Один за всіх і всі за одного. Таким дивізом керувався боєць Олександр Чуфицький, перебувуваючи в зоні АТО. Він був командиром роти 15-го батальйону 128 -ї гірсько-піхотної бригади. На передову відправився під час 2-ї хвилі мобілізації. У мирному житті успішний чоловік мав власний бізнес, друзів та сім’ю – доє синів і дружину. Каже, саме це спонукало його воювати проти російського агресора. Адже потрібно було захищати свій дім. Військову справу осовоїв під час служби в армії. В зоні АТО пройшов чи не усі “гарячі” точки.
Поранення боєць отримав під час обстрілу їхньої позиції. Осколки снаряду розірвали ліву руку.
Олександр лікувався півтори року. Зазнав 15 -ть оперцій. Медикам вдалося зберегти руку. Зараз Сашко може рухати пальцями та згортати їх у кулак. Лікарі запевнили, Олександр незабаром зможе повноцінно працювати рукою. Але для цього потрібна ще одна операція та реабілітація. Волонтери збирають кошти на лікування бійця . Поряд з командиром – його бойові побратими. Кажуть, війна чорною міткою залишила слід у душах тих, хто бачив її зблизька.
Олександр родом з Констянтинівки, Донецької області. За проукраїнські погляди на малій батьківщині чоловіка вважають зрадником. Наразі проживає в Коломиї. Переконаний, саме розподіл людей на “свої” і “чужі” посіяв розбрат в Україні. На грані життя і смерті, ці почуття загостюються.
Віра Лутчин, Андрій Бойко , Новини на Вежі
Залишити відповідь