СПЕЦПРОЕКТИ

«10-й Київський Безпековий Форум»

На початку квітня у столиці України відбувся 10-й ювілейний, присвячений темі європейської безпеки, «Київський Безпековий Форум». У ньому щорічно беруть участь найвідоміші політики та представники провідних аналітичних центрів Європи, США, Росії та країн Чорноморського регіону.
 

Метою цьогорічного Форуму, як і в попередні рази, було створення незалежного майданчика для обговорення стратегічного бачення вирішення глобальних проблем безпеки; посилення співробітництва та налагодження діалогу у сфері безпеки між Європейським Союзом та Чорноморським регіоном. Крім того, кожний форум впливає на формування політики в Україні.
 

Порошенко
 

Ювілейний «Київський Безпековий Форум» відкрив Президент України Петро Порошенко. Він висловив переконання в тому, що Україна обрала правильний напрямок і впевнено рухається по ньому. Петро Порошенко висловив також думку, що Росія не може простити Україні Європейського вибору, тому вживає всіх заходів, у тому числі проводить гібридну війну. Президент України просив представників Європи не забувати, що ситуація в Україні буде впливати на весь малюнок Європейських країн. «Допомога Заходу залежить від готовності України і надалі йти шляхом реформ. Ми працюємо для того, щоб Росія поважала міжнародне право», – сказав у вітальній промові Петро Порошенко.
 

Балтыя
 

Представники країн Балтії першими порушили проблему російської агресії в Україні тому, що за їх словами, вони це все вже «проходили» і висловили свою готовність допомогти Україні у сфері впровадження реформ. Так, зокрема, Прем’єр-міністр Латвії Маріс Кучінскіс відмітив, що потрібно і надалі проводити розпочаті реформи, і відзначив як дуже вдалий вже запроваджений «Закон України про Державні закупівлі», реформи в сфері енергетики, впровадження е-декларацій.
 
Його доповнив Прем’єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс: «Україна для мене – це країна, яка змусила переглянути погляди про те, що агресія неможлива. Зараз Україна відіграє символічну роль і відстоює своє право залишатися в Європі. Зараз Україна знаходиться на рубежі протистояння демократичного світу і світу минулого». Юрі Ратас, Прем’єр міністр Естонії підтримав колег і наголосив на тому, що втрата України означає втрату світової демократії. «Ми добре пам’ятаємо танки у Вільнюсі», – додав Саулюс. Представники Балтії висловили жаль з приводу того, як у час виходу з Радянського Союзу світ не визнавав і не підтримував їх. «Ми не хочемо, щоб світ знову припустився цієї помилки. Ми підтримуємо вас, ми завжди з вами», – запевнив п. Скверняліс.
 

Яценюк
 

Організатор «Київського Безпекового Форуму» фонд Арсенія Яценюка “Відкрий Україну”.
 

Український політик Арсеній Яценюк наголосив, що Україна платить дуже високу ціну за свій вибір. Він говорив про відсутність з 2004 року політичної волі в Європі, яка допустила анексію територій Грузії, Криму, Сирії. Арсеній Яценюк переконаний, що майбутнє Європи і світу залежить від того, яке політичне лідерство візьме верх у Європі. «Наше головне завдання стосується майбутнього і того, як сформувати основу на наступні десять років. Чи здатні ми зробити цей світ та наші нації сильними, процвітаючими та безпечними. Чи можемо забезпечити безпеку нашим народам. Упевнений, що так. Це залежить від нас. Це залежить від дуже сильного політичного лідерства, яке необхідне в нинішньому світі», – сказав п. Яценюк. Представникам – членам НАТО Яценюк адресував наступну фразу: «Не треба боятися Росії. Ми в Україні захищаємо вашу безпеку. Не бійтеся поставляти нам зброю».
 

Кубілюс
 

Депутат Парламенту Литви Андрюс Кубілюс наголосив, що на Мальті відбувся Конгрес Європейської Народної партії, яка має найбільшу фракцію в Європарламенті. На Конгресі прийнятий «План Маршала для України» і виділена значна сума грошей. «Я знаю, як тяжко проводити реформи. Литва пройшла цей шлях. Для реформ потрібний час. Ми теж проходили цей період довго. У вас є успіхи – наприклад, система ProZorro, яку ми плануємо запозичити. Я радив би вам сміливіше йти вперед. Не варто оглядатися на Європу. Європа робить ще занадто мало для України. Європа сама має економічні проблеми і проблеми з біженцями. Але «план Маршала» буде працювати, якщо буде знищено питання корупції. Путін дуже боїться, що Україна стане успішною. Вам треба продовжувати реформи. Коли ми говоримо про Україну, ми говоримо про стратегію самої Європи. Успіх України – це єдиний інструмент, який може вплинути на успіх позитивних сил в самої Росії».
 

Семерак
 

Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України: «Ситуація неоднозначна. План Маршала зробить Україну сильнішою. Але й призведе до більшої агресії Путіна. Його агресивні погляди не зупинить і політика заспокоєння. Західна цивілізація повинна зрозуміти це. Україна вже двічі довела готовність і здатність до європейських змін. Так само і Європа має бути готова до допомоги і підтримки України. Після анексії Криму світ розуміє, що Україні треба допомогти. Ніхто в світі не може бути спокійним, коли Росія проводить гібридну війну, і не тільки в Україні. Євросоюз повинен задуматися і шукати нові підходи для боротьби за свої права. В гібридній війні основним для перемоги є віра в успіх своєї країни. Реформи відбуваються не так швидко, як хотілось би. Але вони відбуваються. Перед виділенням чергового траншу МВФ обговорювалися питання щодо реформ в Україні: що вдалося, а що ні. Потрібний більш жорсткий контроль за використанням коштів, які надходять з Європи».
 

Шварцеберг
 

Голова Комітету закордонних справ, колишній Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг намалював картину політичного формування Європи. Звернувся до історичних фактів і подій, які вплинули на країни Європи і зробили їх такими, якими вони є зараз. Пояснив, до прикладу, чому сильна Німеччина зверхньо ставиться до країн Вишеградської групи – ці країни менші і бідніші, ніж Німеччина, вони мають радянське минуле. Вони всі зазнали війн, мали диктатуру. Західна Європа розвивалась в іншій спосіб, шляхом революцій. Карел вважає, що політична карта Європи в основному ще формується.

 

Хармс
 

Багато часу на Форумі було присвячено новому виміру безпеки. Учасниками дискусій було зазначено, що важко забезпечити стабільність в епоху змін. Депутат Європейського парламенту від Німеччини Ребекка Хармс заперечила думку, яка існує сьогодні серед країн Євросоюзу, що технократи з Брюсселя хочуть керувати всім Євросоюзом. Євросоюз не розумів Путіна, як загрозу. Тепер з’явилась ще одна загроза, як вважає Ребека, це містер Трамп. Для України дуже важливим є зрозуміти, що Євросоюз базується на переговорному процесі і на компромісах. І цю ідею не збираються змінювати. Але всі, хто сьогодні підтримає Євросоюз – за переговори за столом.
 

Шварцер
 

Даніела Шварцер, директор дослідницького інституту Німецької ради зовнішньої політики додала, що проблем в старої Європи набагато більше – це і Путін, і Трамп, і емігранти. В Німеччини певний час не було політичної ініціативи. Зараз питання безпеки не обмежується традиційними питаннями, виникають питання соціальної стабільності, соціальної єдності. Наше суспільство є дуже чутливим. Припустимо у Франції змінюється ставлення до старих політичних сил. Виборці повертаються до політиків, які нібито гарантують їм стабільність, а фактично до популістів. Вони насправді перебільшують і декларують відсутність контролю.
 

Добрянскі
 

Заступник Державного Секретаря США з питань демократії та глобальних відносин (2001-2009) Пола Добрянські розповіла про конференцію у Вашингтоні, яка була повністю присвячена Україні. На ній було відмічено, що загрози є глобальними. Тому те, що відбувається в одній країні, є небезпекою для всіх. Вкрай важлива для безпеки наявність внутрішніх цінностей. Дуже важливі альянси, союзи і об’єднання. Мають існувати якісь колективні формати, які будуть протистояти тим загрозам. «Бездіяльність Європи буде коштувати їй дуже дорого!», – зазначила п. Добрянські.
 

Каробліс
 

Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс щодо питань енергетичної безпеки сказав, що північний потік може дуже зашкодити Україні. Реалізація цих проектів може означати для України втрату енергетичних ресурсів. Литва в свій час платила за газ вдвічі більше, ніж Німеччина. Зараз, коли ми інвестували в свою енергонезалежність, плата за газ у нас є сміхотворною.

Багато говорилось на Форумі і про санкції проти Росії.

 

Тензер
 

Президент Центру вивчення та дослідження політичних рішень Ніколя Тензер висловив думку про те, що немає жодних механізмів заставити Росію виконувати Мінські домовленості. Але має бути якась політична місія типу ОБСЕ, щоб запобігти розстрілам цивільного населення на сході. Щораз, коли поновлюються санкції, ми чуємо різні позиції. Але не треба недооцінювати вплив санкцій на російську економіку. Санкції також підтримує Вашингтон. «В нашому конгресі, де не завжди є злагода, і республіканці, і демократи підтримують санкції. Потрібно придумати ще більш жорсткі і відчутні санкції», – вважає Пола Добрянські.
 

Ондречак
 

Про ціну і наслідки гібридної війни дискутували з Державним Секретарем Міністерства оборони Словаччини Робертом Ондрейчаком. На його думку гібридна війна спрямована на створення нестабільності в країнах Заходу. Вона має на меті обмежити можливість протидіяти загрозам. Використання соцмереж в інформаційній війні – нова ознака гібридної війни. Також здійснюється активна підтримка сил, які протидіють європейським силам, створюються всілякі неурядові організації та різні екстремістські групи. Такі зусилля добре зорганізовані, цілеспрямовані та фінансовані. Удари гібридної війни будуть дещо відрізнятися за своїми характеристиками в різних країнах. Всі ті стратегії підлаштовуються до реалій кожної країни. Тому не можна використовувати боротьбу з проявами гібридної війни в різних країнах однаково.
 

Кліх
 

Сенатор, Міністр національної оборони Польщі (2007-2011) Богдан Кліх додав, що в цій гібридній війні є поєднання традиційних і нетрадиційних стратегій. Інформаційна війна застосовується й окремо, як втручання у виборчий процес, як ми спостерігали це в США. Інструменти, які застосовуються Росією в інформаційній війні – це і поширення фейкової інформації і пропаганда. Кремль намагався апелювати до пострадянської свідомості, намагалися відродити залишки радянського менталітету, які ще існують. На початку процесу незаконної анексії Криму на меті було показати теорію змови; Захід показували, як монстра який прагне впливу. Ідеологія Путіна: спочатку політичні еліти боролися за владу, отримали її і тепер захищають її. «Загалом вражає різноманітність інструментів гібридної війни, які були використані в Україні», – зауважив Богдан Кліх.
 

Народний депутат України, українська журналістка, громадська діячка, політик, медіа-експерт, Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформаційної політики, колишній заступник секретаря РНБО Вікторія Сюмар висловилася з приводу російcької пропаганди: «Класика російської пропаганди – поставити реальність з ніг на голову. Розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ворожа пропаганда – це про канал “Russia Today”. Вони говорять устами європейських експертів. Нашим Комітетом було прийняте рішення про заборону російських каналів тому, що вже десяток років виробництво російських серіалів замовляє Міністерство Оборони Росії. В таких серіалах культивується образ солдата, захисника. Нами планується використовувати досвід Німеччини в сенсі впровадження штрафів для каналів, якщо вони не реагують на зауваження про розпалювання війни. Крім того, існує ціла низка міжнародних організацій, на які Росія має суттєвий вплив. Потрібні спільні пропозиції, як навчитися зупиняти проникнення пропаганди. За допомогою міжнародного суду ми плануємо довести, як спотворює події канал “Russia Today” і тоді можливо її буде позбавлено мовлення в Україні».
 

Пролунала на Форумі й думка про те, що для багатьох країн Європи агресія Росії не є фактом й досі. Але було також зазначено, що кількість кібератак не зменшується. 7 років минуло з того часу, як в доктрину НАТО було внесено питання кібербезпеки. Але з того часу мало що змінилося і важливість цих питань досі не є дуже поширеною серед членів альянсу. Гібридні інструменти війни налаштовуються на умови кожної країни і тому реагування НАТО планувалось в умовах звичайної небезпеки – навчалися військові батальйони, проводилися спільні міжнародні навчання. Але сьогодні всім нам загрожують не тільки військові дії, а абсолютно інші – кібервтручання, енергетична небезпека, інформаційна війна. І до боротьби з ними суспільство має бути готовим.
 

Коваль

 

Михайло Коваль, першій заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України нагадав міжнародним учасникам Форуму, що передумовою анексії Криму було три спроби зробити Крим російським. Росія проводила свою політику серед відставників флоту російської Федерації і сприяла їхньому переселенню до Криму. Цілеспрямовано знищувалися військові сили України. В 2003 році 31 армійський комплекс був повністю розформований. Ці дії проводилися під прикриттям проведення Олімпіади в Сочі. «Україна одна з небагатьох країн, в яких роками була створена п’ята колона. Якщо Збройними силами України керували громадяни Росії, то не можна було говорити про безпеку країни. Путін використовує весь той інструментарій, який існує в тій державі ще за часів Дзержинського. В Росії немає журналістів, там побудована і працює інформаційна машина атаки – ще одна потужна армія. Інформаційний простір Росії консолідований, він перебуває під постійним контролем. Пропаганда представлена у засобах масової інформації різних країн», – Михайло Коваль.
 

В підсумку дискусії про наслідки гібридної війни спікерами було зазначено, що громадські організації можуть зробити багато в плані роз’яснення населенню відмінності фейків і інформації. Необхідно спілкування з людьми, донесення до них правди. Потрібне розуміння того, хто ми є, наші цінності та стратегічні цілі. Потрібно розвивати культурну і політичну ідентичність, суспільні інститути; освіта в плані іноземних мов, що надасть доступ до оригінальних документів, до реальної правдивої інформації. Активна робота із молоддю та студентами теж сприятиме кращому розумінню пропаганди. Між громадськими організаціями потрібна добра комунікація, потрібна синергія. Координація з союзниками, з найближчими партнерами. Створення мережі зв’язків і контактів. Професіоналізм, доступ до професійних джерел інформації. В інформаційній війні велике значення має стійкість суспільства. Громадяни мають бути готові боротися і вмерти за свій вибір. Також держава має витрачати більше грошей на армію. Отож, пріоритетні кроки в боротьбі з гібридною війною – це комунікація і координація.
 

Ke,rsdcmrbq
 

Заступник Міністра закордонних справ України (2014) Данило Лубківський також зазначив: «Міжнародні організації, які були створені для захисту інтересів країн їх членів, не впоралися із своїм завданням. Ми повинні розробити нову концепцію для зупинення російської пропаганди. Наш успіх залежить від креативного та творчого підходу в розробці цієї концепції. Україна не може говорити тільки за себе. Ми повинні говорити з позиції всіх партнерів, яких Росія захопила у заручники. Ми – найбільш відкрита нація Європи стала форпостом в боротьбі з диктаторським укладом».
 

Шерр
 

Нескінченна війна – вічна стратегія Росії. Спілкуючись на тему військово-орієнтованої стратегії Росії, науковий співробітник Програми по Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин Chatam House Джеймс Шерр (Велика Британія) висловив свої спостереження: «Росія вірить, що Україна не витримає – потрібно і проводити реформи, впроваджувати економічні непопулярні рішення, і водночас військові дії на Сході. Україна, захищаючи себе, захищає весь світ. Світ повинен розуміти, що захищаючи Україну, він захищає себе».
 

Зубов
 

На Форумі був присутній і представник країни-агрессора, історик і політолог, член опозиційної партії “Парнас” Андрій Зубов. Він погодився, що сьогоднішній режим Путіна – це дуже агресивний режим. «Якби росіяни могли змінити цей режим, Росія би змінилась. Росія може бути іншою країною, може збудувати добрі відносини з Польшою і Україною. Декомунізація і депутінізація – основні цілі на сьогодні. За своїм менталітетом Путін – це людина з КГБ-им вихованням, і він не може проводити іншу політику. Росіянам потрібно боротися з залишками комуністичних політиків. В Росії є демократичні сили, яки підтримують Україну. Зокрема, партія “Парнас” виступає за цілісність України» – Андрій Зубов.
 

Таку думку не поділяють інші учасники Форуму. В залі лунали вигуки: «Дайте Росії розвалитися».
 

Kju
 

Позицію міжнародних установ висловив Георгій Лонгвинський, народний депутат України, віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, голова Підкомітету з проблем злочинності та боротьби з тероризмом Комітету з правових питань та прав людини ПАРЄ: «В міжнародних установах, в умовах, коли Росія категорично відмовлялась від участі в конфлікті, послуговувались назвою – «внутрішній конфлікт України»; потім, після титанічної роботи українських дипломатів, пошуку і наведення доказів і фактів обстрілів і прямого втручання Росії в цілісність України, назва змінилася на «агресію Росії на Україні». Дипломати і уряд України подали в міжнародні суди ряд документів, які стають підставою для оголошення санкції проти Росії».


На Форумі було не раз зазначено учасниками, що східна Європа – це лінія фронту демократичного світу. Також згадали відому фразу Бісмарка. Ще в свій час він казав, що гарантії, підписані Росією, не коштують паперу, на якому вони підписані.

 

Петрецький
 

В щирій підтримці України Румунією запевнив Депутат Парламенту Румунії Ніколае-Мірослав Петрецький. Він зазначив, що Україна історично і географічно знаходиться між прагненням до Європейських цінностей з одного боку, і впливом Росії з другого боку. І для подальшого руху України до Європи зараз дуже необхідно чітко проводити реформи і звітуватися за надані гроші. «Румунія теж пройшла шлях боротьби з корупцією, проводила реформи на шляху до демократії».
 

Естонський учасник Форуму, Прем’єр-Міністр Естонії (2014-2016) Тааві Рийвас розповів, що раніше в Естонії багато речей було неможливо, наприклад вільні подорожі світом або коли дитина на вулиці тримає в руках прапор своєї країни. Ситуація в Україні надається до вирішення. Просто потрібні рішучі дії. В тому числі і «план Маршала для України». «Більшість європейських політиків вважають, що Україна зможе провести реформи належним чином, хоча це є надзвичайно складно за теперішніх умов. Виникнення популізму є серйозною загрозою для демократії. Найбільшим успіхом в нашій країні був план на вступ в ЄС. Політики мають вести за собою людей і спрямовувати громадську думку, а не йти за нею. Деколи треба прийняти непопулярні рішення. Але якщо ви пояснюєте, що ці рішення з часом призведуть до зростання рівня життя в країні, то люди йдуть за вами. Україні вже є чим пишатися. Вашій системі Прозорро вже заздрять в Європі», – сказав Тааві Рийвас.
 

Парубій
 

Основне побажання українцям від країн, які вже пройшли випробування реформами – не треба боятися жити в бідній країні, треба боятися, що ми не зможемо збудувати багату.
 
Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій також переконаний, що безпековий вимір сьогодні є набагато ширшим, ніж традиційні мілітарні дії. Безпека має бути економічна, енергетична та гуманітарна. Війна для України почалась не 3 роки тому, а набагато раніше, коли здійснювався тиск на економіку, енергетику, використовувався навіть вплив церкви. «Коли війська Росії вдерлися на територію України, вони загрожували не тільки Україні, але і всьому світові. 10 років тому, коли Путін наголосив, що розвал союзу буде найбільшою трагедією, він відповів на всі питання. Йому потрібний вплив на всі країни, які раніше складали соціалістичний табір. Ми повинні значно розширити розуміння безпеки. Ми повинні набагато серйозніше ставитися до реальної загрози з боку Кремля. Ми розробили спільні ініціативи до парламентів Європи і Америки, яки допоможуть в боротьбі з небезпекою, яка виходить від Росії», – наголосив Андрій Парубій.
 

Учасники дискусії підкреслили, що реформи не завжди виглядають такими гарними, як нова форма нової поліції; але це і неприємне підняття пенсійного віку, і збільшення цін на комунальні послуги. Вже зроблено деякі кроки в боротьбі з корупцією, як, зокрема, введення електронних декларацій, відкриті реєстри майна всіх чиновників. Наскільки швидко нам вдасться побороти корупцію і впровадити всі реформи, питання риторичне. Це складно, але ми рухаємося в правильному напрямку. І сьогодні дуже важливо не дати зупинитися цьому руху.
Також Андрій Парубій наголосив на тому, що армія України скоро буде однією з найсильніших армій світу, маючи реальний бойовий досвід. І тому добре буде мати нашу армію в союзниках для країн Балтії і Європи.
 

Андрейчук
 

Дуже емоційним був виступ Райнелл Андрейчук, співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО. Вона сказала про українців: «Вони боронять свою територіальну цілісність. Вони вийшли на вулиці, щоб самостійно обрати свій уряд. Вони заплатили своєю кров’ю за свій вибір. Вони на передовій в боротьбі за демократію. Ключ до демократії – це верховенство права. Парламентська асамблея НАТО є присутньою в Україні з перших часів. Роль парламентарів в тому, щоб знаходити всередині парламенту сили, які готові до діалогу. Розбудова загального консенсусу задля проведення реформ – основне завдання парламентарів. Існують певні стандарти, які треба враховувати. Демократія може бути вразливою від зовнішніх загроз. Демократія вимагає збільшення рівня відповідальності. Демократія не може бути як даність. Заради неї треба працювати. Треба бути пильними, її треба захищати і бути готовими її обороняти».
 

Як вже не раз наголошувалось на Форумі, економічна безпека є дуже важливою для кожної країни. Що є рушійною силою світової економіки, а також про її глобальні підйоми та падіння учасники Форуму пробували розібратися з професором економіки, Віце-прем’єр-міністром Польщі (1989-1991; 1997-2000) Лешеком Бальцеровичем. Він підкреслив в своїй доповіді, що лише інновації можуть призвести до зростання економіки, попри те, що вони потребують додаткових фінансів і пошуку цих інновацій всередині країни. Для існування конкурентного ринку необхідне верховенство права. «Найбільші економічні кризи відбуваються тоді, коли у політиків немає жодних обмежень. Це міф, що кризи викликаються ринком. Щодо недавньої фіскальної кризи у Греції – вона була викликана політиками. За неправильними рішеннями приватних банків стоять неправильні політичні рішення. Насправді не потрібно регуляції в сфері банків. Політизація є ворожою до ринку. Але якщо 60% належить сьогодні Приватбанку, то всі дуже ризикують», – сказав Лешек Бальцерович.
 

Також він зазначив: – «Доходи більш технологічних компаній є вищими. Деякі країни Європи знаходяться в складній ситуації через високі зовнішні борги. Китай на цей день є найбільшою економікою в світі. Але такі показники не можуть довго зберігатися. Кількість робочої сили з часом буде зменшуватись. Якщо Китай в найближчому часі не погасить зовнішній борг, то це призведе до краху. У ЄС немає механізмів, щоб вирішувати проблеми окремих країн. Кожна країна має провести сама певні дії. Щодо українських економічних проблем, то треба порівняти ситуацію 2014 років з теперішньою. Неможливо уникнути глибокої рецесії після правління режиму Януковича, заборони експорту в Росію. Але потрібно уникнути політичної дестабілізації». Пан Бальцерович також визнав, що завдяки політиці, яка проводиться урядом Гройсмана, а саме програмі демонополізації, підготовленій антимонопольним комітетом України, яка направлена на зменшення економічного впливу олігархів, вдалося уникнути катастрофи.
«Диверсифікація в Україні вже відбулася – подякуйте Путіну. А дальше ринкові сили повинні самі все залагодити», – висловився професор Бальцерович.


Учасники Форуму не оминули своєю увагою і питання про нову адміністрацію США.
 
Портніков
 

Журналіст Віталій Портніков, проаналізувавши ситуацію на Близькому Сході, сказав, що США приречені на протистояння з Росією і Китаєм. «Але питання в тому, наскільки великою буде ця війна і яка буде в ній роль України. 20 трильонів доларів складає державний борг США, який Трамп вже збільшив на 10%, вклавши гроші в оборону. Для того, щоб взяти гроші, потрібно збільшити податки з населення – тобто зробити непопулярний крок. Це також означає, що США не зможе довго фінансово підтримувати проведення реформ в Україні. Провівши бомбардування Сирії вчора, він продемонстрував свою лінію поведінки. Не треба забувати, що кожна адміністрація приходить до влади з кращими намірами. Але реальна ситуація в економіці, щоденні виклики, з якими стикається країна, дуже корегують заплановані дії», – висловився Віталій Портніков.
 

Надзвичайно важливою з приводу цього питання є думка Стівена Пайфера, директора ініціативи з контролю за озброєнням Інституту Брукінгса, США. Він впевнений, що скоро ми побачимо еволюцію Трампа в питаннях зовнішньої політики. «Вочевидь, потрібно краще проводити зовнішню політику, щоб уникнути конфронтації. Я не думаю, що Трамп буде мати підтримку застосуванню вогнепальної зброї» – впевнений Пайфер.
 

