Перший день літа даруємо дітям. 1 червня – Міжнародний день захисту дітей. Сьогодні багато дітей, які потребують допомоги, підтримки та турботи. Цього дня поговорили із знавцем дитячих проблем із неповноправностями, які живуть в інтернатах та піар-менеджером однієї з благодійних організацій – Андрієм Воликом.
Для таких дітей важлива не цукерка, а увага. Ми повинні розуміти, що діти із неповноправностями мають повні права громадянина держави. Потреби дітей крутяться не тільки довкола солодощів, чи матеріальних речей, а довкола розвитку, освіти та зайнятості. Все це – допомагає дітям соціалізуватися.
– Андрію, ваша благодійна організація опікується дітками з неповноправностями. На чому акценти допомоги?
– Організація «Українська благодійницька мережа» вузькоспеціалізована, вона займається опікою інтернатів, де знаходяться дітки із психічними та фізичними неповноправностями. Переконані, якщо зосередитись на чомусь одному – результат буде більшим. Також свою місію бачимо в тому, щоб змінювати умови в яких перебувають діти. Дати їм можливість стати частиною суспільства. Зараз достатньо організацій, які забезпечують інтернати матеріальними речами, а ми намагаємось дати їм можливість навчатись і розвиватись, покращити побутові умови в яких вони перебувають кожного дня.
– Чи багато людей долучаються до допомоги?
– В Україні починаючи із 2013 року у людей активно почало прокидатись співчуття до чужих проблем. Це дало поштовх розвитку організації. Нам вже вдалось реалізувати багато проектів, залучити до співпраці багацько людей, які допомагають. Та сьогодні волонтерський рух загалом в Україні іде на спад. Зараз головне – це втримати позиції.
– Всі люди у вашій організації працюють на волонтерських засадах?
– У нас близько півсотні сталих волонтерів, які в міру своїх можливостей допомагають організації. Я – контент-менеджер, займаюся піаром компанії та співпрацею із ЗМІ. Такі посади ми не відносимо до волонтерської діяльності, та без них неможливо обійтись. Є люди, котрі роблять внески на роботу працівників організації. Оскільки така робота забирає чимало часу.
– Якими інтернатами ви опікуєтесь?
– У містах Снятин, Коломия, у селах Погоня і Залуччя. Там знаходяться інтернати, де перебувають дітки із неповноправностями. Зараз ми активно працюємо над проектом, який полягає у розширенні дитячого простору в інтернаті села Залуччя, де на одну дитину припадає 3 м2 площі.
– Розкажіть про ваші проекти.
– Нещодавно до дня Європи відбувся хакатон «Від ідеї до проекту: відстоюючи європейську ідентичність міста», де можна було запропонувати свої проекти. Переможцям Британська рада дарувала 5000 гривень на реалізацію своєї ідеї. Наша команда представила проект «Листівка, яка має значення не лише для нас з тобою» – це листівки на яких зображені ілюстрації намальовані дітками з інтернатів. За допомогою цих листівок ми хочемо розказати людям про таких дітей. Вони повноправні члени суспільства і мають такі ж потреби, як у всіх. За мету маємо зібрати кошти для облаштування навчальних кімнат для діток, створити місце для заняття творчістю. Адже творчість чудово впливає на їхню реабілітацію. Вони відчувають впевненість у собі.
– Чи є вчителі-волонтери, котрі готові займатися із дітками з неповноправностями?
– Зараз з дітьми працює психолог. Вона кожного тижня їде в інтернати і займається з дітьми. Є люди, які готові навчати дітей, у цьому немає проблеми, біда в іншому – у фінансових ресурсах.
– Які ще готуєте проекти?
– 16 червня у міській Філармонії відбудеться благодійний концерт, де виступатимуть студенти Івано-Франківського музичного училища імені Дениса Січинського. Концерт багатий на різноманітну програму: від класики до сучасних творів. Нам на зустріч пішли Філармонія і студенти. Мета – зібрати кошти на розширення життєвого простору дітей у Залучанському інтрнаті. Хочемо, щоб у них були просторіші кімнати, комфортніші меблі та місце для навчання.
– Яка допомога здійснюється?
– Організація відповідає за допомогу, яку можна організувати у реальному часі. Ми вже багато речей зробили, позитивні зрушення є, але зупинятись не можна. Нещодавно зробили ремонт у кімнаті, та тільки десять сиріт із неповноправністю змогли отримати кращі умови.
– Що допомагає таким діткам відчувати себе повноправними учасниками суспільства?
– У Снятинському будинку, знаходяться хлопці віком до 25-ти років, для яких створюють різні майстерні. Юнаки шили робочі рукавиці та віники. Зараз розводять морських свинок та папуг. Наша організація придбала їм обладнання для свічкової майстерні. Такий товар вони роблять самостійно і отримають за це кошти. Завдяки цьому вони відчувають реалізацію та творчість. Діти розуміють, що вони корисні суспільству, що ці гроші – не просто подачки, а зароблені мозолем.
– Це теж реабілітація.
– Їм не потрібна жалість, а тільки розуміння. Вони просто діти в певних умовах. Насправді, ці діти можуть нас багато чому навчити. Спілкуючись із ними розумієш, що всі матеріальні речі – це такі дурниці. Ці дітки завжди раді, коли до них приїжджають гості. І не тому, що люди привозять солодощі, чи іграшки, а тому, що вони дарують спілкування і увагу.
– Ви наголошуєте, що ваша допомога орієнтована на довготривалий час. Про що мова?
– Наша організація прагне бути корисною і надавати таку допомогу, яка буде потрібною не тільки в цю мить, а на довго. До прикладу, зробити ремонт у кімнаті, подарувати розвиваючі іграшки, предмети для творчості, засоби для фізичної реабілітації та освіту, тобто все для соціалізації дитини. Зараз придбали ліжка-трансформери, які складаються, що заощаджує місце у кімнаті.
– Як донести представникам держави та людям, що такі діти є, і вони потребують допомоги?
– Цих дітей не потрібно цуратися і робити вигляд, що їх немає. Політика держави повинна бути зорієнтована на те, щоб діти із неповноправностями відчували себе членами громади.
– Чи знаєте ви організації, які спекулюють на такій проблемі?
– Такі випадки є. Тому і багато людей перестають допомагати волонтерам, тому що кошти ідуть не туди, куди потрібно. Наша організація побудована таким чином: на нашому сайті є розділ звітності, де можна побачити куди пішли гроші, які пожертвувала людина, жодна гривня не буває не облікованою, все заноситься у систему. Тобто людина передає кошти на конкретну потребу. На сайті можна прослідкувати статус переданих коштів.
Сніжана САМАНЧУК
Фото: Тетяна ПОДОРОЖНЮК
Залишити відповідь