Франківські заклади із соціальною віддачею

Соціальне підприємництво в Івано-Франківську тільки розвивається. Просто відкрити двері нового закладу – мало. Важливіше – ідея із соціальним підтекстом. 

Такі заклади працюють не тільки задля прибутку, а й для соціальної віддачі. Своїм обов’язком власники вважають допомагати чи то людям, чи тваринам, а кожен відвідувач теж стає частинкою інвестицій. Розповідаємо про три заклади із соціальною ідеєю, які працюють в Івано-Франківську віднедавна. 

 

Котокафе

Нещодавно в Івано-Франківську свої двері відкрило перше котокафе. Так, саме кішки є окрасою та постійними мешканцями закладу.


Подружжя Деркач створили котокафе всього лиш за два місяці, але досвід в ресторанній справі Юрій та Христина вже мали. Тепер в закладі можна не тільки випити кави, а й погратись із котами, а їх тут поки що п’ятеро.

Всі тварини готові до контакту із відвідувачами. Власники потурбувались про здоров’я, зовнішній вигляд та документи кожного котика. Останнє можна побачити відразу біля входу в заклад.

З вересня власники котокафе ввели вікові обмеження для відвідувачів. Тепер в заклад можна з дітьми 12+. А все задля спокою тварин. “На жаль, не всі маленькі дітки знають, як поводити себе з котиками. Нам дуже жаль, що і дітки, які з ніжністю і трепетом відносяться до тварин, теж не зможуть більше приходити”, – повідомили власники.

Концепція закладу ще буде змінюватись, бо Юрій та Христина все ще думають, як зробити комфортним спілкування відвідувачів та тварин.

Всі мешканці закладу – звичайні покинуті коти. Власники кажуть, що й не думали шукати породистих тварин. Волонтери “Дому Сірка” передали Христині та Юрію котів, які були у них на перетримці. Власники планують збільшувати їх кількість, але поступово, щоб не порушувати комфорт тварин.

Щоб коти не перебували у постійному стресі через відвідувачів, вони мають свою відпочинкову кімнату, в якій можуть перебувати коли їм заманеться.


 

Інклюзивна кав’ярня-пекарня

Цей заклад працює при монастирі Святого Йосифа. В ролі офіціантів – люди з ментальними розладами. Вони здебільшого допомагають персоналу: кухарю, адміністратору та бармену. Ідею закладу реалізували завдяки програмі “Бюджет участі”, тож з міського бюджету було виділено 300 тис. грн. Втім, настоятель монастиря Андрій Цікало каже, що цього не достатньо і засновники сподіваються на допомогу благодійників.


Кожен з “особливих помічників” має свій день для роботи в кав’ярні. Всього лиш декілька годин вони допомагають персоналу, але виконують усі доручення. Наприклад, сортують та складають посуд, розставляють прибори чи допомагають на кухні.


Серед основних позицій меню – картопля фрі, круасани, гарячі та холодні напої, піца та бургери. До речі, біля входу стоїть дошка із пропозиціями дня. Відвідувачі – парафіяни храму та небайдужі містяни. Кількість відвідувачів зростає у вихідні дні та свята.

В Європі кожна четверта людина з особливими потребами працевлаштована і має можливість забезпечити себе, соціалізуватись. В Україні цю відповідальність взяли на себе соціальні підприємці, які створюють умови для праці таких людей. Наприклад, у Києві та Вінниці працюють пекарні з виготовлення кексів та мафінів.


 

Ветеранська піца

Проблеми з працевлаштуванням мають й ветерани АТО, тож ще 5 років тому в Києві було створено мережу закладів, де ветерани не тільки мали б змогу працювати, а й займатись підприємницькою діяльністю.

В Івано-Франківську побратими Ярослав Вакалюк та Владислав Жакун теж приєднались до справи й відкрили однойменний заклад. Насамперед засновники закладу хотіли допомогти ветеранам повернутись до нормального життя за межами війни.

Окрім працевлаштування ветеранів, заклад виконує й соціальні функції. Зокрема тут діють знижки для військових, а ще серед ідей було пригощання донорів крові та лікарів інфекційної лікарні. Тобто відвідувачі могли оплатити піцу, яку пізніше відправлять за призначенням.

Свою роботу заклад розпочав ще у листопаді 2020 року. Тоді працівники не запрошували відвідувачів, а працювали тільки на виніс. Вже зараз заклад має власний літній майданчик в середмісті і всі охочі можуть провести там час.

Я закінчив службу у 2020 році й думав, чим хочу займатись далі. Вирішив, що потрібно відкрити щось своє. Законодавство України дає учасникам бойових дій певні гарантії під час працевлаштування, але часто роботодавці не хочуть брати на роботу таких працівників. Нам простіше, бо два співвласники закладу – ветерани. Вся команда – ветерани. Тож в мене немає проблем у спілкуванні з працівниками. Мені легко зрозуміти їх і навпаки. Тож ми вирішили, якщо в нас є два кандидати на посаду, серед яких є ветеран, то ми оберемо його”, – розповів один із засновників закладу Ярослав Вакалюк.

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *