14-15 квітня 2016 р. проходив щорічний міжнародний «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році . Форум є платформою для дебатів та обміну досвідом із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні.
Спікерами форуму були понад 40 міжнародних експертів з понад 20 країн світу. Серед них: Стівен ПАЙФЕР, Посол США в Україні (1998-2000), Д-р Оуен ГРІН, Голова правління Центру міжнародного співробітництва та безпеки Університету Бредфорд, Британія, Д-р Франк УМБАХ, Заступник директора Європейського центру енергетичної та ресурсної безпеки (EUCERS), Департамент воєнних досліджень, Королівський коледж (Лондон), Джеймс ШЕРР, Керівник Програми Росії та Євразії, Королівський інститут міжнародних відносин, Chatham House (Великобританія), а також Голова представництва Європейського союзу в Україні Ян Томбінський.
– Вітаю вас, п. Яне. Приємно зустріти вас в Києві. Що ви очікуєте від безпекового форуму?
– Це вже 9-й форум з питань безпеки в Києві і дуже важливо об’єднювати тут в Києві людей, які думають про європейську безпеку і в Україні, і в міжнародних структурах. Для всіх демократичних сил світу зараз саме в України є велике безпекове завдання. І дуже добрим є те, що на форум приїздять колеги від структур НАТО, міністри, ті у яких є не тільки розумові і аналітичні можливості але й ті, в яких є політичний інструмент, як відповісти на ці проблеми.
Проблеми, які для світової політики появилися з нелегальною анексією Криму і агресією на Донбасі. Це виклик для світової безпеки. Це добре що сьогодні тут є політики з різних структур, і спікерами форуму також є люди, що воюють і які захищають свою країну реально, не тільки політичними рішеннями, але зі зброєю в руках.
– Що можуть зробити українці на даному етапі для того, щоб протистояти агресії, врятувати свою країну; для того, щоб донести європейським країнам важливість протистояти російській агресії саме тут. Чи ми все зробили для цього, і чи можемо ще щось зробити?
– Перше що б я відповів, необхідно посилити внутрішню інтеграцію України, щоб була впевненість українців з усіх регіонів країни, що є спільна справа, спільна держава, і цю державу потрібно захистити. Це вимагає реформ, це вимагає лідерства, це вимагає також і рішучих дій з боку Президента, уряду, та Верховної Ради.
А друге – тим, як Україна сама буде будувати Україну в Україні, буде набагато кращою допомогою, бо в світу буде впевненість що держава працює.
Усе, чого потрібно, — це лідерство України у реалізації власних реформ. Як міжнародні партнери України, ми часто розчаровані тим, скільки доводиться переконувати декого з тутешніх керівників у необхідності її лідерства. Не тому, що є тиск ззовні, чи що цього вимагає ЄС. Попит на реформи має зробити країну здатною відповідати на виклики майбутнього. А сьогодні є глибокий конфлікт між модернізацією України та збереженням старих структур. Хоча всі люди, що висловили підтримку Угоді про асоціацію, — від Львова до Керчі, від Вінниці до Луганська — добре розуміли, якою є основна мета надалі: модернізація країни, щоб урешті вона перетворилася на стійкий і ефективний драйвер світової економіки.
– Ми бачимо зараз що Україну намагаються штучно розділити. Тобто повторюється історія що вже відбувалася з Україною. Нас переконують що Захід кращий за схід, Схід переконують що Схід кращий за Захід.Чи маєте якийсь рецепт що ми маємо робити, щоб запобігти цьому розділенню.
– До того я і згадав про внутрішню інтеграцію України в Україні. Потрібно посилити всі заходи для того щоб обєднювати українців, щоб показати, що весь розбрат це є штучна лінія, вона ніколи не спрацюють в реальності, її можна малювати в книжках, але людей не можна розділювати.
Також посилити внутрішній діалог України з українцями на Донбасі і в Криму. Показати їм для чого краще бути в державі Україна, а не в якихось структурах, що є штучно створені.
– Перейдімо з вашого дозволу від геополітики до політики місцевої. Ми спостерігаємо за тим, що в Польщі, де вже відбувся процес децентралізації, дуже велике значення мають добровільні об’єднання громадян на різних рівнях. Польське суспільство активно долучається до процесів, які допомагають виборним органам влади і виконавчим структурам влади краще спрямовувати і розподіляти бюджетні кошти платників податків, починаючи з гмін і до польського сейму. На вашу думку, чи така структура має право на життя в Україні, чи повинні мати свою схему децентралізації.
– Ну Україна на початку цієї довгої дороги, перш за все потрібно поламати ваші патерналістські структури. Структури, які завжди в головах ваших людей, які дуже давно сидять в головах людей. Структури, які говорили вам “Нам потрібно, щоб хтось прийшов і зробив все або взяв на себе всю відповідальність”. І ці думки, які ментально закладені в головах, потрібно поламати, але поламати не штучно, а дати людям зрозуміти, що вони повноправні громадяни своєї держави, і що від них залежить, як вони будуть жити завтра, а не тільки від того що прийде хороший патрон і все зробить сам.
Сьогодні може прийти хороший патрон, завтра може прийти поганий патрон, але для того щоб забезпечити стійкість держави, потрібно щоб структури влади, які були побудовані на вертикальній схемі, були перенесені на більш горизонтальні структури, там де ви всі будете активними громадянами свого міста, і кожний буде щось робити і для себе, і для загального блага.
Мене найбільше турбує реакція українських громадян, які за останні кілька років доклали стільки зусиль і пережили стільки труднощів, щоб покращити систему. Але необхідні системні зміни. ЄС підтримає Україну, якщо вона буде попереду в реформах. Їх слід проводити в інтересах майбутнього та громадян країни.
– І на закінчення нашої розмови. Мені відомо, що ви плануєте в травні відвідати Івано-Франківськ і розділити з нами свято народження нашого міста. Що можете сказати стосовно вашої поїздки і з приводу вручення Івано-Франківську чергової європейської відзнаки.
– Це таке визнання Євросоюзом тих правильних кроків, що відбуваються на містах. Один з великих напрямків українських реформ – це передавання відповідальності на рівень самоврядування, на рівень місцевих структур. Для Євросоюзу важливо бачити, що Україна рухається в напрямку здійснення реформ. Це велике європейське визнання для Івано-Франківська, це визнання того, що вже зробило ваше суспільство.
Розбудова країни розпочинається знизу, від кожного громадянина і для того і потрібно давати якісь символічні відзнаки того, що в суспільстві відбуваються процеси, які ідентифікують кожну людину зі своїм містом. Ми починаємо будувати ідентифікації з маленькими територіями, і після того всі разом будуємо державу. Кожний має відчувати себе часткою великої спільної справи.
– Дякую вам, п. Яне і до зустрічі в Івано-Франківську.
– До побачення і всього вам найкращого.
Ян Тадеуш Томбінський ( пол. Jan Tadeusz Tombiński ; * 4 жовтня 1958 , Краків , ПНР ) — польський дипломат, голова представництва Європейського Союзу в Україні з 2012.
Народився 4 жовтня 1958 у Кракові. В молодості займався спортом.
Закінчив Яґеллонський університет, здобувши ступені магістра германістики (1984) та історії (1985).
У 1985–1987 працював в університетській бібліотеці Яґеллонського університету, а пізніше — лектором в Інституті історії в цьому університеті.
У 1987–1989 — асистент викладача і старший викладач Інституту історії Ягеллонського університету.
У 1989 був творцем і президентом Асоціації з євроінтеграції у Кракові, а також членом апеляційної комісії профспілки «Солідарність» у Яґеллонському університеті.
Вільно володіє англійською, німецькою, французькою, словенською та чеською мовами, вивчає українську. Має низку праць, присвячених новітній історії Польщі та Європи.
Одружений і має десять дітей.
Розмовляла Олена Третяк.
ПОДІЛИТИСЬ
Залишити відповідь