Олег Скрипка: «Український простір сьогодні знаходиться за колючим дротом. Ми потребуємо свободи українського слова»

Гостем франківських святкувань став й український музикант-мультиінструменталіст, вокаліст, композитор, лідер гурту «Воплі Відоплясова» та громадський діяч – Олег Скрипка. Сьогодні музикант працює у трьох напрямках: гурт «ВВ», сольна програма з оркестром народних інструментів та організація фестивалів. У сольних виступах Олег доносить до своєї публіки, що таке українська пісня, розповідає про її походження та історію. 
 

Скрипка змалював своє бачення сучасного стану української музики, розповів про вплив агресора на свідомість громадян, важливість осмислення отриманої інформації, а також про свою любов до Франції, яка зробила Олега патріотом України… Більше читайте у розмові!
 


 

?????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
 

– Ви відвідали Івано-Франківськ у День народження міста. Ви виступали та прогулювалися містом. Поділіться враженнями від святкування.
 

– До Івано-Франківська приїжджаємо не так часто, як би того хотілося, але завжди з великим задоволенням. Ми взагалі заздримо Західній Україні, тому що міста зберегли свою архітектуру, свою автентичність, свій дух. Тут міста потребують меншої євроінтеграції, аніж у нас, на Сході.
 

Я виріс у маленькому містечку, тому Київ для мене – велике місто. Воно дуже шумне, бурхливе та швидке. А я люблю, як у вас на стометрівці, – спокійно пройтися, придбати цікаві речі. На святковому ярмарку я придбав керамічні тарілки ручної роботи, привезу собі на дачу.
 

IMG_5475
 

– У якому стані сьогодні, на вашу думку, розвиток української музичної культури?
 

– Час у нас складний, але ситуація печально проста. Говориться, що в нас немає українського продукту, але він є і його багато, хоча він не пропускається. Через це відбувається постійна дискусія. Проте, поки що не в наш бік все перевертається. Все тому, що український простір сьогодні знаходиться в гетто, за колючим дротом і ми потребуємо свободи українського слова. З цим пов’язана мала кількість афіш українських артистів, навіть у вас в україномовному місті, не кажучи вже про Київ та Схід. Україна знаходиться у стані війни, але ворог потужно працює і в тилу. Українці не дуже усвідомлюють наскільки це важливо і тим паче, не усвідомлюють люди, котрі могли б щось зробити для того, аби український артист здобув сцену, здобув ефіри. Але не так як сьогодні, що йде боротьба за тих скромних 25% українського продукту на радіо, і то вони не виконуються. А на телебаченні й цього немає.
 


 

«Український простір сьогодні знаходиться в гетто, за колючим дротом і ми потребуємо свободи українського слова»

 


 

18319015_10155308555453140_2687836734833226502_o
 

– Розкажіть про актуальні проекти. Над чим зараз працюєте?
 

– Моя власна робота відбувається у трьох напрямках:
 

  • «ВВ». Ми щойно завершили ювілейний тур присвячений 30-літтю гурту, готуємо інші концерти присвячені наступному ювілею – восени 20 років з дня виходу нашого альбому «Музіка».
  •  Сольна програма з оркестром народних інструментів. Зараз – це мій новий напрямок. Програма присвячена українській народній пісні. Це український традиційний романс та мої пісні адаптовані під оркестр та модерн-романс. Це такий собі концерт-діалог, де я розказую, що таке українська пісня, про її походження та історію. Цей діалог я почав ще у Франції, як не дивно. Я створив українське кабаре, де сольно виступав. Моя сольна кар’єра почалася в Парижі: я співав, розповідав публіці, що таке українська пісня. Наприклад, такі факти, як те, що найвідоміша колядка світу – це наша колядка «Щедрик», перекладена на англійську мову. Так сталося, але ми цього не усвідомлюємо, от я про це говорю людям та виконую свій варіант цієї колядки. Найвідоміша пісня світу за останні 100 років – це пісня «Очі чорні», українського автора Євгена Гребінки. Найвідоміший джазовий формат світу – це «Summer time», написаний Джорджем Гершвіном, походження якого – українське. Він почув українську народну пісню «Ой, ходить сон» і написав свій відомий шлягер. Тобто наша українська пісня знаходиться теж в базі світового джазу. Я про це розповідаю і співаю свою обробку цієї пісні. Потім вже виконую свої пісні.

