Наприкінці вересня в Івано-Франківську стартує інформаційна кампанія Міністерства інфраструктури України “Зважай!” , в рамках Проекту технічної підтримки, що фінансується ЄІБ / Цільовим Фондом Технічної Підтримки Східного Партнерства (EPTA TF). Комунакативна програма покликана підвищити персональну відповідальність учасників дорожнього руху щодо аварійності на дорогах. Кампанія буде здійснюватися за допомогою візуальних засобів інформації. Це фото- ,відео- та сувенірні і друковані матеріали,які стануть своєрідним нагадуванням водіям про небезпеку на дорозі. Проект покликаний достукатися до інстинктів самозбереження водіїв та їхнього усвідомлення невідворотних наслідків порушення ПДР. Цільова аудиторія Проекту -чоловіки від 30-ти до 45-ти років. Адже саме так, на думку експертів,виглядає середньостатистичний український кермувальник авто.
Над розробкою Проекту працювали експерти України, Данії та Франції. Зарубіжні фахівці більше трьох років вивчали ситуацію на українських дорогах. Їхній висновок безжальний – в плані безпеки на дорогах Україна відстає від європейських країн на 50- ть років. Однак ця ситуація не безнадійна, переконані експерти, ми все ще можемо надолужити згаяне, якщо добре постаратися.
Єтте РАВН, данський експерт з комунікації у сфері безпеки дорожнього руху, Магістр мистецтв в галузі соціальних наук та комунікації 25 років досвіду роботи з комунікації щодо безпеки дорожнього руху в різних частинах світу
В Україні щодня трапляються сотні ДТП. У період з 2011 по 2016 роки налічується близько 170 000 дорожньо-транспортних пригод. Внаслідок аварій загинуло 26 500 осіб та 209 000 осіб було травмовано. Головне питання: як ці ризики звести до мінімальних показників. Наша ціль – “нульова смертність”. Я Вам розкажу як ми досягли цього в Данії.
За близько півстоліття (період з 1881 по 2015 ) Данії вдалося зменшити смертність дорослого населення на дорогах на 25 %. А летальні випадки внаслідок ДТП за участю дітей зменшилося на 97 відсотків!
Коли мене запитують, як нам вдалося досягти таких результатів, я кажу: ми вчасно почали наводити порядок на дорогах. І цей процес досі триває.
У 1968 році ми мали найвищу смертність в історії Данії. У 1871 -1873 Парламент вперше запропонував зміну Правил дорожнього руху, яка стосувалася обмеження швидкості транспортних засобів в населеному пункті до 60 км./год. Від 1976 року ПДР зобов’язують водіїв та пасажирів на передньому сидінні авто пристепали ремені безпеки. З 1985 року максимальну допустиму швидкість ТЗ у населених пунктах зменшено до 50 км./год.У 2003 році поліція почала використовувати автоматичні засоби вимірювання швидкості ТЗ.
А от допустимий рівень алкоголю в крові людини за кермом Данський уряд зменшили з 0.8 до 0.5 проміле лише у 1996 році. Данці не дозволяють собі сідати п’яними за кермо. Більшість водіїв, яких поліція спіймала в стані алкогольного сп’яніння , – це люди з алкогольною залежністю і вони потребують спеціальної терапії. В такому випадку Поліція конфісковує водійські права і відправляє на примусові курси лікування.
Ми навчаємо правил дорожнього руху дітей з пеленок і супроводжуємо їх упродовж дорослого життя
В Данії діти дізнаються про безпеку дорожнього руху скоріше ніж вони отримують дошкільну освіту. Від 4-х років батьки разом зі своїми чадами відвідують спеціалізовані навчальні гуртки. Там сім’ї отримують спеціальну літературу та наочні тематичні матеріали у вигляді гри для ознайомлення дітей з основними Правилами дорожнього руху вдома. Освітня роль в цьому віці насамперед покладені на батьків. Адже саме тато і мама повинні бути прикладами бездоганної поведінки на дорозі.
https://www.sikkertrafik.dk/boern-unge/skole/0-3-klasse
Данська рада з питань безпеки на дорогах також зобов’язала батьків завжди використовувати відповідні засоби безпеки в трафіку. В залежності від ситуації, це – дитячі автосидіння, шоломи, спецодяг та світловідбивачі. Порушення цих правил супроводжується високими штрафами.
Друга важлива складова- навчання юних велосипедистів. В школі діти проходять спеціальні курси керування велосипедом та отримують відповідний сертифікат. Лише після цього учні можуть ставати повноцінними учасниками дорожнього руху.
Один з найбільших здобутків данського Уряду, я вважаю, розвиток велосипедного руху. Велоспільнота Данії сьогодні є однією з найбільших у світі. В місті я використовую лише велосипед, моя автівка призначена для тривалих подорожей. Розвиток велоінфраструктури спричинив попит на цей вид транспорту. Це зручно і все!