Клімкін
 

Не менш важливою є позиція Павла Клімкіна, Міністра закордонних справ України, теж присутнього на Форумі. Клімкін проголосив: «Ця конфронтація неминуча. Вона вже існує. Сьогодняшні події (бомбардування Сирії – прим. автора) – це месидж і Китаю, і Північній Кореї і всьому світові. Дальше потрібно спостерігати, як буде розвиватися ця конфронтація. Росії вигідно зараз зробіти більше нестабільності в світі. Питання в тому, якого роду буде ця нестабільність. Чи це буде велика пожежа. Ті, хто примає рішення, мають суттєво вивчати всі варіанти». Він не став оцінювати, на скільки єдиним є бачення глобальних процесів всередині Адміністрації Дональда Трампа, але підкреслив, що ставлення до України визначено досить чітко. «Принаймні ми бачимо потужні і зв’язані дії стосовно нас», – сказав Павло Клімкін.». Міністр Клімкін також розділив основне переконання учасників Форуму, що питаня виживання і національної безпеки для України – це питання проведення реформ.
 

Член Ради з міжнародних відносин (США)  Аріель Коен переконаний, що його країна дає зрозуміти, що бомбардуванням вона підтримує Сирію і виступає протии Росії. Коен наголошує, що тактика Трампа – це тактика залякування, а потім, пізніше, можливий перехід до перемовин. «Колись США і Радянський союз знаходилися в приблизно рівних умовах щодо озброєння. А потім відбулась найбільша геополітична катастрофа – розпад СССР, який призвів до зміни розстановки сил в світі. До того ж виникла ісламська держава. Конституція Сирії написана в Росії. Чи змусить Кремль прийняти її?», – запитує Коен.
 

Позицію Німеччини щодо нової адміністрації США висловив Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Ернст Рейчел: «Наслідки приходу до адміністрації Трампа в Німеччини не були повністю проаналізовані. Ми налаштовані не знімати санкції проти Росії, поки не будуть виконані всі вимоги. Ми готові заплатити таку ціну, тому що вважаємо, що на кону стоять більш важливі речі».
 

Геращенко
 

Ірина Геращенко, Першій заступник Голови Верховної Ради України додала, що Україна виступає за більшу залученість Європи у вирішенні проблеми з Росією. Пані Геращенко очікує, що Європа буде змушена повернутися до поліцейської місії, типу ОБСЄ: «Немає пояснення, чому ЄС і демократичний світ насправді так мало уваги приділяють таким ключовим питанням, як порушення прав людини на окупованих територіях. Якщо ми говоримо про Крим, то сьогодні там знищення і тиск кримських татар, кримськотатарських й українських ЗМІ. Йдеться про повне відмовлення в доступі за роки окупації жодної офіційної міжнародної моніторингової місії, чи то Місії ООН з прав людини, чи то Місії ООН з запобігання тортур, чи то Місії Ради Європи. Жодна з них не була допущена до моніторингу там ситуації з прав людини». Ірина Геращенко також висловила занепокоєння дуже небезпечною, на її думку, позицією деяких країн, які готові знімати санкції поступово. На це і розраховує Путін, впевнена пані Геращенко.
 

Жваві дискусії точилися на сцені і в кулуарах. Міжнародні експерти оцінювали сьогодення як час, коли старі механізми і норми вже не працюють, а світовий порядок, до якого ми звикли, змінився.
 

Itdwjdf
 

Підсумки «Десятого Київського Безпекового форуму» підбила Провідний дослідник Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House (Великобританія) Лілія Шевцова. За її оцінкою, негативом для України є завданий США удар по Сирії, а з позитивних подій вона високо оцінила підтримку України країнами Балтії і прийнятий «План Маршалла». «Роуз Геттемюллер, заступник Генерального секретаря НАТО також дуже обережно, але передала вам цей сигнал – «ми з вами». Вона сказала про те, що Україна є дуже важливим партнером для НАТО», – нагадала Лілія Шевцова. Також вона висловила переконання, що в нинішніх умовах західне співтовариство не може здатися, адже воно розуміє, що Україна – це цивілізаційний виклик, і «якщо вони отримають поразку в Україні, то вони ніколи не зможуть захистити себе».
 


Олена ТРЕТЯК
 
 

Схожі записи

1 коментар
  1. creative writing love at first sight

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: [email protected]