Така собі усміхнена бунтарка. Завжди готова до боротьби за справедливість. Такою херсонську активістку Катерину Ганздюк пам’ятають найближчі. Та в день, коли її ім’я стало відоме на усю країну, вона була іншою. На лікарняному ліжку із опіками 35-ти відсотків шкіри, виснажена болем і принижена правоохоронцями. 33-річну дівчину невідомі облили сірчаною кислотою. Безпосередньо поблизу її будинку. Після 96-ти днів боротьби за життя Катерина померла…
4 листопада. 7-ма година вечора. Івано-франківські активісти та просто небайдужі люди збираються на площі перед адмінбудинком. На землі викладають запалені лампадки. По центру – фото Катерини Ганздюк. Минув рік після смерті активістки, констатує організатор акції Михайло Джогола. За цей час мізерні покарання отримали лише 5-ро виконавців злочину. А замовники і досі – на волі.
«Хто замовив Катю Гандзюк?» Десятки іванофранківців із транспарантами прийшли на площу Соборності. І долучилися до «вільного мікрофону». Адже мовчати про несправедливість, переконані учасники акції, все одно що прикривати злочин.
Напад на Катерину Гандзюк доповнив серію нерозкритих злочинів проти українських активістів, обурюються учасники акції. І став іспитом на демократичність для чинної правоохоронної системи, який досі, відзначають, не зданий.
Ірина Головенко, Ярослав Лелет. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь