Особисті речі, як пам’ять про жертв політичних репресій

Неділя, 17 травня – День пам’яті жертв політичних репресій. В музеї “Дем’янів Лаз” зберігається чимала кількість особистих речей жертв репресії комуністичного режиму на Прикарпатті в 1939-1941 рр.  Кожна річ – відблиск нелегкої долі, що ввійшла в історію. 

Взуття знайдене під час розкопок у 1989 році. Розмір – 43, виготовлене у Чехії. Спортивне взуття, яке використовувалось для гри у футбол та туристичних походів. В результаті досліджень виявлено, що черевик належав Федору Пастушенку 1912 року народження. Хлопець закінчив Станіславську гімназію, а пізніше навчався у Празі, де придбав знайдені черевики. Федір був пластуном та членом ОУН.


 

Гребінець належав чотирьом полякам з Коломиї. За свідченнями їхніх сестер, хлопці загинули 10 грудня  1939 року.


 

Членська виказка Союзу українок належала Вариводій Павліні родом з міста Долина. Разом зі своїм нареченим Ліна була членкинею ОУН. У 1937 році їх було засуджено польським судом на 10 років ув’язнення, але вже у 1939 році їм пощастило вийти на волю. Пізніше радянська влада звинуватила їх в антирадянських діях.


 

Григорій Голинський –  доброволець УСС, родом з Косівського району. Пізніше став сотником Гуцульської сотні –  “Пробивної”. Деякий час перебував у російському полоні.


 

Під час розкопок було знайдено залишки жіночого тіла зі згортком матерії у дроті. Виявилось, що це залишки 3-х місячної дитини, яка загинула разом з мамою.


 

Такі багнети були прикріплені до російських гвинтівок системи OSI. На відміну від німецьких – плоских, ці багнети  чотиригранні.

Сліди від багнет у кістках


 

Волосся належить гуцулці Марічці. Її разом з 15 хлопцями заарештували під час маланкування на Різдвяні свята у 1941 році. Військовий трибунал засудив Марічку на 7 років позбавлення волі.


 

Ймовірно, ця ложка належала греко-католицькому священнику (чи єпископу). Чітко продивляється видряпаний підпис на ложці – “Гори моїм серцем. 11 червня 1941 року”.


 

Ярослав зростав у сім’ї священника, але любов до музики змусила його вступити до консерваторії. Згодом Ярослав почав працювати у народному театрі “Промінь”, щоб оплачувати власне навчання. Активно поширював антирадянські настрої, вступив у ряди ОУНівців.


 

Це було знайдено під час розкопок на вулиці Ленкавського. Хрестик належав священнику з Галицького району. На фото також медальйони, які вручали представники товариства тверезості за відмову від спиртного.

 

 

 

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *