Вусатий, заквітчаний чи аскетичний. З пшениці, жита чи вівса – усе це різновиди дідуха. А ще його називають “хлібне” дерево. В Івано-Франківську відбувся конкурс на кращі дідухи. Зазвичай різдвяні снопи плетуть сім’ями. А знання передають з покоління в покоління.
Колись дідухом вважали перший сніп – як символ щедрого урожаю. В кожен пучок складали по сім колосків. Він складався із 12 снопиків. Тепер його прикрашають усілякими травами, переважно цілющими. На його заготівлю йде дев’ять місяців.
Предки вірили, що з дідухом до оселі приходять затишок, святковий настрій і злагода. На Різдво до прикарпатських осель заносять не лише “вусатий” оберіг, а й павуків. Їх роблять діти.
Оксана Семко, Мирон Василик, Новини на “Вежі”.
Залишити відповідь