ЕКСКЛЮЗИВНІ ІНТЕРВ'Ю

Проект «Angle». Як двоє дизайнерів роблять Франківськ доступнішим (ФОТО)

Проект «Angle». Як двоє дизайнерів роблять Франківськ доступнішим (ФОТО)

Кілька місяців тому франківські дизайнери Віталій Дмитрук та Мар’яна Затолюк започаткували проект «Angle» і почали наводити лад з навігацією у місті. Що таке навігація, для чого вона потрібна і якою має бути, чому вони взялись за це питання? Мар’яна та Віталій розповіли нам у інтерв’ю.

Для початку розкажіть, що ж таке навігація в місті?

Віталій: Це система елементів – адресні покажчки, інформаційні пілони, схеми руху транспорту та інші – яка дозволяє орієнтуватися в міському просторі. Простіше кажучи, пояснює і підказує, як дістатися з однієї точки міста в іншу.

Коли у міському просторі є достатньо таких елементів і вони розміщенні в потрібних місцях – навігація працює. Якщо з нею все добре, то люди часто взагалі не помічають її, а користуються інтуїтивно, не думаючи.

Мар’яна: Але, якщо навігації немає, у людей це викликає стан розгубленості і стресу. Дуже добре це можна прослідкувати в ситуаціях, коли поспішаємо, або намагаємось зорієнтуватися в містах закордоном, коли не знаємо мови.

Чи потрібна навігація для невеликих міст, таких як Івано-Франківськ?

Мар’яна: Навігація потрібна усім містам. Я живу у Франківську 23 роки. Майже весь цей час прожила в одному районі міста. Тому мало орієнтуюся в інших і мало знаю про те, як до них дістатися. І це дуже типова ситуація. Тому навігація має допомогти зрозуміти мені, чи можу я дістатися від найближчої зупинки біля дому, скажімо, до будівельного супермаркету на іншому кінці міста.

Віталій: Також треба пам’ятати про людей, які приїжджають у місто. Наприклад, я мешкаю у Франківську вже два роки, але через відсутність навігації маю труднощі з орієнтуванням як в місті, так і в транспортній системі.

Окрім того, користувачі навігації – іноземці. Мова і про резидентів, які залишилися тут жити, і про студентів, які живуть тут тимчасово, і про туристів, які приїхали в місто вперше. Тобто створюючи навігацію потрібно думати і про іноземців. Перекладати чи транслітерувати певну інформацію або встановлювати інформаційні стенди чи пілони там, де це потрібно саме для цих людей

Якою буває навігація в місті? Які елементи системи міста потребують навігації?

Мар’яна: У Франківську ми виділили кілька напрямків. Не виключаємо, що їх може бути більше.

Перший напрям – транспортна навігація. Вона охоплює інформацію і навігацію як всередині транспорту, так і зовні. Мова про автобуси, тролейбуси, зупинки і навіть схеми руху транспорту, які поширюють серед людей.

Віталій: Другий напрям – навігація у міському просторі. Зараз у нас цілий «зоопарк» адресних табличок. На одному будинку можна побачити одразу кілька різних. Крім того, всі вони по-різному зверстані і здизайновані, з різним шрифтом і редакцією.  Наприклад, якщо йдете вулицею Пилипа Орлика, то зустрінете таблички: «вулиця Пилипа Орлика», «вулиця П. Орлика», «вулицю Орлика». Це сплутає місцевого мешканця, не кажучи про іноземця.

Мар’яна: Також можна говорити про потребу в інфопункті, або пілонах, які дозволяють швидко отримати інформацію про те, як дістатися з однієї точки до іншої. До прикладу, як добратися з вокзалу до центру міста.

Навігації також потребують різні установи. Наприклад,  лікарні, міські ради чи інші державні органи. Ви заходите в міську раду і маєте чітко зрозуміти, яку проблему тут можете вирішити, а яку не можете. При цьому треба говорити людською мовою, не використовувати канцеляризм. Бути ввічливими, але без награності.

Віталій: Окрім цього, це можуть бути заклади громадського користування чи багатофункціональні простори. Наприклад, ми розробляли тимчасову навігацію для пілотного поверху проекту «Промприлад. Реновація».

