Святкувати Великдень в незвичних для нас обставинах – не новинка для українців. Лиш нещодавно ми звикали до масок, дистанції, наслідків коронавірусу, а сьогодні – до війни. Саме під час великих релігійних свят, зло найбільше лютує, кажуть священнослужителі. Тому й не дивно, що цьогоріч Страсний тиждень розпочався з активних дій російських окупантів.
Цього тижня Церква згадує події із життя Ісуса Христа: Таємну вечерю, Його страждання, розп’яття та поховання.
Цьогоріч Страсний тиждень розпочався 18 квітня і триватиме до 23 квітня. Церква вважає, що саме ці дні є найбільш суворими у дотриманні посту. Для християн Великдень – це найбільше релігійне свято. Всі дні Страсного тижня мають свою церковну літургію. Кожен день вважається Великим, а в церкві не проводяться вінчання, хрещення та інші відправи.
Кожен день Страсного тижня розповідає про події в житті Ісуса Христа.
Великий понеділок. Перший день Страсного тижня є настільки суворим у дотриманні посту, як і перший день Великого посту. Віряни можуть вживати хліб, овочі та фрукти. Від м’яса, яєць та молочних продуктів варто відмовитись аж до неділі. Цього дня Церква згадує євангельські події пов’язані із безплідною смоковницею. Ісус Христос прокляв смоківницю, яка не мала істинного плоду, а тільки лицемірне покриття. Це символізує душу, яка не покаялась у своїх гріхах.
Великий вівторок. Здавна саме у Великий вівторок можна було починати розмальовувати писанки. Це заняття було сакральним і вимагало особливої уваги та енергетики. Цей день символізує навчання Ісусом своїх учнів у храмі на горі, притчі про зраду Юди, зречення Петра, вчення про добрі справи, таланти та воскресіння мертвих, про кінець світу, Страшний суд. Також згадується про подію, коли Христос викрив книжників та фарисеїв.
Велика середа. В богослужіннях цього дня Церква згадує про подію, коли Юда зрадив Ісуса Христа за 30 срібників, а також про грішницю, яка омила ноги Ісуса. Трагічні події приносять особливу скорботу цьому дню. Здавна саме у середу люди починали готуватись до недільної трапези: думали над стравами, починали купувати продукти.
Великий четвер. Цей день християни називають ще “Чистим” четвергом. Під час богослужінь згадується Таємна вечеря, зрада Юди та молитва Ісуса в Гетсиманському саду, а також Умивання Христом ніг його учням. В четвер християни прибирають свою оселю до майбутніх свят, очищують своє тіло та душу. Також господині саме цього дня печуть паски. В храмах відбувається особлива літургія – найдовша служба у році. Священник згадує усі страждання Ісуса Христа і зачитує Дванадцять Євангелій.
Страсна п’ятниця. Найсумніший день у Страсному тижні, бо саме в п’ятницю розіп’яли на хресті Ісуса. Саме цього дня помер Христос. Багато вірян в п’ятницю напередодні Великодня взагалі відмовляються від їжі аж поки в храмі не поставлять плащаницю. Таким способом постять і приносять свою жертву за порятунок душі. Церква рекомендує особливо стримувати себе у веселощах та розвагах. В п’ятницю віряни закривають вдома всі дзеркала, як свідчення смерті Ісуса Христа. Ще здавна існує традиція, цього дня не виконувати ніяку домашню роботу. Вважається, що Страсна п’ятниця призначена для молитви й покаяння, відвідування Гробу Господнього. В жодному разі не можна цього дня шити, колоти дрова чи поратись на городі.
Велика субота знаменує поховання Ісуса Христа. Ввечері закінчується Великий піст, в храмах освячують паски й оголошують про Воскресіння Господа.
Піст – це індивідуальне рішення кожного, кажуть священники. Втім, є й загальноприйняті заборони в Страсний тиждень. Віряни мають приділити особливу увагу допомозі ближнім, не сваритись, стримуватись у святкуваннях та веселощах, в тілесних задоволеннях, а також обмежити вживання м’ясних та молочних продуктів.
Війна впливає на кожного з нас, а особливо на тих, хто перебуває в тимчасово окупованих регіонах. Таким людям дозволено не дотримуватись посту. Також священнослужителі наголошують, що церква – це не будівля, а всі, хто знаходиться в ній. Якщо фізично хтось не може побувати в храмі в день Воскресіння Христа, то головне – щоб святкування цієї події було всередині людини.
Страсний тиждень – це час, щоб кожен занурився у свої думки, подумав про власні гріхи, покаявся.
Вже у Велику суботу віряни готують кошики, які пізніше будуть освячувати в храмі. Існує певний перелік продуктів, які необхідно покласти в кошик. Насамперед ті, від яких віряни відмовлялись усі сім тижнів: м’ясні вироби, молочні, яйця. Також головним символом свята є паска. Колись цей обрядовий хліб українські господині пекли самотужки, а рецепти передавали з покоління в покоління. Зараз цієї традиції дотримується все менше людей, а придбати паску виявилось набагато легше, аніж спекти.
Усі продукти, які були в кошику під час освячення, варто з’їсти й в жодному разі не можна їх викидати. Кожен продукт має своє значення.
Паска – це хліб вічного життя, символ Воскресіння та Небесного Царства.
Писанки символізують відродження. Їх розмальовують штучними чи натуральними барвниками. Наприклад, щоб отримати насичено жовтий колір, потрібно занурити яйце у розчин з куркуми. Для рожевого – у буряковий, а для червоного – варити в цибулинні. Також для того, щоб яйце зафарбувалось в зелений колір, потрібно використати шпинат чи петрушку, для коричневого – чай.
Шинка та ковбаса символізують тельця, якого заколов батько після повернення блудного сина.
Хрін – довголіття та міць.
Сир та масло – символ жертовності та ніжності Бога до людей. Сир кладуть у посудину, а зверху ставлять шматок масла і малюють хрест.
Сіль – символ достатку.
Часто можна побачити в кошиках алкоголь, фрукти чи овочі. Втім, священники кажуть, що великодній кошик – не місце для таких продуктів. Також забороняють ставити в кошик інші, неїстівні речі.
Митрополит ПЦУ Епіфаній розповідаючи про святкування Великодня у воєнний час зазначив, що воскресіння відбулось через страждання, через шлях на Голгофу була здобута перемога над злом та смертю. Тож цей факт має вселяти надію на те, що завдяки молитві ми теж поборемо зло і здобудемо перемогу у війні.
Залишити відповідь