким, але все це концентрується на одному – науці, можливості розвитку туризму. Але знову-таки повертаюся до того, що це в першу чергу дуже солідний і потужний науковий об’єкт, який буде партнером для багатьох подібних наукових об’єктів, які сьогодні є у Європі і за межами.

“Сьогодні це найбільш високогірна постійно діюча рятувальна служба не тільки в Україні, але й, я думаю, у Центральній Європі.”

Нещодавно на обсерваторії було збудовано громовідвід. Чому це так важливо?

Це була подія надзвичайної ваги. Навіть ті, хто були з нами, не розуміли чому ми так радіємо громовідведенню. Але це дійсно була дуже складна процедура, ми навіть запрошували до участі найбільш відомі українські фірми, які займаються громовідведенням, зокрема фірма, яка зробила громовідведення на Чорнобильській АЕС і зіткнулася з величезними труднощами, коли побачила, що таке обсерваторія на такій висоті. Тобто декілька разів навіть змінювалась концепція громовідведення, тому що є величезні намерзання і, відповідно, метал не витримує. Мачти, які мають висоту до 3 метрів і товщину до 5 сантиметрів, під силою намерзання і вітру ламаються.

Скажіть, пане Ігорю, чи може обсерваторія Піп Іван та “Білий Слон” працювати як колись, як пункт спостереження за небесними світилами? Чи може там бути встановлений потужний телескоп?

Ми розглядаємо це. Спочатку був скептицизм щодо цього, тому що всі, хто цікавиться з точки зору науково-популярної астрономії, добре знають, що найбільш потужні астрономічні обсерваторії світу знаходяться в Південній Америці. Це пояснюється тим, що безхмарних днів там 320-330 днів в році, що дозволяє візуально працювати з телескопом. Протягом останніх років дуже сильно зацікавилось і наше Українське астрономічне товариство, і наш великий земляк – професор Яцків. Постійно від нього приїжджають науковці. З іншого боку, нашим партнером є астрономічна обсерваторія Варшавського університету. Це також достатньо сильні науковці, їхня астрономічна обсерваторія знаходиться в Чилі. Вони мають великий досвід співпраці зі світовими науковцями в галузі астрономії. Для мене було відкриттям, коли цього року я відвідав Чиказький університет в квітні, де мав розмову з віце-президентом і порушив питання про те, що ми хочемо будувати телескоп. Відомо, що цей університет має один з тих найбільших перших телескопів в світі. Я делікатно себе поводив, думаючи, що мене зараз висміють, на що він одразу сказав: «Без комплексів, ви тільки скажете координати як тільки з’являться телескопи і ми вам дамо роботу». Тому все буде залежати від того, який буде тип телескопу. У зв’язку з цим зараз наші науковці працюють над встановленням, я думаю, що це буде скоро зроблено, тому що вже є громовідведення. Воно є важливою основою для встановлення обладнання. Сучасне обладнання пов’язане з додатковими енергоносіями, які потрібні для нього. У зв’язку з цим перша блискавка і обладнання горить. Якщо подивитись на вартість обладнання, яке буде працювати протягом двох років для визначення телескопу, то вартість такої невеличкої коробки – 20 тисяч євро. А це кошти, якими не можна розкидатись.

Чи можуть бути встановлені на даху обсерваторії сонячні батареї?

Розглядається таке, тому що друге питання – відсніження цих батарей, їх відмороження, тобто це один з елементів. Однозначно, що всі сучасні альтернативні джерела енергії, які використовуються в світі, будуть використані в цьому гранті. З іншого боку, використовуємо дизельні генератори. Самі діодні освітлювачі дозволяють економити, тому ми повертаємося до обладнання, яке має працювати протягом двох років і буде виконувати кліматичну роботу, працювати над тим, щоб визначати хмарність, температурні режими, сили вітру, і на підставі цього маленького апарату буде визначено який тип телескоп буде. Вже сьогодні ми знаємо, що це буде два телескопи і вони будуть працювати в автономному режимі. Але якраз вони дадуть перший поштовх до того обладнання. Плануємо так само наступного року ставити метеоспостереження.

“Вже сьогодні ми знаємо, що це буде два телескопи і вони будуть працювати в автономному режимі.”

Воно існує там чи ви плануєте просто обновити?

Метеоспостереження існує на “Пожижевській”, на висоті тисяча метрів. Цей апарат Люфт буде робити всі заміри, які стосуються метеоспостереження. Натомість він не є офіційно зареєстрованим апаратом для того, щоб використовувати вже в поданні інформації. Тому, відповідно, після того, коли є вже громовідведення, ми можемо розширювати весь цей спектр і я переконаний, що наступний рік буде роком встановлення метеоспостереження. Це об’єкт, який поступово буде змінюватись. Навіть зовнішній вигляд може змінитися і це буде як невеличкий космічний корабель.

“Наступний рік буде роком встановлення метеоспостереження.”


ПРО ГРАНТИ

Прикарпатський університет бере активну участь у залученні Європейських коштів. Зокрема, цього року 14 проектів, переможців з України, отримують кошти програми ЄС Еразмус+, ви у тому числі. Ці кошти сприятимуть науковим дослідження в Україні. Про які суми йдеться і на що будуть спрямовані кошти?

— Ми вийшли на гранти спільно з партнерами, які є вище одного мільйона євро. Якщо декілька років ми раділи з того, що отримуємо гранти 30-40 тисяч євро, то сьогодні науковці університету показали свої знання, що з нами охоче співпрацюють партнери з країн Європейського Союзу. Ну і подією 2018 року стало те, що ми перші зі всіх українських університетів саме в програмі Еразмус + К2, тобто розвиток потенціалу, отримали статус грант-холдера. Це означає, що вперше Європейський Союз довірив українському університету роздавати гроші не тільки для університетів України, а й для університетів ЄС. Це велика відповідальність, тому що, якщо ми дійсно успішно реалізуємо цей проект, то це буде довіра не тільки до нашого університету, а в першу чергу до українських університетів. Я переконаний, що кількість університетів України, які стануть грант-холдерами, буде збільшуватись. З іншого боку, ми беремо проекти, які потрібні для регіону і для розвитку української освіти. Саме цей проект, у якому ми стали грант-холдерами, проект, який пов’язаний з модернізацією вищої педагогічної освіти, з використанням інноваційних методів навчання. В нього зараз входять і університет Кіпру, Іспанії, великий технологічний університет у Кракові і наші університети, в основному педагогічні, тому що ми один класичний, який бере участь в ньому. Але він полягає в тому, що ми саме в реалізації концепції нової української школи змінили ставлення до використання інформаційних технологій, дали студентам змогу по-іншому підходити до методики викладання. І з іншого боку, так само наша регіональна проблема – гірські школи, в які взимку дітям дуже важко потрапити. У зв’язку з цим ми хочемо використати ці інновації, це дасть певний елемент дистанційної освіти в такі складні тижні для того, щоб навчальний процес не переривався. Це велика програма на три роки, ми зараз створюємо класи, які будуть навчальними і для вчителів, і для студентів. Це наш внесок в розвиток концепції української школи.

“Подією 2018 року стало те, що ми перші зі всіх українських університетів саме в програмі Еразмус + К2, тобто розвиток потенціалу, отримали статус грант-холдера.”


ПРО БАЖАННЯ ЗАЛИШАТИСЯ В УКРАЇНІ

Зрештою, можливо це зменшить потік студентів за кордон, адже 7% студентів, які закінчили навчання в Польщі готові повернутися до України, а решта їде кудись далі, можливо, програми про які ви говорите якраз сприятимуть тому, що студенти будуть знаходити себе в Україні?

Це дуже важлива тема, тому що це ринок праці України і ми вже давно працюємо над тим, щоб не тільки втримати студентів, тому що в умовах демократичної держави ти не втримаєш громадянина, який хоче поїхати. Це відбувається не тільки в Україні, а й в Польщі, Литві. Оскільки Литва, Естонія, Латвія їдуть в Швецію, Фінлядію, а поляки їдуть у Німеччину, Великобританію. Але, я вважаю, що Україна на сьогоднішній день є terra incognita для бізнесу і багатьох напрямків, які дозволяються людині, яка є креативною, розвивати себе саме тут. На сьогоднішній день ми маємо декілька десятків програм подвійних дипломів з провідними університетами Республіки Польщі. З якою метою ми це зробили? З одного боку для того, щоб сповільнити відхід наших студентів, оскільки навіщо їхати, якщо є можливість отримати два дипломи. Але коли вони поїдуть, я завжди говорю: «Поїдьте, подивіться, придивіться, ви побачите там дуже багато нового. Але те, що ви побачте там – вже відоме. А якщо ви приїдете з цим сюди, ви будете перші і успішні». Тому ті, хто розуміє це і робить так – стають успішними. Тому ми даємо можливість отримати знання всюди, але треба пам’ятати, що найкраще ти використаєш ці знання в своїй країні.

“Я вважаю, що Україна на сьогоднішній день є terra incognita для бізнесу і багатьох напрямків, які дозволяються людині, яка є креативною, розвивати себе саме тут.”

Крім того, не потрібно забувати, що зміна свідомості авторитарної культури зобов’язання повинна перейти до культури самовідповідальності. Тому зусилля повинні прикласти: і студенти, і викладачі.

Так, я повністю погоджуюся, тому що примус ніколи не грає, але в той же час ми повинні пам’ятати, що не все робиться за гроші. І якщо подивитися на успішні країни ЄС, то вони виграють саме тим, що створили саме ті суспільства, де більшість працює за гроші, але і ця сама більшість працює в ім’я якоїсь ідеї, цілі, що називається “волонтеріат”. Те, що з’явилося в Україні, і те, що вже давно існує в наших сусідів в Європі. Якщо подивитись на багато напрямків, то там немає державних працівників, яким платить держава, а все це відбувається на основі об’єднання людей, які одержимі спільною ідеєю і розуміють, що саме вони зможуть побудувати маленьке суспільство, в якому живуть. Це дуже важливо, тому що ми повертаємось до «а що я буду з цього мати?». Вони розуміють, що роблять добру справу для себе, для своїх дітей, наступних поколінь.

«Поїдьте, подивіться, придивіться, ви побачите там дуже багато нового. Але те, що ви побачте там – вже відоме. А якщо ви приїдете з цим сюди, ви будете перші і успішні.»

СЛУХАТИ ЗАПИС РОЗМОВИ

Лілія СЕГЕДИН

Олена ТРЕТЯК

Фото з соцмережі Facebook Ігоря Цепенди і Чорногірського гірського пошуково-рятувального посту.

ПОДІЛИТИСЬ

One Comment

  1. Франківський Пан Reply

    Моя повага цій людині, відповідальний та цілеспрямований.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *