СПЕЦПРОЕКТИ

Школа на порозі: Як налаштувати дитину на навчання?

Школа на порозі: Як налаштувати дитину на навчання?

Фото: changeonelife.ua

Літо, відпочинок та багато розваг. Саме це до вподоби сучасним дітям. Відсутність режиму дня, прогулянки з друзями, ніякого навчання. Про що ще можна мріяти у шкільні роки? Та що робити, коли після літа дитина не хоче повертатись до навчання? Як налаштувати школяра на цей процес? Ми поспілкувались з фахівцями та дізнались, як батьки можуть полегшити адаптацію дитини до школи.


Володимир Мицько

Психотерапевт, кандидат психологічних наук

 

Чи викликає школа після літніх канікул певний стрес у дитини?

– Так, виникає стресовий фактор у дитини.  Вона вчилась, мала гарні стосунки зі школою, або не зовсім гарні і раптом настають канікули. Не потрібно ранком вставати, вчитись, ніхто про це не говорить. І тут раптом знову починається школа. Зміна будь-якої діяльності викликає стрес.  Не потрібно очікувати, що прийде час йти до школи, а необхідно говорити про це. Цікавитися чи хоче дитина йти на уроки, як ставиться до нового навчального року тощо. Насправді, є фактори які роблять школу стресогенною. Тому потрібно ставити питання: « Що ти думаєш про школу?» Дуже важливо, як батьки самі ставляться до школи. Часто у розмовах із дітьми, відбувається применшення сенсу навчання. Батьки говорять, що зараз це не надто важливо, що все вирішують гроші, тобто ставляться як до чогось непотрібного. В такому випадку марно чекати, що дитина буде сприймати навчання серйозно.

 

В чому проявляється основна проблема батьків та дітей, яка впливає на процес навчання?

–  Найголовнішою проблемою є відсутність спілкування між батьками та їх дитиною. Більшість проблем виникають через це. Батьки завчасно ставлять ярлики на власну дитину. Спонукають дитину ставати не такою як вона хоче бути, а реалізовуватись в тому,  в чому колись не зуміли вони. В сучасній психотерапії є поняття безумовного сприйняття дитини. Навчіться бачити дитину такою, якою вона є. Говоріть про любов до неї незалежно від обставин. Не любіть її за оцінку, а за те, що вона є. І в майбутньому дитина прийде до вас за порадою, вона розповідатиме про все, що її турбує.  Тому найважливіше – це процес комунікації та сприйняття дитини.

 

Як мотивувати дитину у навчанні? Чи варто це робити ще літом?

–  Якщо говорити про молодшу школу, то варто ставити короткострокові та середньострокові цілі. Діти молодшої школи не розуміють довготривалих наслідків. Якщо вони хочуть відпочивати, то це має бути завтра; якщо хочуть гарну іграшку, то це має бути найближчим часом. Якщо ви скажете дитині, що в разі її хорошого навчання ви через рік щось зробите для неї, то це їй буде не цікаво.  Довгострокова мотивація не працює в такому віці. Найкраща винагорода це та, яку дитина може здобути за місяць-два. Мотивувати найкраще тим, що є близьким для дитини. Недостатньо просто говорити, що школа важлива. Сприймайте дитину як друга. І поясніть, чому потрібно навчатись. Знайдіть реалістичні  мотиви.

 

Чи можливе виникнення певних негативних станів у дитини, якщо вона психологічно ще не готова до початку навчання, а воно вже розпочалось?

–  Звичайно, найбільш поширеним є виникнення тривожності у дитини. Безумовно, як батьки ставляться до початку навчання, так буде ставитись і дитина. Якщо мама постійно повторює про негативні зміни у матеріальному плані, у режимі дня, які почнуться з початком навчання, то дитина теж почне хвилюватись через це. У тривожних батьків – тривожні діти.

У дитини може бути присутній розлад соціальної тривоги, який часто залишається непоміченим. Проявляється він у тому, коли діти вимагають у батьків дорогі речі, канцелярію. Значну увагу приділяють тому, як вони виглядають в очах оточуючих. Приблизно 13% дітей мають такий розлад. Тому варто морально готувати дитину до початку навчання.


Ірина Рудницька

Вчитель початкових класів

 

Яким чином школярі-першокласники повинні бути підготовлені до початку навчання в НУШ?

–  Для батьків дитина – Всесвіт, Божий дар! Тому і не дивно, що їх любов – безмежна. Але всі ми – дорослі маємо розуміти, що наші маленькі “сонечка”,”зайчики” зростають. І в 6 років йдуть до школи. Цей період є перехідним, як у фізичному так і психологічному розвитку дитини. Пріоритет нової української школи –дитиноцентризм. Відповідно цього і дещо змінені акценти у навчанні. Батькам першокласників слід звертати увагу на комунікативні здібності дитини, на вміння самообслуговування, орієнтацію в соціумі та просторі, базові поняття: друзі, сім’я, небезпека, режим дня, обов’язки, права. Також не слід забувати і про виховний момент. Адже маленька дитина все “вбирає як губка”.

 

На канікулах варто заставляти дитину вчитись? Чи це час для відпочинку від школи?

–  Канікули-час відпочинку. І я , звичайно, погоджуюся з цим. Але хто сказав, що навчання-це тільки рутина? Моє кредо-навчаємося граючись! Звичайно,не слід перевантажувати дитину. Ці заняття мають бути цікавими і недовготривалими,обстановка – невимушеною. Крім того,потрібно враховувати вподобання дитини. Завжди ж можна порахувати улюблених героїв, скласти про них власну історію, намалювати свою мрію чи написати лист феї.

 

З якими труднощами стикається вчитель у перший місяць навчального семестру?

–  Початку новому навчальному року передує відпустка. Вчитель , як не дивно, теж людина (бувають батьки,які цього не розуміють і вважають педагога роботом), тому адаптаційний період теж присутній, в певній мірі. Труднощів є чимало. Це швидше питання організаційного характеру, впорядкування документації, облаштування комфортного середовища у класі, підготовка навчального матеріалу, систематизація роздаткового матеріалу та різні робочі моменти, які стосуються специфіки праці педагога.

Перший місяць у школі  – це  щось нове для дітей. У їхніх голівках десятки запитань: чому?, навіщо?, для чого?, як?… Тому, я вважаю, що вчитель у вересні, а то ще й у жовтні, повинен максимально докласти зусиль, щоб адаптаційний період у дітей пройшов якомога швидше і без значних труднощів. Все-таки більше часу надавати спілкуванню дітей у парах, групах, з вчителем; звертати увагу на якісь комфорту кожної дитини зокрема (адже всі різні); не забувати про особистий простір учнів, їх вподобання, можливості.

Пам’ятаймо, що кожна дитина – це особистість! І від нас усіх – батьків, вчителів залежить яким саме виросте наше “маленьке сонечко” та як складеться життя загалом.

 

І на завершення виділіть основні рекомендації батькам.

– Основна рекомендація – налаштування дитини на позитив. Адже, школа – це нові друзі, нові відкриття, перші досягнення. А ще, батьки повинні сказати дитині, що вони будуть завжди поруч і підтримуватимуть її за будь-яких обставин. Крім того, батькам варто пояснити, що немає жодної людини, яка б не помилялась. Завдання школи – навчити дитину вчитися, не боятися помилок і впевнено крокувати шкільною нивою та здобувати нові знання, навички, вміння.

Текст: Христина Ткачук

Фото: Анастасія Заяц

Схожі записи

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: [email protected]