Тарас Кобець про розіграші у соцмережах: «Халява — то невмируща сила»

Сьогодні розіграші полонили весь Інтернет. Ми часто бачимо, як людям пропонують за звичайний лайк виграти машину, а за репост — взагалі квартиру. І хто не хоче випробувати свою вдачу? Та чи варто взагалі вірити в те, що без жодного вкладу можна отримати дорогий приз? Про те, якими бувають розіграші, чи несуть вони за собою небезпеку і як врешті-решт розуміти де правда, а де ні, розповів нам бізнес-аналітик та SMM-експерт — Тарас Кобець.


— Розкажіть, будь ласка, як можна розпізнати правдивий розіграш від неправдивого?

— Насправді все дуже просто. Потрібно дивитись чи це реальна людина, чи навпаки хтось новий запускає розіграш і ти не знаєш взагалі чи така особа існує. Дивіться, чи є зворотні адреси, номери телефонів, контакти. Реальні люди дають про себе знати. А якщо це просто хтось хоче пожартувати – не виходить. Якщо люди вірять в те, що можна виграти квартиру за лайк, тоді це їхня проблема. Це психологія. Якщо ти реально віриш в те, що можна клікнути, пошири і після цього тобі безкоштовно дадуть квартиру, при тому, що ця сторінка до цього нічим таким не відрізнялася, то це проблеми людей, які це роблять. Насправді безкоштовний сир тільки в мишоловці. Це прості банальні речі, але це інформаційна гігієна.

“Якщо люди вірять в те, що можна виграти квартиру за лайк, тоді це їхня проблема.”

— Чи можете Ви виділити кілька розіграшів, які трапляються найчастіше?

— Наприклад, я виїжджаю закордон і мені треба швидко продати дуже дорогий велосипед, тому залайкайте цю сторінку чи зробіть репост, а тоді, як я буду виїжджати, віддам його першому переможцю по рандому. Ну, звичайно, ставиться термін, що це буде через два чи три місяці, але я більш ніж переконаний, що будь-яка свідома людина, яка часто користується соціальними мережами, вже через три дні не пам’ятає, що вона там лайкала. І точно не ставить собі нагадування, що десь там в жовтні місяці мені треба подивитись, чи виграю я той велосипед. Для чого це робиться? Такі сторінки за деякий час набирають певну кількість лайків і поширень, після чого її просто перейменовують і продають. Це чистий бізнес, завдяки якому спочатку наганяють аудиторію, умовних 10 тисяч лайкерів, і після цього продають сторінку. А потім, якщо ти раніше підписалась на таку сторінку, то через пару місяців передивляєшся їхній перелік і виявляється, що ти підписана на профіль «продам шини». Хоча насправді ти три місяці тому підписувалась на акаунт «віддам безкоштовно велосипед». Це один із таких класичних розіграшів, навіть скоріше чорний SMM-прийом.

“Я більш ніж переконаний, що будь-яка свідома людина, яка часто користується соціальними мережами, вже через три дні не пам’ятає, що вона там лайкала.”

Ще один класичний розіграш – коли обіцяють, але не роблять. Тут просто треба перевіряти чи це серйозна сторінка. Тому що якщо хтось новий заходить і одразу розігрує три квартири, то зрозуміло, що навряд таке відбуватиметься. Серйозні компанії не використовують такі розіграші, їм простіше вкластися в рекламу. Інша небезпека – люди дізнаються ваші персональні дані. Наприклад, як звали вашу собаку або яке дівоче прізвище вашої матері. Це вже трохи складніші елементи взлому, двоходові комбінації. Буває таке, що взламують чужі акаунти. І, припустимо, ваша подруга пише, що застрягла десь у Києві і просить скинути їй 200 гривень. А потім каже, що картка не її, а якоїсь знайомої, тому що її карту вкрали разом із гаманцем. І ви перераховуєте гроші, а це виявляється зовсім не та людина. А потім ця ж подруга стукає вам з іншого акаунту і каже: «ой, знаєш, тут мені сторінку взламали, а то зовсім не я». Тобто веду це до того, що буває й таке, коли взламують ваш акаунт і потім просять зробити якісь дії, так звані фінансові маніпуляції. Це вже не розіграш, але й не кримінальна річ. Зазвичай, коли взломують ваш акаунт, доходять до «напишіть пароль», а якщо його не пам’ятаєте, то давайте ваше секретне запитання. І якщо в бесіді з вами дізнаються це секретне питання, то взламують тоді чи акаунт, чи пошту. А на пошті часто люди зберігають паролі від власних карточок. Тому чисто з інформаційної безпеки за цим треба дивитися. Ну і порада: регулярно міняйте паролі. Так, це незручно, але це забезпечує вас від того, що ваш профіль не буде взломаним.
Ну і можуть бути віруси. Але це вже не стільки розіграш, як тупо вірус. Наприклад, коли ви переходите по гіперпосиланню і заражаєте вашу сторінку. Це теж досить небезпечна штука, тому що потім ви через свій профіль поширюєте віруси по всій мережі, тобто вже заходите в так звану систему.

