Книга здатна розслабити, занурити в спогади, фантазії, навчити чи навіть змінити життя читача. Здебільшого такі книги залишаються в пам’яті, хоч і складно усвідомити, що декілька сторінок тексту можуть вплинути на нашу реальність. Які книги вплинули на життя пересічних франківців – читайте далі.
Назар
«Rework» Джейсон Фрайд
«Звідки в мене ця книга? Зовсім не пам’ятаю, можливо купив. Втім, я повністю задоволений, що прочитав її, хоча останнім часом читаю мало, бо дуже багато працюю. «Ця книжка змінить Ваш погляд на бізнес» – перше, на що я звернув увагу, коли взяв її в руки. Кожен з нас мріє створити свою справу або хоча б не працювати так званим «офісним планктоном», щоб заробляти гроші для когось, а самому виживати. Я з тих, хто не може всидіти на місці. За свої 12 років, які я сам на себе працюю, я займався і займаюсь кількома справами – працюю екологом, фотографую, підробляю на будівництві, інколи таксую. Це пов’язано з тим, що свого часу через певні проблеми я вліз у борги, і відповідно в мене була мета максимально швидко досягти фінансової стабільності та вийти в «плюс». Ця книжка мені допомогла. Звичайно, одразу не вдалось залагодити усі фінансові проблеми, але працюю над цим.
Чим саме вона цікава? Там описуються реальні історії компаній та людей, які починали з нуля і досягли успіху. Звичайно, якщо сидіти на одному місці та чекати, поки манна з небес впаде на голову – не варіант. Для цього потрібно підняти одне місце зі стільця, закотити рукави й щось робити. Особисто в мене були проблеми з розподіленням часу. Я брався за одну справу, не завершивши її починав іншу і в результаті обидві були частково проваленими. Після книги я змінив принцип роботи й це дало результат, не завжди звичайно, але все ж плюс великий є. Ще одне – заставив свого керівника також прочитати цю книгу. Він зрозумів, що не цікава мені робота не принесе результату. Відповідно я почав залишати ті справи й керівник в цьому погоджувався. Ця книга дуже надихає і навчає, як жити та працювати, щоб був результат і було задоволення від роботи, якою ти займаєшся. Практичні поради справді дивовижні. Для майбутніх читачів скажу одне – якщо ти щось задумав зробити – РОБИ, вже і негайно, а книга допоможе це реалізувати».
ВІТАЛІЙ
Валерій Ананьєв «Сліди на дорозі»
Ольга Купріян і Яніна Соколова «Я. Ніна»
«Колись на просторах Інтернету я прочитав, що для того, аби стати розумним, зрозуміти, як влаштований цей світ, варто прочитати всього п’ять книг. Втім, проблема в тому, що ніхто не знає, які саме це книги. Тож, щоб натрапити на ті п’ять книг, потрібно постійно читати.
Якби мене запитали, які п’ять книг варто залишити в цьому світі, то я б точно в їхньому переліку назвав «Сліди на дорозі» і «Я. Ніна».
Пригадую, в студентські роки мені пощастило навчатись у викладача світової літератури, який вмів зацікавити учнів. Наприклад, під кінець заняття, він анонсував, який твір ми будемо читати наступного разу. Після цього він починав розповідати сюжетну лінію, факти про героїв, доходив до кульмінації й зупинявся. Ми всі з відкритими ротами чекали продовження, а він спокійно казав, що це ми прочитаємо у книзі. Після цього ми одразу бігли в бібліотеку, щоб прочитати анонсований твір. І мені подобалось ще те, що ми не переказували прочитані книги, а робили аналіз твору.
Тоді для мене одним із нецікавих творів був роман-притча «Старий і море» Ернеста Гемінґвея. Пригадую, як я мучився читаючи його і в один момент я подумав, як же викладач буде робити аналіз. Вже на уроці я здивувався, бо викладач ставив нам прості, але значущі питання. Наприклад, що символізує чайка чи акула і так далі. Саме під час цих занять в мене виникло бажання читати й загалом пізнавати більше за допомогою книг.
Стосовно книг, які значно вплинули на мій світогляд. Валерій Ананьєв і Яніна Соколова є цікавими людьми. Відповідно вони написали круті книги. Спочатку я прочитав «Сліди на дорозі», а пізніше – «Я. Ніна». Ці книги схожі тим, що вони про життя, про боротьбу із собою, а головні герої здебільшого перемагають цю внутрішню війну. Яніна Соколова – топова журналістка в Україні, а Валерій Ананьєв – цікава людина сьогодення, яка втілює потрібні й варті уваги проєкти.
Для мене якісним показником книги є те, що вона може спонукати до чогось. Наприклад, після прочитаної книги можна кинути курити чи почати активно займатись собою. Тобто книга провокує, змінює читача в кращу сторону.
Насправді складно говорити про ці дві книги, бо самі автори вже є рекламою для них. Проте без сумнівів, ці книги наштовхують на думки, що потрібно жити, а не проживати, потрібно іноді боротись із собою і перемагати».
Христина
Лоран Гунель «Бог завжди подорожує інкогніто»
«Одного разу до моїх рук потрапила книга Лорана Гунеля «Бог завжди подорожує інкогніто». Скажу відверто, взяла її почитати без зайвих думок, але в житті завжди так – усі випадки невипадкові! Я не очікувала щось виокремити для себе чи пізнати щось нове, просто хотіла провести час в компанії цікавої (за відгуками) книги. Втім, моя думка змінилась вже після декількох сторінок. Це аж ніяк не психологічні правила і настанови, інструкція з налаштування власного життя. Буденна історія хлопця, який прагнув змінити своє життя і свої звички. Але хто в цьому йому допомагає – читач розмірковує весь час. Книга дає зрозуміти, що всі події нашого життя – наша відповідальність і тільки ми вирішуємо як жити і що буде відбувати із нами. Часто потрібно змінити точку зору на певні речі, спробувати іншу модель поведінки, зробити дії, які раніше не вчиняли. А кожен випадок, який змінює наше життя – це не дарунок долі, а Бог, який подорожує інкогніто.
Ця книга справді може наштовхнути на цікаві думки чи дати розуміння, що будь-які неприємності – це тільки наслідок наших дій і думок, які завжди можна змінити».
Ірина
Марі Кондо «Викинь мотлох із життя!»
«Цю книгу я прочитала ще у 2017 році. Після цього деякі мої думки повністю змінились. Я зрозуміла, що людям для щасливого життя не потрібно багато речей. До того ж порядок в шафі, на полицях, на кухні – порядок насамперед в голові. Це все впливає і на відносини, роботу та інші сфери життя. Часто я знову повертаюсь до цієї книги і перечитую її».
Геннадій
Ернест Гемінґвей «Прощавай, зброє»
«Я б хотів розповісти про книгу Ернеста Гемінґвея «Прощавай, зброє», яка запам’яталась мені найбільше з-поміж усіх прочитаних. Я чув, що книги можуть змінити життя, подарувати нове бачення та усвідомлення. Втім, я не впевнений, що так буває у реальному життя. Швидкі результати, 5 правил – це все гарно звучить, але думаю, ми надто складні, щоб змінитись завдяки одній книзі. Маю товариша, який переконаний, що книга – невичерпне джерело мудрості. І нею є саме Біблія. Втім, в ній потрібно віднайти ту істину і зрозуміти.
В мене є книги, які викликали особливі роздуми й змінили моє ставлення до певних речей.
«Прощавай, зброє» – це не та книга, яку ви прочитавши забажаєте продати, а ще ви не зможете відкласти її недочитавши. Надто багато важливих думок приходить… Можна змінити своє бачення щодо дівчат, а особливо близьких. Після прочитаного, змінюється думка про війну, солдата, який на передовій бачить страхіття, породжені нашою соціальною незрілістю, гріхами.
Мене дуже зацікавили антивоєнні малюнки, які зустрічаються на сторінках книги. Вони викликають додаткові роздуми. Думаю, автору б не сподобалось, що книга продається без вермуту».
Залишити відповідь