СПЕЦПРОЕКТИ

Хелловін: свято чи язичництво?

Хелловін: свято чи язичництво?

Щороку наприкінці жовтня виникає шквал обговорень та суперечок стосовно відзначення Хелловіну з боку громадськості. З кожним роком в Україні цей день набирає все більшого поширення та масового святкування. Лячні костюми, образи негативних персонажів, містика та жахи. Все це атрибутика Хелловіну. Наскільки серйозно до цього свята ставляться українці, чи розуміють його значення, чому так полюбляють відзначати Хелловін, позиція Церкви, та чому ж підприємцям вигідно відзначати цей містичний день, – спробуємо сьогодні це з’ясувати.

Довкола значення Хелловіну вертяться чимало версій. Часто українці не замислюючись про значення цього дня приймають активну участь у його святкуванні: переодягання та відвідини тематичних вечірок. Здебільшого це сприймається як жарт оповитий певною містикою. Але в розумінні людей, нічого страшного у виділенні цього дня немає. Ставлення церкви до відзначення Хелловіну ніколи не знаходило схвалення. Священники застерігають громадськість від негативного впливу демонічних переодягань та вшанування язичницьких традицій.

Отець Володимир Вінтонів зазначає: «У цього свята демонічні, язичницькі, кельтські витоки. У північному характері зима – це смерть, а сонце – життя, то коли кельти починали зиму з 1 листопада, це означало, що життя передає управління світом – смерті. І аби нічого лихого не трапилось, кельти намагалися будь-якими способами задобрювати смерть, зокрема такими от магічними речами».

«Варто відштовхуватись від першої заповіді Божої: «…нехай не буде в тебе інших Богів, окрім мене». Для християнина важливо не змішувати ці дві речі. Коли ми змішуємо християнські вірування з поганськими – ми робимо недоречні речі!», – каже Отець Володимир.

«Якщо ми вважаємо, що нічого поганого в тому, щоб одягти демонічну маску і розважатись, то для духовного світу це не так»,- стверджують священники. «Якщо людина одягає на себе маски, які символізують демонів, вони приводять в її світ цю нечисть. Цим відзначенням люди викликають демонів. Хелловін прямо показує, що зло є добрим. У Святому Письмі сказано, що сатана – батько неправди і сама неправда. Отже, приймаючи ідеології, які хочуть знищити християнство, поширюючи їх, – ми самі стаємо жертвами. Часто після таких свят, ми, священники, маємо сильне навантаження. Люди після таких язичницьких свят шукають порятунку», – говорить отець Володимир Вінтонів.

«Якщо ти християнин, то для тебе такі язичницькі святкування будуть абсолютно чужими й шкідливими. Але, якщо ти хочеш бути сатаністом – то ти береш участь у сатаністських обрядах. Потрібно чітко усвідомлювати де є гра, а де – можливість впровадити себе у життя потойбічних сил. Власне хелловін є тим місцем, через яке зло може ввійти у твоє життя. Найгірше те, що людина своїми вчинками себе відкриває до цього, а жартів тут немає жодних. Помилково думати про те, що сьогодні можна погратись, а завтра то все пройде. Якщо ми відкриваємо двері сатані – він вважає нас за свою їжу, яку буду спочивати все життя», – зауважує отець Володимир.

Отець Роман Дубік добре знається на міфології і стверджує, що не можна загравати із бісами. Мовляв, якщо ми приходимо до Христа, шануємо ікони, шануємо святих, – цим ми кличемо Ісуса Христа до себе, а коли переодягаємось в демонічні маски, – притягуємо нечисть. «Колись маленьких дітей лякали бабою Ягою, а зараз вона виявляється доброю. Тобто вся нечисть, якої ми боялися, тепер стає святою!? Це немає жодної логіки. Якщо молодь хоче побавитись, у такому випадку можна одягатися в костюми святих і проголошувати євангелізаційний характер», – проводить паралелі отець Роман.

Священники на дійсності знають, що святкування таких нечистих днів, піднесення на п′єдестал темного світу, негативно впливають на психіку та духовний стан людей, що часто стає причиною для жахливих наслідків у житті цієї людини. «Неодноразово були випадки, коли діти вшановували маскарад нечисті, а після того мали серйозні проблеми: безсоння, жахіття уві сні, депресії. Звідси виникає запитання: «Для чого наражати себе на небезпеку?».

Священники закликають замість Хелловіну шанувати душі померлих. У колі сім’ї пригадати своїх близьких та рідних, котрих вже немає в живих, помолитися за їхні душі та відкрити сімейні альбоми, оскільки це гарна християнська традиція. «Ми почали забувати про свої традиції, а підбираємо чужі», – зауважує отець Роман.

День Усіх Святих — християнське свято, день пам’яті всіх шанованих Церквою святих. Термін «Усі святі» охоплює як канонізованих святих, так і тих, хто залишився невідомим за життя. Католицькою церквою День усіх святих відзначається 1 листопада. Це свято має найвищий ранг — ранг торжества. Крім того, він входить до числа так званих «обов’язкових днів», коли всі віруючі неодмінно повинні відвідувати месу. Вважається, що дата 1 листопада могла бути обрана тому, що в цей час кельти відзначали свято Самайн, яке було пов’язане, крім усього іншого, із шануванням мертвих. Язичницькі ж традиції Самайна знайшли своє відображення у святі Хелловін, що відмічається напередодні

«Західна церква має День всіх святих. Христинізовуючи це поганське свято, церква не викликає душі померлих, а говорить про те, щоб душа спала. Для чого її викликати? Якщо душа спить, значить за неї потрібно молитися. Свічка не з гарбузом ставиться до могили померлим, а одна. Добре молитися за померлих, за рідних чи близьких, згадувати їхні чесноти, а не бавитися в демонічні пустощі», – отець Роман.

Сьогодні чи не в кожному закладі України, зокрема й Івано-Франківська, ми можемо спостерігати тематичні заходи до Хелловіну. Справа у вигоді закладів від такого святкування, чи все ж таки є інший бік медалі? З перших вуст про організацію вечірки на Хелловін дізнавались від управляючого в НК «Plaza night club» – Ростислава Войтичука.

«Хелловін – для сучасної молоді особливе свято, це одне з найбільших молодіжних свят у календарі, тому різниця зі звичайною дискотекою величезна. За нашими спостереженнями, молодь планує святкування Хелловіна заздалегідь і підходить до цього серйозно. В нашому клубі відбувається цілий цикл вечірок, присвячених цьому дню.

І правда, в нічних клубах в ніч на 1 листопада можна зустріти велику кількість переодягнених гостей в образи містичних персонажів. Стилю відповідає й декорування самого закладу. Часто у закладах має місце й тематична програма.

«Чи не всі відвідувачі клубу в цю ніч – одягнені по дрес-коду. Колись ми робили вхід безкоштовним в тематичних костюмах, поки не помітили, шо в костюмах приходить більшість. Такого калейдоскопу нарядів ви не побачите в жодний інший день!», – наголошує Ростислав. «Популярність свята зростає, хоча, мені здається, що в ці роки ми підходимо до піку. Хеллоуін святкують вже навіть маленькі діти, і їхні батьки не шкодують коштів ні на костюми, ні на вечірки», – додає управляючий в НК.

Ростислав Войтичук не заперечує й того факту, що популяризація такого свята має добру комерційну складову: «Звичайно вигідно, адже розважальні заклади міркують бізнесовими інтересами. Проте є один нюанс: популярність цього свята не створена нічними закладами. Вони, радше, йдуть на повідку у зростаючої тенденції. Ці вечірки не створюються закладами штучно, а є нормальною реакцією на попурярність серед молоді. А причини популярності – це вже геть інша історія…».

У свою чергу, цього вечора у Франківську можна потрапити й на протилежний захід – «антихелловінську» вечірку. Учасники вільного простору нового формату «Stantsiya» на противагу хелловіну зініціювали інший захід, де атрибутами стали: піжами, рожеві банти, шорти, тобто одяг, який асоціюється з антихелловіном. Менеджер антикафе, Таня Самсін переконана: «Свято Хелловіну запозичили із Заходу і святкується воно здебільшого молоддю, більша частина якої навіть не здогадується про його походження, сенс і традиції. Ми вважаємо, що будь-яке свято – це круто і потрібно ним насолоджуватись. Тому, ми організовуємо антихеллоуін. Це свято дозвілля, яке певною мірою переплітається з українськими традиціями – піснями, іграми, спілкуванням, переглядом фільмів тощо. У всіх страшно, а у нас – весело. У всіх гучно, а у нас – затишно та атмосферно. У всіх “дикі танці”, а у нас Твістер та фільми».

Отже, можна впевнено говорити про те, що думки громадськості розділяються стосовно святкування Хелловіну. Кожен прибічник тієї чи іншої думки має непорушну позицію стосовно усвідомлення та відзначення не корінного українського свята, яке має місце і в Україні. Де тут колізія? А як гадаєте Ви? Зазначаєте свої думки в коментарях до статті!

Сніжана САМАНЧУК

Схожі записи

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: trcvezha@gmail.com

CLOSE
CLOSE