Впусти в сім’ю ангела: діти, які з нетерпінням чекають на батьків

Кожна дитина у світі хоче відчувати любов мами і тата. Неважливо скільки їй років, як її виховують батьки та скільки разів на день вона чує теплі слова від них. Ніякі інші блага суспільства не можуть замінити радості батьківства. І без перебільшень, сім’я де є батьки і діти  – це найщасливіше середовище. Але в когось це залишається найбажанішою мрією.

Станом на цей рік на обліку в органі опіки та піклування м.Івано-Франківськ перебуває 167 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.Понад 87% дітей даної категорії влаштовані в сімейні форми виховання: опіку, піклування, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу. І кожен із них з нетерпінням чекає своєї люблячої сім’ї.  Деякі мають певні особливості, але це не робить іх іншими, вони ще з більшою силою цінують родинне тепло.

 Той, хто бере дитину в сім’ю, впускає в дім ангела.

 

Марія

6 років

Я Марічка. Мої батьки не змогли подолати життєві труднощі, залежність від алкоголю, прояви агресивної поведінки, тому покинули мене. Я – дитина з особливими потребами і мені потрібна вийняткова увага. Я бігаю своїми ніжками, під час лікування в Італії відвідувала садочок, розмовляю італійською, вивчаю іспанську. Дуже хочу знайти люблячу родину, яка щодня буде дарувати увагу, ласку і турботу.


 

Андрій

6 років

Мене звати Андрійко. Матір втратив у 3-х річному віці, а мій батько ніколи не цікавився мною. Вихованням займався дідусь, але зрозумів, що йому не справитись з усім. В мене статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Відразу і не скажеш, що я – дитина з особливими потребами. Після тривалого лікування мій стан задовільний. Я дуже потребую батьківського тепла та материнської любові.


 

Валентин

7 років

Я Валік. Всі кажуть, що я старанний, спокійний і маю загострене почуття справедливості. Коли мені було півтора роки у мене помер батько, а через три роки і мама. Тому я  – сирота. Родичі не виявили бажання взяти мене у свої сім’ї. Але я маю надію, що хтось з небайдужих зверне на мене увагу і стане мені найріднішим. Я відрізняюсь добротою та ніжністю, постійно посміхаюсь. І  готовий це все дарувати своїм батькам.


 

Михайло

9 років

Я Михайлик. Здоровий, веселий, кмітливий, з сяючими очима та красивими віями хлопець. Мені надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Люблю вивчати англійську мову, підняв рівень знань з математики. У вільний від навчання час відвідую спортивну секцію по тхеквандо і вже маю перші досягнення. Шукаю люблячу родину.


 

Брати Михайло та Мар’ян

13 та 10 років

Ми брати Михайлик та Мар’ян. З часу вилучення із сім’ї, наші батьки не звернулись до суду про наше повернення, тому ми позбавлені батьківського піклування.

Я Михайлик є учнем 8 класу. Навчаюсь в міру своїх можливостей. Маю здібності до малювання і практично здоровий.

А я Мар’ян і у мене особливими потреби. Але ми дуже хочемо відчути тепло сім’ї.

У нас ще є старший братик Дмитро.


 

Анна-Марія

14 років

Я Аня. Навчаюся у 8 класі. Я самостійна, здорова, доросла. Моїх батьків позбавлено батьківських прав. Але у мене є 5 повнолітніх братів і сестер, з якими я підтримую дружні стосунки. Сподіваюсь, у мене буде справжня сім’я.


 

Сергій

11 років

Мене звати Сергій і я навчаюсь на інклюзії. За неналежне виконання батьківських обов’язків обох моїх батьків позбавлено батьківських прав. У мене є ще дві сестрички та братик, які вже влаштовані до сімейних форм виховання. Мене відвідують дідусь з бабусею та тітка, але я дуже потребуюсь у батьківській любові.

 

 

Христина Ткачук

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *