Для одних – герої. Для інших – вороги. Бронзовий пам’ятник Роману Шухевичу в Івано-Франківську викликав обурення польських та ізраїльських дипломатів. Посли обидвох держав надіслали офіційне звернення меру міста Руслану Марцінківу, в якому звинуватили головнокомандувача УПА у причетності до «масових вбивств». А місцеву владу – у нав’язуванні дітям неправдивої історії.
Цим листом ми користуємося можливістю опротестувати ваше рішення і хочемо нагадати дітям Івано-Франківська, їхнім батькам і їхнім бабусям і дідусям, що Роман Шухевич був персонально відповідальний за те, що забрав життя десятків тисяч рівних собі – кулями, вогнем, зґвалтуванням, тортурами та іншими звірячими методами – тільки тому, що вони молилися Богу по-польськи чи івритом…
Конкурс на обрання кращого ескізу для пам’ятника Романові Шухевичу в Івано-Франківську тривав з осені. Лише з другої спроби міська рада затвердили остаточний проект. Його автор – калуський скульптор Ігор Семак. Чотириметровий бронзовий монумент генерал-хорунжому урочисто відкрили наприкінці травня. Поблизу 2-ї гімназії. На вулиці його імені. З цієї нагоди на місці відкриття зібралася чи не вся місцева еліта – чиновники, громадські активісти, історики. А також ветерани ОУН-УПА та шкільна молодь. У своїй промові мер міста Руслан Марцінків назвав Шухевича «великою особистістю». Громадськість відреагувала на це оплесками. А от сусідні держави – протестом.
Думку івано-франківського мера розділяють і містяни.
Справді винен чи несправедливо звинувачений? Івано-франківський історик Ярослав Коретчук запевняє, крові представників єврейської чи польської національності на руках Романа Шухевича немає. У період Другої світової війни вони справді зазнали тиску в Україні. Проте цю історію трактували надміру упереджено.
Окрім того, Роман Шухевич посів пост головнокомандувача УПА у 1943-му році. Тоді, як свідчать історики, українсько-польське протистояння на Волині уже було у розпалі. В архівах збереглося чимало листів від командування УПА до польського населення покинути українські землі. Та уладнати конфлікт мирним шляхом.
Таку відповідь офіційно отримають обидва посли держав, запевнили у мерії. Тут сподіваються, «війна пам’ятників» не вплине на партнерські відносини між містами. Між тим, раніше подібні зауваження дипломати Ізраїлю висловили «культурній столиці України». Посол Йоель Ліон розкритикував рішення Львівської облради про оголошення 2019-го Роком Степана Бандери.
Україна не повинна забувати про злочини, скоєні проти українських євреїв, і жодним чином не відзначати їх через вшанування їх виконавців. До слова, Ізраїль досі не визнав Голодомор 32-33 років в Україні – геноцидом…
Ірина Головенко, Юрій Храбатин. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь