Третій тиждень карантину продовжує змінювати життя іванофранківців. Якщо у будні дні правила поведінки зрозумілі, то що робити у час Великодня? Невже цьогорічне свято пройде без паски та святкового кошика? Про життя церкви в умовах карантину нам розповів настоятель Церкви Царя Христа – о. Йосафат Хаймик.
Як живе церква в умовах карантину?
Ми не були готові до таких викликів, які нам принесла ця пандемія. Будь-які церковні відправи передбачають наявність людей, які єднаються у спільній молитві, і все робиться, щоб цих людей було якомога більше. Під час карантину існують обмеження в кількості присутніх вірян, що вже супроводжує певний дисонанс у церковному житті.
Від самого початку, коли ми отримали вказівки про обмежувальні дії, ми організували онлайн-трансляції богослужінь. Все для того, щоб люди дистанційно могли брати участь у церковних відправах, а вже до церкви могли прийти за необхідності для приватної молитви.
Від початку карантину до сьогодні наш храм (як і більшість храмів) залишається відчиненим і є чергові священники, які ще на початку карантину, відповідно до умов безпеки, кожних дві години несли молитовну місію. Дуже важливо, що ми не допускали скупчення людей — не більше 10 парафіян одночасно могло знаходитись у храмі. Якщо в храмі вже трішки понад 10 осіб, ми просили тих декількох на певний час вийти з храму. Після кожної такої літургії ми дезінфікували церкву (тобто лавки, двері й все, до чого люди могли торкатись), а двічі на день ми повністю промивали храм.
Звичайно, люди й зараз можуть прийти, помолитись і попросити благословення. Мало того, можна і висповідатись, дотримуючись умов безпеки проти коронавірусу.
Люди налякані, зростає паніка, а ми — священники найкраще розуміємо те, що діється з людським серцем в час певної загрози. Позбавити духовної опіки людей було б неправильно. Важливо зробити цю опіку такою, яка б зберегла життя, а не стала розсадником вірусу.
Тому зараз ми не звершуємо жодних богослужінь у храмі, а повністю перейшли в онлайн режим. Це час Великого посту і церковних відправ є дещо більше, але нам вдається це все відтворювати дистанційно з парафіянами. Зокрема, кожного дня ми маємо загально парафіяльну молитву о 21:00, до якої приєднується понад 3 тисяч людей, а в підсумку переглядів буває понад 100 тисяч. Так ми розуміємо, що це діє, дозволяє людям підтримувати молитовний дух. Важливо, що після кожної трансляції ми звертаємось до глядачів, щоб вони не панікували, дотримуватись правил карантину.
Чого очікувати надалі — ми не знаємо, якщо пандемія буде розвиватись, ми будемо вводити ще більше обмежень. Не виключаю, що можливе закриття храму, але все залежить від ситуації в місті.
За час карантину ми вже двічі переглядали розпорядок роботи храму, і все може ще змінитись.
Священники теж розуміють свою відповідальність, адже ми контактуємо з різними людьми. Важко залишатись доступними в умовах карантину.
Чи існують обмеження між священниками?
Священники нашої церкви живуть у монастирі, тому жартуємо, якщо захворіє один, то всі за короткий час підхоплять вірус. Ми разом молимось, їмо, спілкуємось, знаходимось у закритому середовищі. Тому ми застосовуємо обмеження до людей, які до нас приходять.
Онлайн сповідь — нова умова карантину?
Ні, це не можливо з різних причин. Ми отримали дозвіл на відтермінування обов’язкової Великодної сповіді, її можна буде зробити після Великодня.
Може увійти у звичку для парафіян таке онлайн життя церкви?
Думаю, ніщо не може замінити живої участі у богослужінні. Кожен надає перевагу живому спілкуванню з друзями, родичами, так і в стосунках з церквою. Все ж жоден засіб комунікації не замінить живий діалог.
Як буде відбуватись виставлення плащаниці?
Без сумніву, ми будемо виставляти плащаницю. Те, якою буде ця подія для вірян — залежить від подальшого перебігу карантину. Якщо нам дозволять робити живу чергу з дотриманням усіх правил, то це може бути просто поклоніння і все. В одні двері людина заходить, молиться, віддає поклін і виходить в інші двері. В жодному разі не буде цілування ікон, торкання до них. Звичайно буде онлайн-трансляція. Втім, це не остаточний варіант, тільки припущення.
Як буде відбуватись Великодня відправа?
Конкретне рішення ми зможемо прийняти десь через тиждень-два. Воно залежить передусім від перебігу карантину, тому важко щось зараз прогнозувати. Якщо все ж ситуація залишиться такою, то буде онлайн-трансляція. Можливо ми зробимо богослужіння на подвір’ї церкви, якщо це буде дозволено. Чи це буде за участі невеликої кількості людей, які будуть дотримуватись дистанції — ми не знаємо ще, все залежить від ситуації. Це може бути тільки покроплення кошиків і коротка молитва для людей, які прийдуть, але в жодному разі це не має тривати довго. Тобто конкретний варіант зараз не можливо описати, жодна церква ще не знає, як все буде. Думаю, ми знайдемо найкращий спосіб, щоб не порушувати карантин, але залишити реальне життя церкви.
Дуже важливо не втратити багатовікової традиції — духу єднання під час пасхального періоду. Мені здається, ті сім’ї, які перебувають на карантині зможуть отримати те сімейне об’єднання під час приготування кошику.
Я б наголосив на жорсткому дотриманні карантину, адже ми всі спостерігаємо за ситуацією в інших країнах. Місія священників у час пандемії — залишитись видимим знаком надії на поборення вірусу. Не варто впадати духом, а з мужністю йти разом.
Христина Ткачук
Залишити відповідь