Згадати всіх, хто віддав життя за Україну. Загиблих у трьох останніх війнах, які не оминули нашу державу в 20-21-му століттях, вшанували в Меморіальному сквері. Традиційно панахиду відправили священники – представники найбільших у місті конфесій. Могили воїнів прикрасили вінки.
Найбільше болить серце у матерів, котрі не дочекалися дітей із нинішньої, українсько-російської війни. Свіжу рану ятрить факт, що українські хлопці і далі гинуть на фронті. Ольга Шарабуряк втратила сина 6 років тому. Володимир із 11-ма побратимами загинув на горі Карачун. Їхній гелікоптер збили бойовики.
Після панахиди воїни АТО, матері загиблих, правоохоронці, представники громадських організацій та політичних партій пройшлися середмістям урочистою ходою. До речі, подібні заходи відбулися одразу в кількох обласних центрах. В тому числі і в Києві.
Уже на сцені Вічевого майдану родичі героїв отримали подяки від міського голови, посмертно. Також тут згадали тих, хто допомагає захищати кордони України – лікарів, волонтерів, місцевих чиновників.
Родзинкою відзначення Дня захисника України стали “живі” монументи – постамент із трьома козаками, як символ вічної боротьби нашої держави з загарбниками. Також “живий” пам”ятник сучасним героям. Спільна тема – синьо-жовтий прапор у руках представників кожного покоління.
Завершилося свято Фестивалем патріотичної пісні. Зокрема, творами у виконанні Муніципального камерного хору “Галицькі передзвони”.
Оксана Семко, Геннадій Томнюк, Новини на “Вежі”.
Залишити відповідь