“Регулярно міняйте паролі, так, це незручно, але це забезпечує вас від того, що ваш профіль не буде взломаним.”

— Тобто не варто взагалі вірити в те, що можна безкоштовно щось виграти?

— Набагато приємніше, коли ви заробили на ту машину самостійно, аніж щось таке падає з неба. Все має фізичний закон і все знаходиться на рівні. Якщо говорити про глобальні розіграші, то іноді ще пишуть «зроби репост», а це виявляється фейк. Ну, власне, так працюють тролі чи якісь боти, коли спеціально розганяють фейковий матеріал і це поширюється по Інтернету. Це трохи не розіграш, а навіть так звана інформаційна війна, але теж можна рахувати в такому плані, що розганяється на брехні. Тому що всі так звані «розіграші» базуються на чомусь неправдивому, але ви думаєте, що якщо візьмете участь, то впринципі нічого не станеться і капля віри до цього є. Зазвичай завдяки таким «розіграшам» можна визначити хто з ваших друзів дуже довірливий, тому що в мережі переважно написано, хто залайкав цю сторінку чи цей пост.

“Набагато приємніше, коли ви заробили на ту машину самостійно, аніж щось таке падає з неба.”

— Можливо, ви самі колись брали участь у розіграшах?

— Ті, хто працюють в ЗМІ, знають як все це працює зсередини. Останній раз, коли я брав участь у конкурсі, тоді ще треба було відправляти листи на абонентську скриньку. Я відправив п’ять обгорток від снікерса з надією виграти футбольний м’яч. Мені було десь років 8. Але коли я побачив, що там вивалюють тисячі листів просто мішками і вже вибрали з них п’ять переможців, а потім ще доносили мішки, я зрозумів, що все це нечесно. Я бачив, як фальсифікують розіграші, тобто знайомі чи родичі організаторів вигравали. Я зрозумів, як все це робиться. Я не фанат тих результатів, які проводяться методом голосувань. Наприклад, коли визначають кращих ведучих чи хто зараз найпопулярніший в Івано-Франківську. Тому що по великому рахунку цей конкурс можна назвати «в кого більше друзів». Тобто люди голосують не за якісь здібності, а все відбувається типу «проголосуй за мене, ти ж мій колєга». Людина починає одразу розсилати по всіх знайомих і просити, щоб за неї проголосували. Таке ми спостерігали буквально чотири місяці тому, коли було від Міської ради партиципаторне бюджетування і всі мамусі, татусі зі шкіл ішли й казали «проголосуйте за наш проект». Люди іноді навіть банально не читали, що це за проект, а просто голосували. На Західній Україні є принцип такий, що ще можуть ображатись, якщо не проголосуєш.

— А чи влаштовували ви якісь власні розіграші?

Для того, аби довести, що люди дуже легковірні і іноді навіть не дочитують до кінця умови розіграшу, я і створив один власний. Придумав, що між першими, хто залайкає цю річ, ми розіграємо три квиточки. І було дуже багато тексту про те, які умови цього конкурсу, про те, що ви маєте бути повнолітнім і бла-бла-бла. А внизу було великих два рядочки «НЕ ВІРТЕ ЦЬОМУ ПОСТУ, ТОМУ ЩО ЦЕ РОЗІГРАШ». А люди не читали до кінця, робили репост і лайкали. Мені це було просто потрібно для того, щоб я потім у своїх курсах і тренінгах показав, що навіть якщо сам автор посту пише, що це не правда і не робіть цього, люди навіть не дочитують умов до кінця.
Мій знайомий теж запускав розіграш типу «Тільки у вересні цього року 29 числа на небі можна буде побачити три місяці». Написав, що це вперше в історії і щоб люди не забули зробити репост. Ми просували не сторінку, а це був просто окремий пост. Всі, мабуть, знають, що будь-який пост можна редагувати. І от коли він побачив, що вже є досить багато репостів, замість того тексту про місяці він виставив якісь handmade-речі, написав там їхню ціну, скинув фото і все. Таким чином він добився поширень. Тобто в оригінальному пості було щось корисне, але потім можна зробити зовсім інше. Навіть зараз можна зробити пост типу «20 рецептів як закрутити огірки та помідори». І безліч людей зробить репост, бо ця тема є актуальною. А коли ти вже доб’єшся певної кількості репостів, просто редагуєш все на «продам гараж». І рахуй, що реклама вже пішла по мережі, хоча в оригіналі були якісь рецепти. Це просто чорнушний метод комерції. Але чогось лихого вони не мають, тому що набагато гірше, коли взламують ваш акаунт і просять грошей чи погрожують.

— Плануєте в майбутньому ще створювати якісь розіграші?

— Зараз я чисто консультую, відійшов від розіграшів. Але раніше у нас був конкурс, ми вгадували результати українських виборів. Там щось підтасувати було неможливо. Ідея була в тому, щоб за місяць до президентських виборів ви повинні сказати, який відсоток набере кожен з кандидатів чи з партій. Тобто було 10 партій і ви кладете свої відсотки. Наприклад, хтось набрав 3%, а ви йому напрогнозували 3,5%, тоді ваша похибка – 0,5%. Всі ці похибки сумувалися і в кого найменша той і вигравав приз. Це не ставки, тому що в цьому потрібно хоч трохи орієнтуватись. Бо якщо ви поставите на умовного Тягнибока 50%, а він набрав лише 3%, то ваша похибка буде аж 47%. А чим більша похибка, тим менше шансів. Тобто там не можна було просто щось вигадати, потрібно було орієнтуватися в тому, що відбувається. Моя ідея того конкурсу була в тому, щоб люди більше цікавились політикою, не продавали голоси за гречку, а реально оцінювали кандидатів. Тобто вона була такою більш просвітницькою. Але в будь-якій комерції і будь-якій політиці свідомі люди не потрібні. Їм потрібні ті, що голосують, і ті, що купують їхню продукцію. Я такі конкурси проводив 4 чи 5 разів. Не скажу, що був першим, бо цю ідею я запозичив здається у Києві. Але воно мені сподобалось, це цікаво.

“Моя ідея того конкурсу була в тому, щоб люди більше цікавились політикою, не продавали голоси за гречку, а реально оцінювали кандидатів.”

— Яким є зараз ваше ставлення до конкурсів?

— Особисто я ставлюсь негативно, тому що якщо ви замовляєте конкурси в якоїсь конкретної особи, то ви рекламуєте свій продукт тільки для тих, хто підписаний на цю особу. А на неї можуть бути підписані люди і з Сан-Франциско, і з Херсону, і з Росії, які ніколи в житті не куплять ваш продукт навіть через те, що просто регіонально не там розташовані. А у Фейсбуці чи Інстаграмі є банальне налаштування реклами, де ви можете на свій регіон запустити рекламу і це іноді навіть виходить дешевше. Все залежить від того, чого ви хочете. Якщо ви просуваєтесь для того, щоб бути впізнаваним, тоді вам іде в плюс те, що вас рекомендує відома людина. А якщо ви хочете добитись якихось продажів, то це вже залежить від цілей, які ставить собі бізнес-орендодавець. Всі конкурси на любителя.

— Можливо, у мережі Інстаграм є більша вірогідність щось виграти, аніж у Фейсбук?

“Можливість виграти більша тільки тоді, коли менше учасників, а багато призів.”

— Немає різниці, буде це Інстаграм чи Фейсбук. Це просто різні інструменти. Якщо людина обманює, то вона може це робити і там, і там. Вона може розвивати свій акаунт, робити розіграші, а в результаті продати його потім якійсь компанії за умовні 5 тисяч доларів. Тому що на Giveaway вона затрачає умовні 200 доларів, щоб розіграти призи. А після того вона підходить наприклад до якоїсь Франківської компанії і пропонує їм готовий профіль з живими десятьма тисячами підписників. І в результаті ви наче були підписані на супер інстаблогера Івано-Франківська, а потім бац і вже підписані на якусь компанію, що виготовляє двері у Івано-Франківську. Тобто тут інструмент всюди той самий, просто мережа інша. Але якщо йде мова про реальних блогерів, то там чиста комерція. Їм пропонують якісь призи для розіграшу і таким чином вони прибавляють і собі підписників, і тій компанії, що дала таку пропозицію. Це така свого роду рекламна площадка. Немає безкоштовних розіграшів. Припустимо, що ви займаєтесь «хендмейдом», виготовляєте листівки або ще щось. І робите Giveaway, де роздаєте 10 листівок. На вашу думку це безкоштовний розіграш, але насправді ви цих десять листівок могли продати по 100 гривень. А це означає, що ви викидуєте тисячу гривень. Тобто він вже тоді не безкоштовний, бо ви втратили тисячу гривень. Якщо вам дають сторонні призи і ви їх розігруєте, тоді ви нічого не втрачаєте. У інстаблогерів і фейсбукерів це вже йде чисто питання престижу, хоча все ще залежить від того, яких результатів ви хочете досягти.

— Зараз досить часто блогерів звинувачують у тому, що вони займаються підробкою результатів. Як знати де правда, а де підтасування?

— Хто розганяє все з нуля і робить перший Giveaway – то це більші ризики. А коли ви бачите, що людина вже проводила кілька розіграшів, знімала відео, як проводились результати, то, можливо, варто вірити. Звісно, інша справа, коли знімається відео як обирають переможця, але й тут можна підтасувати. Хіба якщо це пряма трансляція. Тому що в рандомі можна тицяти до того часу, поки не переможе ваш кум. І навіть якщо там буде 10 тис учасників, то ви на відео знімите лише те, що зручно. Все базується на вірі. Якщо ви довіряєте людині, то тоді все окей. Чому я не дуже люблю конкурси? Тому що в них 3, максимум 10 переможців, і 10 тисяч тих, хто програв. З одного боку ніби і все зрозуміло, але з іншого завжди є якісь незадоволені, які казатимуть, що це було не чесно. Переможців одиниці, а от програвших десятки, сотні, тисячі… Думаю, людям має бути зрозуміло, що не варто вірити в початкового блогера, який одразу розігрує десять айфонів.

“Чому я не дуже люблю конкурси? Тому що в них 3, максимум 10 переможців, і 10 тисяч тих, хто програв.”

— Тобто виходить так, що взагалі не варто вірити в розіграші?

— Якщо людина вірить, то ви вже ніяк не похитнете тієї віри. Зазвичай всі розводи влаштовуються для того, аби потім просто продати сторінки. Це чорний СММ і цим люди заробляють. Замовнику зараз простіше вкласти 5 тисяч доларів в розкрутку, ніж купити готову сторінку, де десять тисяч фоловерів до цього лайкали зовсім інші дописи. Тобто вже не та цільова аудиторія. Все це розвиток критичного мислення. Коли ви бачите в своїй стрічці новин «суші за репост», то ви не будете читати умови і переходити на ту сторінку, дивитись справжня вона чи ні. Ви просто зробите репост і будете думати, що раптом через місяць вам напишуть, що ви виграли безкоштовний абонемент на суші. А те, що це буде не у Франківську, а десь в Херсоні, вже зовсім інша річ. Просто існує така окрема категорія людей, як люди-призолови. І коли ви заходите до них на сторінку, то зможете побачити, що вона вся заповнена надіями на виграш чогось. Їм ваша продукція одинакова, і немає різниці, чи репостити шкарпетки, чи велосипед. Вони просто хочуть виграти приз. Тому, щоб не попадати на такі розводи, треба просто заходити на сторінку і перевіряти, справжня вона чи ні. По великому рахунку ви нічого не втрачаєте, тому що просто робите репост і рекламуєте когось. Від вас матеріальних витрат – нуль. Але халява то невмируща сила. І це не лише в Україні, такі люди всюди. Просто, наприклад, у Штатах людині легше витратити 6 доларів на рекламу, аніж гратися з такими речами. Хай краще вірити у те, що ви будете більше заробляти і зможете все придбати самостійно, аніж виграти щось і потім слухати, як про вас всі говорять.

“Хай краще вірити у те, що ви будете більше заробляти і зможете все придбати самостійно, аніж виграти щось і потім слухати, як про вас всі говорять.”

 

Лілія СЕГЕДИН

Фото з події PR Rally 2018

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *