ДЗЕМАН Роман Михайлович, уродженець с. Крихівці, 24.04.1987 р. н.
Закінчив Крихівецьку школу, згодом – Київський економічний інститут менеджменту. Із 2010 р. працював на Державному підприємстві «Антонов», який є флагманом авіабудування України.
Із початком подій на Майдані був його активним учасником. Коли ж у вересні 2014-го отримав із військкомату повістку, не вагаючись, направився у військкомат.
У 2014–2016 рр. воював у зоні АТО, у т. ч. у Дебальцевому, потрапив під обстріл, був поранений. Військову службу командира відділення розвідки ніс у складі 5-го батальйону та 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, 53-ї окремої механізованої бригади. Здійснюючи службу за контрактом, був і в складі 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади. Пройшов найгарячіші точки в зоні АТО: Дебальцеве, Авдіївку, Піски, Мар’їнку та ін. Саме в Мар’їнці у серпні 2016-го Романа контузило розвідник частково втратив зір та слух. Пережив чималі терпіння в період реабілітації, але, незважаючи на це, завжди вів активне громадське життя: учасник Крихівецької та Івано-Франківської спілки учасників АТО, член виконкому Крихівецької сільради у 2017–2018 рр. Із початком повномасштабного вторгнення рф 24.02.2022 з перших днів знову в строю та в перших рядах оборонців України. Молодший сержант. Командир відділення 68-ї Окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша (військова частина А4056).
Сержант Роман Дземан на війні завжди був у зоні найбільшого ризику, адже його військова спеціальність – сапер-розвідник. Його позивний – Сєпар – серйозний у справі та веселий у житті. Завжди енергійний, із підвищеним почуттям справедливості, порядний та добрий – саме таким його запам’ятали командири бригади, побратими та земляки.
Загинув 05.05.2022, виконуючи бойове завдання захисту Батьківщини під Вугледаром – у районі села Пречистівка, Донецької області. Зі слів командира – майора Дмерджера І. В. – вдалося дізнатися обставини загибелі Романа Дземана на фронті. Як сапер-розвідник, він був у відповідному підрозділі – розвідгрупі, яка висувалася першою на нові нейтральні позиції, що планувалось зайняти. Завданням групи була перевірка нових позицій на наявність мін. І завжди, як стверджують командири й побратими, Сєпар ішов першим. Коли Роман зрозумів, що натрапив на т. зв. «керовану міну», він не здригнувся, не відскочив, а, навпаки, розуміючи, що поруч побратими, спеціально прикрив міну своїм тілом впоперек, взявши вогонь із ворожої засідки на себе. Ціною власного життя Роман Дземан врятував розвідгрупу від чисельних втрат, а своїх побратимів – від неминучої смерті. Ось така висока ціна кожного відвойованого клаптика нашої України.
Похований на Алеї Героїв на цвинтарі с. Крихівці 09.05.2022. За військову службу нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), багатьма медалями та відзнаками («За участь в антитерористичній операції», «За оборону Авдіївки» та ін.).
1 вересня 2022 р. на фасаді Крихівецького ліцею Герою встановлено пам’ятну меморіальну дошку
Залишити відповідь