Аби забути про вибухи та окопи, вони… виготовляють іграшки. Із дерева. Так у прикарпатському селі Клубівці післявоєнну реабілітацію проходять ветерани АТО. А це – їхня творча майстерня. Від ранку і, часом, до пізньої ночі тут кипить робота. У сильних чоловічих руках дерев’яні дощечки спершу набувають форм. А пізніше й кольору.
Любомир Король родом із сусіднього Калуського району. Столярство для нього – справа не нова. Свого часу працював вчителем трудового навчання у школі. Не покинув захоплення і на фронті. Постійно щось вирізав із дерева «швейцарським» ножем. Два роки тому, коли повернувся з війни, потрапив у «Бандерівський Схрон» – Будинок ветерана. Спільно з побратимами збудували столярну майстерню. З тих пір проводить тут більше часу, аніж вдома.
Разом із батьком у майстерні трудиться Руслан Король. Хоча вдома на чоловіка чекає власна сім’я, майже увесь свій вільний час він проводить тут. Адже розуміє, наразі його підтримка більше потрібна татові.
Наталя Черній – дружина ветерана АТО. І господиня «Бандерівського Схрону». Це вона придумала такий спосіб реабілітації українських бійців. Після того, як її чоловік Ігор та ще кілька його друзів повернулися пораненими із війни.
З тих пір почали виготовляти іграшки. Паралельно укомплектовували виробничу майстерню. Із ручних інструментів поступово перейшли на механізовані. Їх закупляли за кошти, виручені із продажу дерев’яних виробів.
Далі іграшки покривають лляною олією. Вона, запевняють, цілком безпечна навіть для дітей. Окремі роблять кольоровими. За допомогою акрилових фарб. Цю «ювелірну» роботу зазвичай виконує Наталя.
Трудотерапія таки дає бажані результати. Це відзначає як ідейна натхненниця, так і самі ветерани. Про те, що зможуть отримувати ще й прибуток від своєї діяльності, засновники майстерні спершу і не сподівалися. Та нині екоіграшки «зі Схрону» все більше набувають популярності. Наразі працівники майстерні виконують уже 11-й вертеп на замовлення.
Ірина Калинчук, Ярослав Лелет. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь