Пам’ятати про уроки Абхазії та Криму закликав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Він розпочав тему небезпеки в сучасному світі в перший день VI –го Конгресу Ініціатив Східної Європи –2017, що відбувся 25-26 вересня у Любліні.
«Внаслідок російської агресії весь повоєнний світовий порядок перевернувся», – сказав Чубаров у Любліні. «У Криму проживало близько 300 тисяч кримських татар. Це лише 13% від всього населення Криму. В19 44 році за наказом Сталіна кримські татари були депортовані, вони не проживали на своїй землі майже 45 років. В той же час Крим був заселений переселенцями з Росії, яким було байдуже які у вас права і чого ви прагнете і в звичайний демократичний спосіб голосування більшості ви не могли себе захистити.
Якщо повернутися до вторгнення російських військ в кінці лютого, на початку березня, то потрібно згадати, що в місцевих органах влади кримські татари були керівниками лише в двох з них – один був головою державної адміністрації бахчисарайського району, другий – мером місто Білогірськ. Лише в цих двох адміністративних одиницях не проводився так званий «референдум». Решта керівників заповзято почали виконувати всі незаконні розпорядження російських окупантів. Також не потрібно забувати, щодо Криму Україною було зроблено дуже багато помилок за 23 роки незалежності; 500 тис етнічних українців проживали в Криму і було лише 9 українських шкіл. Кожну школу ми відкривали з боєм. Нам не давали відкривати українську школу в Україні. Польські громадські організації допомагали в питаннях навчання української мови, а львів’яни перші передали підручники українською мовою. Ще однією причиною того, що Росії вдалося так легко захопити Крим була і військова присутність Росії, так звана військово-морська база чорноморського флоту. Нехай це буде наука для всіх – не можна пускати жодного російського солдата на свою землю», – сказав Рефат Чубаров.
Група фахівців працює буквально зараз над змінами в Конституції щодо статусу Автономної Республіки Крим. В новому проекті Конституції будуть передбачені механізми гарантованого представництва татар, узгодження питань, які мають виключне значення для збереження корінного народу. Депутати розглядатимуть зміни найближчим часом. Правки до Основного закону України презентують через кілька тижнів.
Столиця Люблінського воєводства стала – вже вкотре – столицею Східного Партнерства. Усе з метою зміцнення мережі транскордонного співробітництва у цій частині світу. Тисячі учасників шукали відповіді на найважливіші питання сьогодення, провели десятки годин в складних і плідних дискусіях.
Першого дня Конгресу Люблін отримав Нагороду Європи 2017. Цю нагороду надає Парламентська Асамблея Ради Європи, яка оцінила культурні заходи Любліна, транскордонні проекти, співпрацю з містами-партнерами.
«Сподіваюся, що Люблін стане довгостроковим центром координації співпраці між Польщею, Україною, а також країнами колишнього Радянського Союзу, які хочуть і прагнуть бути частиною Європи», – сказав Сергій Кірал, український парламентарій, член Підкомітету з питань Нагороди Європи Парламентської асамблеї Ради Європи.
Експерти в першу чергу підкреслюють практичний вимір транскордонних проектів, в яких Люблін бере участь. «З 11 містами України ми підписали партнерські угоди. Ми реалізуємо проекти, пов’язані з інноваціями розвитку та впровадження стратегій, важливих для місцевих громад як у Польщі, так і в Україні», – каже Президент міста Люблін Кшиштоф Жук.
Обговорення в рамках цьогорічного КІСЄ було розділено на два дні та 11 програмних ліній. Гостями конгресу були теоретики та практики транскордонного співробітництва, у тому числі представники органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, науковці.
Конгрес Ініціатив Східної Європи також є можливістю для дипломатичних зустрічей. До Любліна прибули посли Молдови та Казахстану. Гостем зустрічі був Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, який підкреслив, що польсько-українська співпраця є все більш інтенсивною. «Ще цього року, ймовірно у Харкові, відбудеться зустріч президентів Анджея Дуди та Пера Порошенка», – сказав Пєкло.
Другий день Конгресу Ініціатив Східної Європи урочистою лекцією розпочав професор Єжи Бузек, депутат Європарламенту, колишній прем’єр-міністр Польщі та колишній президент Європейського парламенту. «Я хотів би дуже сильно підкреслити, що Європейський Союз не прощався з ідеєю розширення», – сказав Бузек. – «Навпаки, він готовий допомагати своїм партнерам, особливо коли зустрічає реформаторів, коли бачить прогрес: у боротьбі з корупцією, у створенні незалежної судової системи, у подоланні олігархічної системи. Це стосується Грузії, Молдови, України.
Україна має швидко рухатися вперед у впровадженні змінам: боротьба з корупцією, судова реформа, територіально-адміністративна реформа регіонів і міст, незалежні структури самоуправління, незалежний суд, справедлива і демократична система виборів, боротьба з олігархізацією в господарстві. Це все дуже важки завдання, але якщо вони будуть зроблені, то Європейський союз беззаперечно відкриє двері. Зараз вже є зрозумілі стосунки і правила вільної торгівлі, також маємо нову систему безвізу – тобто бачимо, що ЄС іде на зустріч Україні, але від швидкого вирішення проблем і впровадження реформ будуть залежати подальші крокив питанні євроінтеграції. Відповідальне громадянське суспільство не народжується відразу, це є довга і важка праця. Ми в Польщі маємо добрий досвід, в 80-х роках була створена «Солідарність» як професійна спілка, потім вона почала захищати інтереси всіх громадян і повністю змінила наш край. Члени «Солідарності» довгі роки проводили важки реформи в нашому краю і доводили всім мешканцям, наскільки важлива демократія і активна участь громадян в життя своєї країни. І цей довгий шлях чекає Україну. Вам постійно загрожує Росія, але не слід очікувати відкритих дверей в Європу, не проводячи зміни в своїй країні. Ми, поляки, спостерігаючи зараз за українцями, пригадуємо собі, як то все відбувалося у нас», – наголосив Єжи Бузек.
Колишній президент Європейського парламенту Єжи Бузек також назвав важливі проблеми сьогодення для всієї Європи – це і можливий вихід Великої Британії з ЄС; господарча слабкість Греції, яка є навантаженням на всіх членів євросоюзу ; велика кількість біженців в Європі. «Крім того дуже небезпечна ситуація на Сході України, де є військова присутність Росії а також захоплений нею Крим. Це є великою загрозою не тільки для ЄС, а і для всього світу», підкреслив Єжі Бузек. Він також розповів про майбутні плани об’єднати всі європейські країни в єдиний енергетичний союз.
Ще один поважний спікер КІСЄ виконуючий обов’язки керівника «Укравтодору» Славомір Новак заявив, що цьогоріч буде затверджено план розвитку доріг до 2022 року. Так, за словами Новака, в 2017 році буде остаточно розроблено і затверджено план розвитку доріг на 2018-2022 роки. «Це перший конкретний план будівництва доріг в Україні», – заявив він. Крім того, Новак додав, що у 2018 році буде повністю відновлено коридор Львів-Умань-Одеса. «Можна сказати, що за 10 років стільки не будували в Україні доріг як за цей рік. Зараз же буде 2,5 тисячі км, і я сподіваюся, що у 2018 році ми ще перевищимо і цей рекорд», – додав він. Новак також повідомив, що в цьому році буде буде завершено ремонт дороги між Києвом та Білою Церквою, а також підписано низку договорів на ремонт доріг з міжнародними будівельними організаціями.
Конгрес Ініціатив Східної Європи з 2012 року залучив майже 5000 експертів з Європи та світу. Конгрес відбувається вже вшосте – 2 дні зустрічей, дискусій, семінарів та культурних заходів. Тематично охоплює 11 програмних ліній та 40 дискусійних панелей. У КІСЄ бере участь 1000 учасників з понад десяти країн, у тому числі Австрії, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Литви, Німеччини, Росії, Словаччини, України та Великобританії.
Олена ТРЕТЯК
Залишити відповідь