Гу Чен народився в м. Дунгуань (Китай). Вже п’ять років Гу Чен разом із друзями мешкає в Івано-Франківську. Навчається хлопець в Івано-Франківському Національному університеті нафти і газу на спеціальності нафтогазової інженерії. Гу Чен поділився своїми враженнями від захоплюючої краси українських дівчат та Карпат, а також розповів, наскільки важко подолати мовний бар’єр і вивчати українську мову.
– Чому Ви обрали Івано-Франківськ?
– Коли ми з друзями переглядали та шукали в інтернеті місто, куди б ми могли приїхати, то перечитали багато інформації про різні міста України. Івано-Франківськ ми обрали тому, що воно є не великим у порівнянні з Києвом чи Одесою, тут спокійно, люди – доброзичливі. А ще тому, що неподалік від Франківська є чудова природа, гори. Я це дуже люблю. Отож, без жодних вагань ми вирушили в Івано-Франківськ.
– Які проблеми виникли при переїзді?
– Як і в більшості іноземців, найбільшою проблемою для мене був, і залишається досі, – мовний бар’єр. Звісно, для того, щоб вивчити мову, потрібна практика, але не всі українці погоджуються спілкуватись з нами. Комусь не вистачає терпіння, щоб усе пояснити, а дехто незнає англійської, що теж є перепоною у спілкуванні. Однак, мені дуже жаль, що я так мало практикуюся в українській мові.
– Чому Ви поїхали з Китаю?
– Мене дуже цікавить нафтогазова справа, проте на моїй Батьківщині ця сфера не розвивається. В Івано-Франківській області є великі поклади нафти й газу, а також університет, який спеціалізується в даній галузі. Це була основна причина, чому я обрав Івано-Франківськ.
– Яка різниця між Вашим містом та Івано-Франківськом?
– Надзвичайно велика. Навіть не хочу порівнювати. В Китаю своя історія, свої традиції, які формувалися століттями, аналогічно і в Україні. Різне життя, різні люди – все різне.
– Щоб Ви хотіли змінити в Івано-Франківську?
– Нічого, мені тут все подобається. Я задоволений усім.
– Яка Ваша думка стосовно українсько-російської війни?
– Політикою я не цікавлюсь. Проте в даному конфлікті підтримую Україну, адже я тут живу, навчаюсь, відпочиваю. Україна прийняла мене, надала мені житло та можливість здобувати освіту, а також вільно пересуватися та відпочивати. Тож неправильно було б підтримувати Росію.
– Чи виникали у Вас конфлікти з українцями?
– Ні, не виникало. У мене спокійна вдача, я намагаюсь уникати ситуацій, які можуть призвести до конфлікту. А будь-які непорозуміння стараюсь вирішити одразу.
– Чи подобається Вам українська кухня? Які страви Ви любите?
– Так, українська кухня мені дуже подобається. Вважаю, що найсмачнішою стравою є борщ. Його я готовий їсти чи не щодня. Також тут непогано готують салати. Гадаю, що якось запишу декілька рецептів, і спробую навчитись їх готувати сам.
– Що Вас здивувало в повсякденному житті українців?
– Найбільше мене здивувала та зачарувала неймовірна кількість красунь, які тут проживають. Нерозумію, чому так? За 5 років, які я провів тут, я вже звик до української культури та традицій. Тому зараз мене вже нічого не дивує.
– Чи подобається Вам український менталітет?
– Так, подобається. Український народ – доброзичливий, щирий, красивий. Мені приємно тут знаходитись.
– За чим Ви сумуєте?
– За всім. Батьками, друзями, знайомими. Не можу виділити щось одне. Сумую за всім.
Діана ГОРЯЧЕВА
Валентина СТРОГА
ПОДІЛИТИСЬ
Залишити відповідь