Професія програміста сьогодні найбільш затребувана на ринку праці. Кожного дня сфера IT розвивається та вдосконалюється. Чи складно навчитися програмуванню та чи вигідно бути програмістом у Івано-Франківську? Все про цю сферу ми випитали у Юрія Яновського – android-програміста. Юрію 21, він працює в успішній фірмі та викладає програмування учням. Юрій розповів наскільки просто зломити ваш акаунт та скільки часу потрібно для освоєння азів програмування.
– Юрію, ви займаєтесь програмуванням. Коли у вас виникло бажання займатися цією діяльністю? Що слугувало поштовхом?
– Я потрапив на навчання у Галицьку академію, де познайомився із Іщеряковим Сергієм Михайловичем. Він заохотив мене навчатися програмуванню. Після знайомства із ним я дуже швидко навчився азам програмування. Вже через рік я влаштувався на роботу у спеціалізовану фірму. Тоді я ще нічого не знав із програмування. Я – приклад того, що людина з нуля може навчитися програмуванню за короткий термін. Коли я починав, мені було 18 років, а зараз мені – 21, я працюю в одній із провідних фірм, а також викладаю. Навчаю учнів на приватних курсах. До жодного університету я не прикріплений, оскільки я дуже не люблю корупцію. На курси приходять зацікавлені люди, оскільки сюди вони ідуть із власного бажання і платять за це кошти. Мені, як викладачу навчати людину у котрої горять очі – це одне задоволення.
– Які шкільні предмети приваблювати вас у школі?
– Це не була ні математика, ні фізика, це було – правознавство. Мене цікавили закони та юриспруденція. Та я не люблю постійно щось вчити, а програмування – це така річ, де потрібно розуміти, а не вчити. Якщо ти маєш логіку та кмітливість – ти будеш програмістом.
– Ви вже із шкільних років знали, що хочете бути програмістом?
– Десь із сьомого класу я знав, що я оберу програмування. У дитинстві трапилася цікава історія: десь у першому класі, батьки придбали комп’ютер і до нас приїхав програміст, щоб налаштувати комп’ютер і включив мені мультфільм. Тоді я спитав у нього хто він, на що він відповів: «Я програміст», – тоді я зрозумів, що хочу стати програмістом коли виросту, щоб вмикати собі мультики.
– Хто у студентські роки вас надихав, чи, можливо, хтось був прикладом?
– У групі нас було шестеро. Маленька група із людей, котрі реально хотіли чогось навчитися. Бувало так, що ми до вечора вчилися чогось після пар у вільній аудиторії. Така тусовка багато навчає – це обмін досвідом. Завжди приємно вчитися у людей, які мають великий багаж знань і досвіду. Мене завжди надихав і надихає Іщеряков Сергій Михайлович, у нього цікаво навчатися. Коли я викладаю, я намагаюсь заохочувати своїх студентів.
– Розкажіть про вашу роботу у сфері IT. У чому вона полягає?
– Програмування – це, фактично, створення додатків з нуля. Наприклад, клієнт замовляє у нас сайт, він пояснює чого саме він хоче, домовляється із дизайнером, котрий малює для нас ескізи екранів. Наше завдання зробити так, щоб це все анімувалося, щоб ідея замовника та робота дизайнера працювала у гаджетах, тобто процес виготовлення.
– Яке ваше хобі?
– Як і кожен програміст я люблю подорожувати. А ще мої хобі пов’язані із комп’ютером: ігри, інженерія, паяння роботів. Робити роботів нас колись вчив викладач Микола Козленко. Ми можемо зробити те, що робить компанія «Google», але набагато дешевше. Ми з друзями робили машинку, яка сама їде: спереду є датчики, вона бачить дорогу та перепони. Для цієї роботи потрібно оперувати знаннями механіки, електроніки та програмування.
– Чи немає бажання самостійно виготовляти роботів для продажу?
– Якщо робити це глобально, то потрібно навіть не мільйони доларів. Робот – така річ, де все має бути продумано. Для створення роботів потрібно фірму на рівні країни, щоб цей проект спонсорувала не одна фірма. З програмами працювати простіше.