Безпека всіх учасників дорожнього руху – це безпечні дороги. Рухаючись вулицею,неважливо пішки , на велосипеді, чи автівці, ми послуговуємося такими засобами організації дорожнього руху, як наявність дорожніх знаків, відповідної розмітки, достатнє освітлення , стан дорожнього покриття, доступні інфраструктурні елементи тощо. Я не багато подорожувала Україною, але, те,що я побачила в столиці та околицях не відповідає сучасним стандартам безпечних доріг. Держава повинна зважити на скуму збитків від аварій в порівнянні з витратами на будівництво безпечних автошляхів. Соціально-економічні витрати на дорожньо-транспортні пригоди в Україні внаслідок кількості смертей та травм складають до $4,500,000,000 на рік. Це приблизно 3,4 % ВВП України, (більше, ніж 2,5 % економічного зростання). Скільки кілометрів доріг можна реконструювати за ці гроші?
Ерік ХОЙРУП, керівник проекту технічної допомоги ЄІБ “Модернізація та підвищення безпеки дорожньої мережі в Україні”
В рамках Проекту ми провели моніторинг стану доріг по цілій Україні. Зокрема, нас цікавила наявність належної інфраструктури, яка створена для безпечної організації дорожнього руху.
Проектування доріг, їхній дизайн та будівельні рішення під час спорудження автошляху безпосередньо впливають на рівень аварійності
Найбільше аварій за участі автомобілістів та пішоходів трапляються саме через відсутність тротуарів обабіч доріг. Така ситуація зазвичай спостерігається переважно в невеликих населених пунктах. Люди там змушені ходити по проїжджій частині, таким чином наражаючи себе та оточуючих оточуючих на небезпеку.
Деякі автомагістралі в Україні не мають чіткого розмежування дорожніми знаками в’їзду в населений пункт та виїзду. Таким чином водії не можуть вчасно зорієнтуватися, коли зменшити швидкість автотранспорту, як того вимагають ПДР. На противагу відсутності дорожніх знаків в Україні спостерігається їхнє надмірне скупчення на короткій ділянці дороги. Це неабияк дезінформує водіїв, вітак вони рухаються за “зручними” для них вказівниками.
Органи місцевого самоврядування повинні впроваджувати таку концепцію дорожньої розв’язки, яка б спонукала водіїв зменшувати швидкість під час руху автотранспорту. Це – дорожні кільця, підвищені переходи та інші технічні дорожні елементи.
У країнах ЄС, та Франції зокрема, такий підхід організації дорожнього руху успішно працює.
Ми порівнювали стандарти дорожньої інфраструктури в Україні з іншими державами, визначаючи таким чином рівень безпеки на дорогах. Але звісно цей показник не так залежить від стану доріг, як від самої поведінки водіїв під час руху транспорту. Саме ці фактори можуть значною мірою знизити аварійність на дорогах.
Однією з головних цілей проекту був аналіз ДТП та характеру поведінки учасників аварій. Серед великої кількості критерій, які впливають на підвищення аварійності на дорогах, ми сконцентрувалися на найважливішій – це перевищення швидкості.
Пілотний прект старутвав у Житомирі. Ми намагалися досягнути зменшення аварійності на дорогах за рахунок свідомого вибору дії водів- пригальмувати.
Завдання проекту продемонструвати людям, що запровадження елементарних заходів безпеки, може кардинально змінити ситуацію на дорогах. Це лише питання часу.
Зважаючи на проведені паралелі, через 50 років Ви можете досягти рівня Данія у питанні безпеки на дорогах.
Володимир ОМЕЛЯН, Міністр інфраструктури України
У 2019 році на безпеку дорожнього руху передбачене суттєве фінансування з дорожнього фонду. Це – 56 мільярдів гривень. З яких більше 17-ти мільярдів гривень передбачені обласним бюджетам. Дорогу не можна побудувати за рік, потрібен час для підготовку технічної документації.
Гроші також будуть націлені на будівництво кільцевих розв’язок, гальмівних острівців,освітлення пішохідних переходів. Завдяки цим заходам ми плануємо значно зменшити смертність на дорогах до 30 % та зменшити дитячу смертність до “нульового” рівня.
Нам важливо досягнути результату Швеції. Ми вже значно скоротили смертність на дорогах. Якщо у 2015 році внаслідок аварії було близько 5-ти тисяч загиблих, у 2016 – 3,5 тисячі. В цьому році кількість летальних випадків зменшилося на 10%. Якщо ми не ставимо перед собою ціль суттєво зменшити смертність на дорогах в місцях, де найчастіше трапляються ДТП, а це означає повністю їх переобладнати належним чином , ми нічого не досягнемо.
Покарання за порушення ПДР має бути жорстоким і невідворотнім, а також імплементовані Законодавством України, чого наразі немає. Зокрема, питання фото- та відеофіксації свого часу були відхилені Конституційним судом, як порушення конституційних прав людини. Тепер нам потрібно змінювати українське законодавство. Сподіваюся Парламент побачить скільки людей одночасно гине на дорогах України і візьметься за голову та проголосує за ці зміни.
Віра ЛУТЧИН
Залишити відповідь