Скандальна шахрайська справа, яку розповіли юристи Тарас Жарський та Віталій Козик набирає обертів. Розмова активно поширювалася серед місцевих ЗМІ, а також у колі оточення людей про яких йшла мова. До нас звернувся один із колишніх чоловіків шахрайки – Лавринович Василь Васильович, який розповів свою історію, доповнив список шахрайки махінацій, а головне – назвав ім’я аферистки.
– Чому ви вирішили розповісти свою історію стосунків із шахрайкою?
– Коли я побачив матеріал про аферистку в Інтернеті, у цій постаті впізнав жінку з якою проживав разом декілька років. Ми були не одружені, та перебували у серйозних стосунках. Тому я й вирішив звернутися до вас із бажанням доповнити цю тему своєю історією. Завдяки цій жінці – Світлані Мельничук (Глазуновій), я позбувся ноги та зхворів на цукровий діабет. Наслідком моєї любові став протез. Жінка дуже підкована в юридичному плані, знає всі тонкощі, тому «розводити» правильно людей для неї простіше простого. Вона викладала деякий час у Прикарпатському юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ, Юридичному факультеті Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, Івано-Франківській філії відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Насправді, ця тема для мене дуже болюча, та вважаю за свій обов’язок розповісти історію людям, можливо когось застережу від таких людей. Біда може трапитись будь з ким, і це жахає.
– Коли ви познайомилися із цією жінкою?
– Із Світланою я познайомився у 2005-му році дорогою із Надвірної. Вона стала моєю попутницею. На зупинці у селі Крихівці я помітив свого друга і зупинився йому. Біля нього на автобус до Франківська чекала жінка, от ми і вирішили її підвезти. Дорогою познайомилися. Приїхавши до міста я запросив жінку випити кави. На пропозицію вона згодилась, але обрала алкоголь. На цьому все не завершилось, далі я запросив Світлану до себе у гості, на що жінка погодилась та залишилась у мене на ніч.
– Якими буди ваші стосунки надалі?
– Так і зав’язалися стосунки. З часом ми почали жити разом, трішки у мене вдома, а інколи у неї. Дуже прикро згадувати, та перебувати у її квартирі було неприємно. Оскільки у її квартирі дуже неохайно, вона живе у безладі, я неодноразово просив навести лад, та марно. Наші стосунки затягнулись. Світлана розпочала будівництво домівки у селі. Як люблячий мужчина я взявся за допомогу. Фінансово забезпечував будівництво, купував будівельні матеріали. Тоді у мене був такий дивний стан, як кажуть «у тумані». Коли будівництво підходило до кінця, Світлана почала створювати скандали та сварки без причини. Шкодую, що документально ми нічого не закріплювали, тому довести свою правоту зараз складно.
– Які були шахрайські справи?
– Коли дійшла справа до продажу будинку ми остаточно посварилися. Але самостійно їй не вдалося продати дім, тому вона знову звернулась до мене. Мушу визнати, їй вдалось мене переконати і ми домовились продати будинок разом, розділити кошти навпіл. Жінка змушувала мене їздити до ворожок, з метою продати дім. В результаті, вдалось продати будинок. Всі гроші вона забрала і знову мене «кинула». А ще ми часто подорожували. Якось поїхали на море у Коблево із Світланою та її дочкою, де жінка поцупила у мене 1200 доларів. Завуалювала цей злочин так, що я повірив у її непричетність. Вона поцупила всі цінні речі із мого дому. А красти було що, тоді я був забезпеченою людиною, у мене був свій бізнес, машини та квартира. Коли жінка все загарбала, зрозуміла, що тут їй більше немає чого «ловити» і пішла.
– Ви згадуєте про містичні речі, про спілкування із ворожкою. Що це було?
– Світлана познайомила мене із ворожкою Ларисою, яка кидала на картах. Ворожка проживала у місті Івано-Франківськ у районі Позитрон на вулиці Вовчинецькій, на перехресті, у будинку праворуч на 6 поверсі, навпроти птахокомбінату, де зараз споруджено автозаправку. Знаю, що з часом жінка не хотіла приймати Світлану, мовляв вона аферистка. Якось мені зателефонувала Лариса, сказала, що має до мене розмову. Тоді я і приїхав до неї. Ворожка розповіла мені, що Світлана звернулась до неї із запитанням: «Як переписати фірму мужчини бізнесмена на себе, який хворий на Рак і через два роки помре». Та карта ворожці показала інше – чоловік здоровий. Вона мала на меті довести його до того стану, про який говорила. Лариса хотіла застерегти цю людину, тому звернулась до мене. Мова йшла про Валерія Глазунова.
– Ви не намагалися повернути свої кошти, написати заяву до суду?
– Світлана погрожувала своїми впливовими друзями, зокрема працівником Служби безпеки, прізвище якого Шевчук, зараз уже покійний. Відверто кажучи, на мене вплинули її слова. Вона погрожувала мені і тюрмою і тим, що втрачу все, що маю. Через ці погрози похитнулось моє здоров’я. Захворів на цукровий діабет, та втратив ногу. Найгірше для мене – всі ці містичні речі, не було жодного бажання у це вплутуватись. Я стільки всього пережив, тому у мене єдине бажання – спокій.
– Ви зустрічалися із нею після всіх подій?
– Нещодавно мене запросили на очну ставку у Тисменицьке відділення поліції із Світланою Мельничук, де вона сказала, що не знає мене, може колись і бачила мене, як пересічну людину. Та у мене є фотодокази – світлини, де ми разом. Згадую, як після зустрічі з нею, їдучи у машині я знепритомнів. Раніше такого не було. Це лишній раз доводить про енергетично негативний вплив цієї людини.
– Ви згадували, що перебували у дивному стані – «немов у тумані». Як це було?
– Вона завжди запрошувала мене на «червоний борщик». Після якого я робив все, що вона говорила. Пригадую все дуже смутно. Людина знала багато хитрощів, вірила у містичні речі та відвідувала ворожбитів. Якось розповіла мені, що її родина була пов’язана із темними силами.
– Скільки часу тривали такі стосунки?
– Загалом близько 4,5 років. Спочатку я не помічав, яка це людина. Та з часом почав замислюватись. Мені здавалось, що я божеволію. Не можу змиритися і повірити, що комусь вдалось так мене обвести довкола пальця, не збагну, як відразу не помічав. Всі ці погрози довели мене до глибокого стресу та розладів здоров’я. Для Світлани я перестав бути цікавим, коли з’явився Валерій Геннадійович, вигідніший варіант.
Заробляти на аферах з чоловіками – це стиль життя Світлани. Згадаю ще про одного з її чоловіків – футбольного суддю, на ім’я Тарас. Із ним вона була у близьких стосунках. Сім’я Мельничуків, а саме Світлана з її тодішнім чоловіком Ігорем, що був футболістом, якого вона також залишила без квартири після розлучення, дружила із Тарасом та його дружиною, проте Світлана таємно від чоловіка зустрічалась з Тарасом. Проживав він на вулиці Тролейбусній. Чоловік зараз покійний. Він у селі Крихівці мав будинок і землю під забудову. Чоловік продав цю землю Світлані за ціною 700 доларів. На тому місці вона звела будинок, який згодом продала за 95 тисяч доларів. Важливим моментом є те, що чоловік хворів і Світлана будучи медсестрою у органах Служби безпеки самостійно робила йому потрібні уколи. Також знаю, що вона певний час витягувала гроші і з директора одного із великих підприємств. Тому афери Світлани з чоловіками мають постійний характер.
Щиро хочу подякувати Глазунову Валерію за сміливість та крок який він зробив на шляху до зупинення зла, яким є Світлана та її підростаюча дочка Віта. Завдяки його сміливості я наважився на те, щоб піти на сповідь, розповісти про свій біль, що мучить мене роками. Закликаю всіх чоловіків, які постраждали від дій Світлани знайти в собі мужність попередити інших невинних чоловіків, які готові дарувати жінці безкорисливо окрім щирої любові зароблені важкою працею матеріальні цінності.
ПОДІЛИТИСЬ
Залишити відповідь