– Розкажіть про найцікавіші ваші проекти.
– Вони діляться на дві частинки, оскільки є корпоративні проекти від фірми, про які мені не дозволено розповідати, та додатки, які я робив собі, або для когось. На початку навчання в університеті ми із друзями самостійно робили додатки. Програма, яка мені найбільше сподобалась – це крокомір. Через те, що багато програм такого типу були недостовірними, тому я вирішив створити свій власний. Алгоритм цього додатку я писав близько шести місяців. Зараз я знаю, що він точний для мене. Я досяг того, що ця програма тепер працює стабільніше і лічить кроки правдиво. Похибка складає від 5 – 10%, це нормально.
– Які студенти до вас приходять?
– Генії трапляються і у нас. До мене на курс приходять вже просортовані люди, оскільки до моїх занять вони навчаються інших тем і ті, для кого простіший рівень не під силу – ідуть геть. Якщо початковий курс складався із 40-ка людей, то до мене приходять вже 15-20 учнів. Після моїх курсів залишаються троє. Я розказую про практику, про те, що не знайти у книжках. Вся інформація базується на досвіді, а більшість людей звикли навчатися по книгах, а у нас все по-іншому, оскільки книги цієї сфери миттєво втрачають свою актуальність. Моя аудиторія від 20-ти до 40-ка років. Приходять люди із різними професіями: дизайнери, архітектори, художники чи юристи. Всі хочуть в IT, тому що це така сфера, де ти завжди будеш в курсі новин, де ти будеш заробляти щось, оскільки зарплата у нас вища. Ми не турбуємось, що буде завтра.
– Який рівень розвитку IT в Україні, та у Івано-Франківську зокрема?
– У нас дуже розумні люди, та єдина проблема полягає у тому, що вони їдуть за кордон. Якщо програміст не знайде дуже цікавий проект, цікаву атмосферу та роботу – він виїжджає. Хоча нам виплачують заробітну плату у доларах, та у Америці вона, все ж таки вища. Там тобі будуть платити вдвічі, чи втричі більше за ту ж роботу. В Україні є хороші фірми, хоча проекти у нас здебільшого закордонні. Кожен проект – це завжди інша країна. Цікаво пізнавати інші культури. Розмови із іноземними замовниками дуже розвивають.
– Розкажіть про діяльність хакерів. Наскільки складно зламувати ресурси? Чи займаються цим люди у Івано-Франківську?
– Те, що ми бачимо у фільмах – це рідкісні випадки, над такою роботою працює велика команда. Є декілька методів, як це робиться: перший метод, коли сайт чи програма погано написані і програміст може обійти систему. Наприклад, отримати певні дані чи щось видалити,тобто зробити якусь шкоду. Другий момент – це програми, які ми пишемо. Якщо ви програміст, ви можете знати про ваших користувачів все, починаючи від пароля, місця проживання та пересування. Чому? Ми пишемо код, ми робимо те, що ви бачите, відповідно і можемо відслідковувати це.
– Часто трапляються випадки зламу сторінок соціальних мереж. Яка мета цього?
– Ми робимо це із друзями, заради жарту. Якщо мова йде про злам акаунтів відомих публічних людей, то швидше всього це чиєсь замовлення з метою заробити на інформації. Все завжди зводиться до грошей.
– Тобто зломити соціальні мережі не складно?
– Зробити це не важко і часто ви можете навіть і не знати, що вас зломили і хтось зараз читає вашу особисту інформацію.
– Які у вас творчі плани? Які цікаві проекти розробляєте?
– Програмісти – це люди, котрі ніколи не сидять на місці. Тому завжди є багато ідей. У мене з’явилась ідея зробити додаток з інформацією про всі ресторани всіх міст. Живучи від народження у Франківську я не знаю всіх ресторанів у місті, а моя зарплатня дозволяє мені харчуватися у ресторанах. Тому, було б непогано створити такий додаток, який би всю цю інформацію зв’язував. Щоб не блукати вулицями чи запитувати у друзів. У додатку буде описано все, починаючи від меню, завершуючи відгуками відвідувачів.
Сніжана САМАНЧУК
Залишити відповідь