Гулько Артур: «Пантоміма – це двері, за якими інший світ»

Популярний у Європі та новий для України. Вид сценічного мистецтва – пантоміма. Міміка, жести, пластика тіла все це вдається поєднувати актору, міму, майстру живої скульптури – Артуру Гульку. Франківець вже багато років займається цією справою, пантоміма для нього більше аніж робота. Артур розповів про специфіку пантоміми, про живі скульптури та розвиток цього напрямку в Україні.
 
222
 
Що для вас пантоміма?
 
– Я багато років працюю у театральній трупі Театру. З часом, я паралельно почав займатися пантомімою та живими скульптурами. Пантоміма – це мистецтво неговіркого жанру, а навчитися маніпулювати тілом дуже складно. Мова тіла відображає те, що коїться всередині. Це синтез акторського мистецтва, пластики та жестикуляції.
 
2
 
– Коли ви почали займатися пантомімою?
 
У театр я прийшов, як актор танцювальної трупи, ким і досі залишаюсь. Десь у 2005 році з Рівного до нас «привезли» пантоміму. Цією людиною був – Андрій Кирильчук. В той час його дружина працювала головним балетмейстером Театру і взяла мене у команду. Вони «заразили» мене цим видом мистецтва. Мій перший досвід мімом був на відкритті автомобільного салону у Хмельницькому. І досі пригадую ті відчуття, той «мандраж». Тоді найважче для мене було – це мовчання.
 
Ваші виступи заздалегідь підготовлені чи спонтанні?       
 
Напрацювання звісно є. Вони дозволяють розвивати сценарій як завгодно. Часто буває, що вже під час виступу сценарій деформується.
 
111

 
Де ви виступаєте? Які улюблені місця?
 
Спочатку ми більше виступали, як класичні міми. З часом почали займатися і живими скульптурами. Різниця у тому, що мім – дуже динамічний і статичніший, а скульптура стоїть нерухомо і мовчить.
 
Що вам більше до душі, мім чи жива скульптура?
 
Для мене вони однакові. У живій скульптурі момент нерухомості інколи мінус, але часто і плюс. Буває, перехожі провокують мене сказати слівце, та у мене не виникає бажання говорити, я стримуюсь. Трапляються кумедні ситуації, коли не витримуєш і смієшся, і це нормально та природно.
 
20160417_171444
 
– Які згадуєте цікаві історії пов’язані із виступами?
 
Здебільшого цікаві випадки трапляються із живими скульптурами. Для Європи це не дивина, а для нас – щось нове, тому часто люди лякаються. Коли ми стоїмо на вулиці нерухомі, перехожі вважають, що ми реальні скульптури і зупиняються для того, щоб зробити фото. Та коли помічають мої рухи – лякаються, підстрибують та кричать.
 
3

 
– Яка аудиторія вам найбільше імпонує?
 
– Найбільше люблю глядачів, котрі хочуть відпочити. Вони завжди веселі та відкриті. Здебільшого ми виступаємо на святкуваннях. Люблю коли вирує відчуття свята, тоді і увага гостей прикута до виступу.
 
– Чи виступали ви за кордоном?
 
– Наш перший досвід закордонної поїздки був у Голландію і одразу ми потрапили на Світовий чемпіонат живих скульптур. Ми були приємно вражені рівнем. У Голландії пантоміма – дуже популярна справа. Протягом року відбувається безліч тематичних фестивалів. Тоді це був і фестиваль і змагання. Переможці отримували кошти та запрошення на фестиваль наступного року. Було задіяно близько 200 локацій, у кожній – до десяти людей. Для нас це було щось неймовірне. Ми почали із Голландії, далі поїхали у Бельгію. Були ще у Румунії на фестивалі при театрі «Маска», також у Польщі.
 

333
 
Чи складно працювати живою скульптурою влітку?
 
Ми намагаємося перебувати у тіні, а також не працювати в обід. Живі скульптури здебільшого можна побачити зранку і по обіді.
 
– Де можна побачити вас у Івано-Франківську? Чи немає на меті популяризувати цю тему у нашому місті?
 
– Хотілося б організувати фестиваль, на якому люди побачили б закордонний рівень пантоміми. Популяризувати хочеться, але для цього потрібно виховувати культуру людей. Коли ми приїхали у Голландське місто, у якому населення як у Франківську, дізналися, що у них є декілька шкіл живої скульптури. Діти з дитинства займаються цією справою. Ми розмовляли із мером міста, який розповів, що витрати на фестиваль великі, але захід себе виправдовує. Весь податок від продажу підприємців переходить на потреби міста.
 
OLE_0613
 
– Які виступи чи елементи виступу є вашою родзинкою?
 
У нашому репертуарі є чудові образи – «Козаки». Наші «Козаки» часто займають передові місця на конкурсах та фестивалях (Нідерланди, Румунія). Вважаю, що це наша найвдаліша скульптура. Для Європи «Козаки» – це щось нове. Також такі дійства, як: «Краса Рококо» та «Козак варить куліш». А ще образ – «Паперові люди». Він дуже символічний: сенс у тому, що будь-яка інформація у ЗМІ може в один момент згоріти вщент. Це наша індивідуальна ідея, повністю нова.

 
– Як вдається міму бути у гуморі, створити позитивний образ, коли у нього поганий настрій чи турбують проблеми?
 
Що б там не було, я завжди на 90 % намагаюся переключитися. Переді мною є двері, за якими інший світ. Всі негаразди я залишаю за тими дверима. Якщо вже ситуація критична – виходити не варто взагалі.
 
MascaPhav 640

 
– Чи демонструєте ви пантоміму своєму сину?
 
Вдома я багато жестикулюю. Інколи перед роботою я гримуюся вдома і мій син називає мене «білим татком».
 
– Ви самостійно гримуєтеся?
 
Так, все власноруч. Навчився самостійно, я відтворював образи із фотографій. Також багато чого мене навчив мій колега – Андрій.
 
Яка у вас творча мрія?
 
Хотілося б більше працювати, а також хочу власну творчу майстерню, де можна було б спокійно працювати, створити нові костюми та образи. Мрію організувати фестиваль живих скульптур.
 
Сніжана САМАНЧУК

 

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *