У Івано-Франіквську відбулась мандрівна фотовиставка «Думайдан: збереження зелених зон міст і селищ», яка включає в себе декілька серій. Одна із них – це «Знаки природи». Автором її є голова Координаційної ради ГО «Зелений Фронт», журналіст, екологічний правозахисник Олег Перегон. Захід відбувся в рамках проекту «Права людини понад усе», який впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини при підтримці Міністерства міжнародних справ Канади. «Вежа» дізналась у Олега Перегона більше про мету і посил виставки, та як кожен з нас може допомогти довкіллю стати кращим.
– Яка мета та головний посил виставки?
– Виставка присвячена зеленим насадженням кожного міста, зокрема й Івано-Франківська. Зелені насадження – це те, що формує комфорт, безпеку життя та обличчя міста. У слові «Батьківщина» вміщено не тільки поняття архітектурної спадщини, а й поняття природи. Зелені дерева, які ростуть поруч з нашими будівлями, чи у місцях, де ми буваємо. У кожному місті України можна побачити старі будівлі, яким по 200-500 років, а найстарішим рослинам бува і по 1000. Кожна така рослина має не менше значення для нашої культури та історії, аніж архітектурна спадщина. Потрібно зберігати природні насадження, історичні парки, сквери, які залишились від минулих поколінь.
– Виставка поділена на частини. На які саме і чому?
– Так, цю виставку можна умовно розділити на три частини: перша частина – це красоти природи, сюди входять мої фотографії та світлини тернопільських фотографів, які «закарбували» історичні парки Тернополя. Друга частина – це боротьба за рятування зелених насаджень, тут багато світлин, на яких люди захищають природу. Ми бачимо їхні обличчя і розуміємо, що це найкращі люди країни. На моїх фотографіях є і доктори наук, дитячі письменники, вихователі, педагоги, біологи. Третя серія фотографій – це шкода нанесена природі, йдеться про зрубані дерева. На одному із знімків, біля зрубаного дерева стоїть моя дружина, її росту не вистачає, щоб зрівнятися з пеньком. Комусь вистачило нахабства його зрубати.
– Який стан опановує людину після перегляду вашої виставки?
– Людина, яка приходить на нашу виставку має замислитись про наслідки байдужості до навколишнього середовища та зробити висновки. Ми сподіваємося, що люди зроблять правильний вибір. Зараз для нас важливо, щоб законодавство, яке ми розробляємо вже близько року, було прийнято Україною. Головне, щоб дерева не були зайвими у містах. Комусь хочеться поставити машину біля під’зду – він вирубує дерево, комусь хочеться спорудити кіоск – він вирубає дерево. Тільки той, хто хоча б раз вирощував дерево, зможе зрозуміти наскільки це складно.
– Чи доводилось чути вам про зміну свідомості після перегляду цих світлин?
– Це моя друга виставка, перша відбулась у Німеччині, де були виставлені схожі роботи. Тоді до мене підходили німці, які відкритіші за українців, вони говорили, що ці роботи змінили їхній світогляд, вони почали краще розуміти необхідність зелених насаджень. Вже друга моя виставка була презентована у Києві, Тернополі, Львові, Івано-Франківську, Харкові, і от зараз їду до Одеси. До мене підходили гості і казали, що моя філософія їх зачепила. Більшу увагу ми приділяємо обговоренню екологічного законодавства, тому на дискусію щодо самої виставки залишається менше часу.
– Яким чином кожен громадянин може внести свою лепту у покращення екологічної ситуації в місті?
– По-перше, це не бути байдужим коли хтось намагається вирубати дерево, потрібно виходити туди, вимагати документи, тобто захищати рослину, якщо хтось намагається нашкодити їйу незаконний спосіб. Насправді, сьогодні це питання виживання нашої нації. По-друге, потрібно плекати ці зелені насадження. Люди часто чекають, як це було у Радянські часи, що партія приїде і щось насадить, але немає вже цієї партії, та й слава Богу. Потрібно, щоб люди самі збиралися і насаджували нові дерева, захищали старі, лікували та поливали їх, адже у літню спеку вони висихають через нестачу грунтової води. Дерева дбають про людину стільки – скільки вони живуть. Тому ми зобов’язані дбати про них у відповідь. Вони виділяють кисень, зменшують рівень шуму. Без нашої допомоги деревам не вижити на території міста. Важливо ще навчити дітей дбати про навколишнє середовище, про природу.
– Чи можете привести приклад країни, де високий рівень ставлення громадян до довколишнього середовища?
– Є багато країн, де люди більш-менш органічно живуть у населених пунктах із зеленими насадженнями. Подобаються країни, у яких окремі громадські організації беруть під опіку зелені насадження, як окремі дерева, так і цілі ділянки. Це чудовий приклад того, що людина має зв’язок із природою, ніхто не прийде і не зрубає ці дерева, бо матиме справу з тією людиною, чи організацією. У США мало не в центрі міста може бути розташований ліс, де мешкають дикі тварини, там заборонено ламати навіть гілку з дерева. Люди доглядають за тим, щоб не було втручання у природу. Я дуже сподіваюся на те, що в нашій країні також буде така ситуація.
Сніжана САМАНЧУК
Залишити відповідь