Якою має бути хороша навігація?

Мар’яна: Добра навігація працює непомітно. Через це дуже часто люди не розуміють її цінності.

Навігація повинна бути у правильному місці – в точках прийняття швидких рішень. Наприклад, на вокзалі, зупинці. Там, де в ній є потреба.

Віталій: Добра навігація заснована на потребах людей. Є багато прикладів кабінетного дизайну. Коли в чотирьох стінах розробили красиву картинку-макет, а на практиці вона виявилася зовсім нефункціональною. .Окрім потреби, треба знати ще й контекст місця.

Ще один критерій – людинорієнтовані рішення. Не людина має прилаштовуватися до рішення, а рішення має бути комфортним і інтуїтивно зрозумілим. Для цього треба розуміти когнітивні процеси в нашому мозку і принципи візуальної комунікації.

Мар’яна: Також ми намагаємося притримуватись принципу універсального дизайну. Це дизайн, який працює для всіх. В даному випадку беремо до уваги людей з інвалідністю, з порушенням зору, сліпих людей, мам з візочками, дітей. Ким би ця людина не була, їй має бути комфортно і легко користуватися цим рішенням.

Ще треба сказати, що навігація створюється не лише дизайнерами, а спільно з цілим рядом фахівців. Це архітекторами, урбаністами, соціологами, психологами, перекладачами, копірайтерами.

Як проблеми з навігацією у Франківську ви помітили? Що найболючіше?

Мар’яна: Це те, з чого ми почали – транспортна навігація.

Ще одна проблема – ігнорування іноземців. Це не ми придумали. Опитали багатьох наших друзів, знайомих. І вони про це говорять.

Віталій: Не можемо говорити, що зовсім нічого немає для іноземців, але те, що є дуже точкове і не працює.

Ще одна проблема – відсутність єдиного системного підходу до навігації в місті. Згадайте вічний батл між vulytsia vs street.

Розкажіть про свій проект.

Мар’яна: Наш проект називається Angle. Якщо перекладати з англійської, то слово означає кут.

Віталій: Вибрали таку назву, бо хочемо змінити кут зору на місто. Зробити так, щоб публічний простір став доступніший і корисніший. Навігація це лише один з напрямів, яким би хотіли зайнятися. Почали з того, що на наш погляд є критичним.

Чому ви за це взялись?

Мар’яна: Нам болить місто, в якому живемо. Воно нам дуже подобається.. Нам тут добре працювати, жити..

Віталій: По-друге, ми побачили результати роботи Агентів змін в Києві. Виявляється можна прийти, проявити ініціативу і покращити аспект, в якому ти компетентний.

Мар’яна: А ще в нас філософія життя така, що ми хочемо залишити щось ціннісне після себе.

Що ви вже зробили?

Віталій: Приїхали в місто 6 нових великогабаритних автобусів «Богдан». Ми пропрацювали комунікативні рішення всередині і зовні цих автобусів. Переробили інформаційні повідомлення, які використовуються в транспорті. Заговорили людською мовою, прибрали канцеляризм, додали елементи графічної цікавості і інтеракції.

Мар’яна: Також перевели більшу частину інформації англійською мовою. Вона отримала свій кольоровий код.

Ми змінили описові дії в повідомленнях – «оплата проїзду здійснюється у водія» – на заклик до дії – «придбайте квиток, закомпостуйте його».

Віталій: Замінили повідомлення заборони на повідомлення подяки і заохочення. Світова практика підтверджує, що заохочення діє ефективніше, ніж заборона.

Що у вас в найближчих планах?

Віталій: Попрацюємо над навігацією в транспорті. Матимемо два експериментальні маршрути для тестового майданчика для пропрацювання рішень.

Мар’яна:  А далі будемо працювати по різних видах навігації. Спробуємо попрацювати з пішохідною навігацією та з навігацією в установах.  Мріємо розробити комплексне рішення для дитячої лікарні, де буде не тільки навігація, а навіть інтерактив для діток та інше Але це все лише плани. Хочемо зараз сконцентруватися на одному, але зробити це якісно і комплексно.  

Софія ДЕЙЧАКІВСЬКА

Фото: Наталка КУРСИК

Схожі записи

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: [email protected]