Старий рік минає – новий наступає. За старим стилем – 14 січня. У день Василія Великого. Або, як кажуть у народі, Маланки. Саме імена цих двох святих у святково-обрядових дійствах Старого Нового року фігурують першими. У цей день молодь одягає чудернацькі костюми, розмальовує обличчя і відправляється щедрувати. Однак, окрім української обрядової пісні та імен святих, ця традиція не має більше нічого спільного із християнством, наголошують священнослужителі. Це – прояви язичництва, в якому панувала віра у надприродні сили.
Мова про освячення сокирок, плетіння дідухів, ховання під обруси колодок та грошей. Чи надання магічного значення іншим речам, пояснюють духовні наставники. Не говорячи вже про гадання, яке цілком суперечить християнству. Натомість у народі ворожіння на Василія давно увійшло в традицію.
Однак, нині зустріти новорічно-різдвяні свята із найріднішими пощастило не всім. Ось уже чотири роки на Сході України замість колядок лунають постріли.
Для Ольги Перегінської це не просто слова. Жінка із тривожним серцем відпустила на захист України двох своїх синів. Це Різдво вони зустріли окремо.
Залишити відповідь