Скажи Верховині ЙО. Дні гуцульської культури відгуляли в обласному центрі. Із неодмінними автентичними піснями та танцями. Півгодини безперестанку на сцені вигравали музиканти Капели “Перевал”.
Традиційна убиря. Довбушівка, Кресаня, Рогачка. Такі головні убори, як і кілька століть тому, на свята носять гуцули. По головному убору чоловіка можна розпізнати, куди він зібрався. Наприклад, Кресаня – головний убір пана-молодого. А Довбушівку може носити будь-хто. Марія Потяк приїхала на свято із села Красноїлля. Вся її родина десятиліттями спеціалізується на виготовленні гуцульських головних уборів.
Гуцульський головний убір на святі гуцулів можна було і придбати. Щоправда, ціна на ручну роботу відповідна. Найдешевша – шапка-рогачка. Коштує 900 гривень.
Який гуцул без череса ? Одразу кілька видів гуцульських ременів продемонстрували в Івано-Франківську. Черес – не лише прикраса одягу, він має чимале практичне значення, кажуть майстри. Хоча й не обходиться без традиційного гуцульського прикрашання. Ремені вкриті сотнями металевих бляшок у формі символічних орнаментів.
Допоки на сцені виступали, газдині із гірських сіл уже доварили традиційний банош. Верховинська кухарка Ганна Маківничук спростовує думку про те, що страву треба варити годинами. Каже, весь секрет смачного баношу – у домашній сметані, гірському повітрі та гарному настрої кухарки.
Дні Гуцульської культури відбулися в Івано-Франківську вдруге. Таким чином культуру окремих колоритних районів популяризують в обласному центрі.
Гуцульську культуру в Івано-Франківську презентували два десятки кращих творчих колективів Верховинського району. Загагом давні звичаї демонстрували близько сотні народних умільців.
Оксана Семко, Юрій Храбатин, Новини на “Вежі”.
Залишити відповідь