 

«Моя сольна кар’єра почалася в Парижі: я співав і розповідав публіці, що таке українська пісня»

 


 

  • Третій напрямок – фестивальний. Зараз готуємо літню «Країну мрій»: працюємо над програмою, спілкуємося з артистами. Фестиваль відбудеться 28-29 червня у Виставковому центрі м. Київ. І вже по-трішки починаємо готувати зимову «Країну мрій», яка, швидше за все, відбудеться у час Різдва в Мистецькому Арсеналі. До речі, там ми нещодавно організували таку подію, як дитячий рок-бал «Рок до зірок». Прийшло багато дітей та рок-виконавців. Організували благодійний захід, щоб розвивати дитячу рок-творчість.

 

– Багато подій та людей вас повюзують із Францією. Що для вас ця країна?
 

Це країна, в якій я прожив сім років. Я бачу Європу через призму Франції. Я вважаю, що саме Франція зробила мене патріотом України, тому що я усвідомив наскільки українці глибокі, не пафосні патріоти. Французький патріотизм – це щоденний, буденний патріотизм. Навіть якщо французи казатимуть, що вони інтернаціоналісти, не патріоти, але оскільки французи тримаються французької мови, французької пісні та культури – вони послідовні патріоти. Нам треба дійсно багато чого у них повчитися. Я став на українську позицію у Франції. Спочатку я вивчив французьку мову, а потім вже українську. Там у мене залишилося багато друзів, багато колег. У французів я навчився творити, зрозумів як створюється «кулінарія» музики, як створюється твір, як люди комунікують, працюють разом.
 


 

«Франція зробила мене патріотом України»

 


 

– Відчувається різниця між французькою та українською «кухнею» музики?
 

Так, це технологічний процес. Там люди дуже відкриті та комунікабельні. Цих речей нам потрібно вчитися у французів, а все інше у нас є.
 

18319026_10155308553728140_5946716679663938937_o
 

– Чому, на вашу думку, останнім часом довкола багатьох українських артистів точаться конфлікти стосовно їхнього патріотизму та висловлювань на цю тему? Потрібно копати глибше? Де правда? Ви не виключення, оскільки ваше висловлення про «створення гетто для людей, котрі не можуть вивчити українську мову» набрало неабиякого розголосу.
 

– Це технологія. Люди сприймають інтерпретації, але в суті не вникають. Люди беруть якийсь товар у супермаркеті, дивляться на обгортку і не звертають увагу на смак цукерки в обгортці. Вони не читають першоджерела, не слухають, те, що насправді сказали, а читають інтерпретацію, яку подають. Проте, сенс в тому, що вона сфабрикована так, щоб людей зачіпати. Це технологія, яку вичислюють навіть не люди, а комп’ютерні програми.
 


 

«Люди сприймають інтерпретації, але в суті не вникають»

 


 

Є задача знову все «скаламутити»: українську мову з російською. І це працює. Україна аморфна, інертна і немає супротиву. Є супротив тільки серед людей, а як держава, Україна ще не сформована. Та структура, яка називає сама себе Українською державою – не має права себе так називати. Принаймні Українська держава має мати свій інформаційний простір, має вміти захищати його, не кажучи вже про території, які держава не в спромозі захистити. Ті люди, котрі називають себе діячами української держави, працюють на власний інтерес, не на інтерес держави. Але є країна – Україна, в якій живуть українці, є багато людей, котрі захищають цей інформаційний простір, вони створюють цей інформаційний простір. І якраз ситуація в яку потрапив я, напевно це було опрацювання інформаційної зброї, яка потужно на мене націлена, я б сказав, що це інформаційний град. Це дуже сучасна зброя, все зроблено фахово і точково. А вже супротив створили просто українці. Я мав і маю потужну підтримку серед українців. Думаю, що в цій ситуації ціллю був не я, а Євробачення. Потрібно було на початку Євробачення зробити скандал. Я не знаю наскільки їм це вдалося, чи не вдалося, але думаю, що нам потрібно чекати на інші провокації.
 


 

Сніжана САМАНЧУК
 

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *