Відродитися з попелу. Понад півстоліття тому із географічної карти зникло ціле село, що в Тисменицькому районі. Документальну стрічку про масове виселення мешканців одного із неугодних владі населених пунктів презентували в Івано-Франківську. Автор ідеї фільму “Посіч: депортована, але не знищена” – історик за освітою та журналіст за професією Софія Шеметуха. Розповідає, тривалий час цікавилась трагічною історією одного із Прикарпатських сіл.
В 1950-му році близько чотирьохсот мешканців Посічі та присілку села Майдан одночасно змушені були покинути рідні домівки. Чоловіків, жінок та дітей переселили на Одещину. А їхні оселі зруйнували. Будь-яка спроба повернутися додому суворо каралася. Депортація була традиційним для радянської влади методом боротьби із неугодними, констатують історики. Вирок виносили цілим населеним пунктам. Так село Посіч звинуватили у підтримці українських повстанців.
У 90-х роках село Посіч почало відроджуватися із забуття. Сюди почали повертатися його колишні мешканці та їхні нащадки. Від самого відновлення і дотепер очолює Посіч Галина Витвицька. Сільський голова радіє, село розширюється, а кількість мешканців щороку збільшується.
20-хвилинна документальна стрічка вмістила розповіді очевидців трагічних подій. Про депортацію розповідають експерти-історики. Використано також матеріали з обласного Держархіву. Фільм “Посіч: депортована, але не знищена” обіцяють транслювати на місцевих телеканалах.
Оксана Семко, Віктор Костинюк, Новини на “Вежі”.
