В пошуках мирного життя Аллан, що народився м. Ель-Камишли (Сирія) 4 роки тому приїхав у Івано-Франківськ. За цей час він закінчив Івано-Франківський Національний університет нафти й газу і започаткував власну справу. Аллан розповів нам про проблеми, які трапилися за роки перебування тут, а також висловив свою точку зору стосовно вступу України до ЄС.
– Чому Ви обрали саме Івано-Франківськ?
– Мій двоюрідний брат навчався у Івано-Франківську, закінчив тут університет і зробив мені запрошення, тож я приїхав до нього.
– Чим Ви зараз займаєтесь в Івано-Франківську?
-Я закінчив університет за спеціальностю буріння нафтових і газових свердловин. Зараз я працюю на фабриці – приватна справа.
– Які виникли проблеми при переїзді в Івано-Франківськ?
– Спочатку мені було дуже важко, оскільки я не знав мови і були проблеми у спілкуванні. Також проблематично знайти спільну мову з орендавцями, оскільки у них упереджене ставлення до іноземців. Гадаю, це велика помилка, бо всі національності світу мають хорошіих і поганих людей. В Івано-Франківську, є дуже багато представників різних національностей: араби, курди, турки , узбеки, туркмени, нігерійці, індуси, а певний відсоток франківчан думають, що всі іноземці – однакові. Це неправильно.
-Чи були у Вас конфлікти з українцями? Що слугувало причиною?
-Так. Якось ввечері я їхав із ресторану і у машині таксі розмовляв з братом по телефону своєю мовою. Водій таксі почав розпитувати мене, що це за мова, а потім сказав, що я живу в Україні і повинен розмовляти українською. Він покликав ще двох своїх друзів-таксистів, і вони троє мене побили.
– Ви звертались до правоохоронних органів?
-Так, я подавав позов до суду, і їх вже судили.
– Що Вас здивувало в повсякденному житті українця?
– Тут спокійно. Хороші люди. Мені подобається українська природа. Україна для мене вже як рідна країна. Найбільше мене здивувала велика кількість свят. Я побував у багатьох країнах, проте такої великої кількості свят немає ніде. Тут народ дуже любить веселитись і відпочивати.
– Чи подобається Вам українська кухня? Які улюблені страви?
– Так. Люблю пельмені, вареники, картоплю пюре, бульйон, голубці та сало. Також я готую національні страви Сирії. Інгрідієнти знайти не важко. Друзям дуже подобається як я готую, тому вони часто мені телефонують і просять, щоб я приготував щось для них.
– Як Ви ставитесь до українського менталітету?
-Українці дуже відкриті. З ними приємно спілкуватись та проводити час.
– Вам подобається українська культура?
– Звісно. Українська і курдська культури дуже схожі. Коли мій дідусь почув, що я їду в Україну – сказав мені: “Добре, що в Україну, тому що вони такий народ, як ми». У нас немає своєї країни. Нашу країну поділили між чотирма різними державами (Турція, Сирія, Ірак, Іран). Культура у нас однакова, навіть характер подібний. Наприклад, національний одяг не дуже відрізняється. У нас також є вишиванки, які жінки роблять на дому.
– Вам подобається українська музика?
– Мені подобається українська музика, яка грає на весіллях, тобто старі народні пісні. Я був на трьох українських весіллях своїх друзів і зрозумів, що у нас народна музика дуже подібна. Навіть весільні конкурси практично ідентичні. Наприклад, в Сирії та в Україні є традиція викупу нареченої. У нас також не пустять нареченого до нареченої, поки він не заплатить за неї викуп. У Сирії наречений гроші кладе в спеціальну скляну банку і перед домом нареченої розбиває. Потім кожен бере собі частинку грошей, яку встигне вихопити, і тоді вже наречений може побачити свою наречену.
– Чи є різниця між Вашим містом та Івано-Франківськом?
-Так, і дуже велика. Франківськ у порівнянні із моїм містом досить маленький. Зараз мені тут комфортно, місто тихе та спокійне. З’явилось багато друзів та знайомих, що дуже тішить.
– За чим найбільше сумуєте?
– За своєю мамою. На жаль, сюди вона приїхати не може. Моя мати багато працює і у неї зовсім немає вільного часу. Звісно сумую за друзями, проте з ними я іноді зустрічаюсь. У нас уже чотири роки триває війна, тому майже всі мої друзі переїхали в Європу.
– Ваша думка стосовно ситуації на Сході України?
– Те, що відбувається – жахливо. Шкода, що така ситуація склалась у такій гарній країні. Росіяни воюють і в Сирії, і в Україні. Найгірше те, що помирають невинні люди.
– Україна зараз взяла курс на Європу. Як, на вашу думку, потрібно Україні рухатися далі — приєднатися до Європейського Союзу, чи залишитись самостійною державою, яка ні від кого не залежить?
– Звичайно в Європейський Союз. Припустимо, раніше зарплата була, від півтори до двох тисяч гривень на той час було приблизно 200 доларів, а зараз дві-три тисячі гривень — це взагалі нічого. Україна стала бідною країною з низькою економікою. До того ж – війна. Коли Україна вступить до Європи, то звичайно життя стане кращим. З’являться робочі місця, розвиватиметься бізнес. Люди будуть вільно працювати в тій країні, в якій захочуть. Україна — серце Європи. Це велика країна, в якій можна успішно розвивати бізнес, а також створювати новий. Європі вигідно, щоб Україна приєдналася. Україна — хороша країна, але вона не має господаря. Наприклад Великобританія вважається дуже потужною країною. Їй не вигідно бути зараз в Європейському Союзі, а Україна – ще молода країна, і їй потрібна підтримка для того, щоб вона міцно «стояла на ногах».
Діана ГОРЯЧЕВА
Валентина СТРОГА
Залишити відповідь