Слова, що нині набули особливого значення…
Патріотичний спів, що змінюється пострілами. І рани, які все ж не загоїв час…
Про все, що тут відбувалося рівно 5 років тому, нині нагадує лише меморіал зі світлинами Героїв Небесної Сотні. А тим часом в Івано-Франківську студенти знову взяли у руки щити.
Це – лише реконструкція. Бій – не на смерть. А навпаки – аби обезсмертити пам’ять.
20 лютого… Трагічна дата Революції Гідності як завжди зібрала у Меморіальному сквері сотні містян. Для багатьох із них події на Майдані стали національною або ж особистою трагедією.
5 років тому українці відпустили у небо сотню душ Героїв Революції Гідності. А нині, як їх символ – жовто-блакитні кульки.
У цей день загинув один із наймолодших Героїв Небесної Сотні – 19-літній іванофранківець Роман Гурик. Для своїх краян він став символом усієї Революції Гідності. Над могилою брата не стримує сліз наймолодша у сім’ї Гуриків – Йордана. Коли Роман помер, дівчинці було всього 5 років.
Дідусь Романа Гурика згадує, коли онука ховали, несподівано посеред похмурої завіси хмар засяяло сонце. Нині ж – навпаки. Поки звучала поминальна молитва за Героями Небесної Сотні, над Івано-Франківськом плакало небо.
Ірина Головенко, Мирон Василик. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь