Вони – жителі різних країн і носії різних мов. Та віднедавна їх об’єднує можливість спілкуватись українською.
В День української писемності та мови ми поспілкувались з іноземцями, які проживають в Івано-Франківську. Чи подобається їм українська? Скільки часу вони її вчили? З чим виникало найбільше труднощів?
Abdelhakim Elnaseh
Єгипет
«Під час першої моєї поїздки в Україну, я зовсім не знав української мови. Перед навчанням в Івано-Франківську, я ще у 2016 вступив у Львівський політехнічний інститут. Саме там я вивчив українську мову приблизно за 7 місяців. Я вивчав українську разом з іншими студентами. Для мене це було щось новеньке, але мені дуже подобалось. Звичайно, ще з друзями ми розмовляли українською, щоб ще швидше її вивчити. Найскладнішою для мене виявилась граматика. Також я стикнувся із тим, що багато людей не розуміли мій акцент. Були слова, які я не міг вимовити й зрозуміти. До речі, в мене досі виходить один смішний звук під час розмови на українській».
Turkan Sheydai
Азербайджан
«Спочатку мені було складно вивчити українську мову, але зараз вона мені дуже подобається. Коли на кафедрі мені давали матеріали для навчання, я їх перекладала, щоб зрозуміти сенс. Ось так разом із науковими дисциплінами я почала вивчати українську. До речі, робила я це самостійно, а не на курсах чи з іншими студентами.
Мені дуже допомагало те, що я намагалась говорити українською мовою, хоч викладачі часто відповідали російською, щоб я розуміла. Втім, я все одно відповідала українською. Це дуже подобалось моїм викладачам.
Я часто натрапляла на слова, які не розуміла. Проте за 6 місяців я змогла вільно розмовляти українською. Мені дуже допомагали лекції, спілкування з одногрупниками й викладачами. Все ж найважче для мене було – розмовляти.
Думаю, українська має схожість до російської, але з азербайджанською зовсім нема подібності».
Adrian Espinosa
Еквадор
«Українську мову я почав вивчати на підготовчих курсах для іноземців. Там я навчався близько 3 місяців, але цього недостатньо, щоб вільно розмовляти. На перших заняттях я зовсім нічого не розумів, здавалось, що цю мову вивчити нереально. Потім виявилось, що потрібно хоча б 6 місяців відвідувати курси, щоб впевнено себе почувати в розмові з українцем. Втім, після 3 місяців навчання, я продовжив самостійно удосконалювати свою українську. Коли вперше приїхав в Україну, зовсім нічого не міг сказати вашою мовою. Доводилось все показувати. Легше було в магазинах чи ресторанах, бо там все розуміли на жестах. В українській мові мені подобається усе окрім письма. Все ж найскладніше мені було правильно вимовляти усі слова. Найбільше мені допомогло спілкування з одногрупниками. Знаю, що можна ще читати книги українською чи дивитись фільми, щоб швидше вивчити мову. Проте мені це не допомагало і загалом я не люблю читати. Хоч в Івано-Франківську я проживаю вже 4 роки, але досі в моїй вимові присутні помилки.
Мені здається, в українській мові є деякі слова схожі на іспанські, але їх лиш декілька».
Roger Thibault
Камерун
«Вивчити вашу мову мені допомогли українські народні пісні, а також заняття. Насправді мені знадобилось 6-8 місяців, щоб зрозуміти і вивчити мову. Втім, писати без помилок я почав десь через рік. Українська мова мені дуже подобається, вона музикальна і ніжна. Все ж маю сказати, що граматика, відмінки – це щось страшне.
На жаль, я вже декілька років не живу в Івано-Франківську, дуже скучив за ним. Тож починаю трішки забувати українську, вже допускаю більше помилок. Зараз перебуваю в Німеччині, тому вчу ще німецьку і на українську зовсім немає часу.
В Україні в мене не виникало труднощів із мовою. Мене всі розуміли й допомагали, коли я щось не міг сказати. До речі, я грав футбол у Франику, інколи за область. Проблем зовсім не було.
Українська мова досить складна, але я б нічого в ній не змінював».
Eugenia Agbor
«З вивченням української мови в мене виникало багато труднощів. Для мене в цій мові багато слів, які важко вимовляти. Я думаю, що кажу вірно, а мені кажуть, що ні.
Вивчити українську мені довелось тоді, коли я вперше приїхала в Івано-Франківськ, щоб навчатись. Думаю, якщо б я вивчала цю мову вдома, то не впоралась би. Тут простіше, бо довкола звучить українська.
В українській мові мені подобається звучання слів. Натомість я досі вчусь правильно писати, а це триває вже три роки.
Коли я тільки приїхала в Івано-Франківськ, то хвилювалась, що в мене виникатимуть непорозуміння із людьми, бо я не зможу пояснити, що мені потрібно. Все ж я дуже здивувалась, коли мені намагались відповісти добираючи зрозумілі мені слова і доповнювати це жестами.
Я намагалась читати книги українською, щоб вдосконалювати мову. Це виявилось непросто, бо потрібно задумуватись над деякими словами і це уповільнює процес читання.
Для себе я зрозуміла, що найкращий спосіб вивчити українську – дружити і багато спілкуватись із місцевими одногрупниками. Що б я змінила у вашій мові? Я б зменшила кількість правил у вашому правописі. Хоча б для іноземців (сміється)».
Ahmad Abu Netham Albustanji
Йорданія
«Українську я вивчав вже навчаючись в університеті. Здебільшого це відбувалось саме через спілкування з іншими студентами. Бувало, що навіть ті, кого я не знав, цікавились в мене про мою країну, моє життя там. Так я прислуховувався до мови, запам’ятовував її і згодом почав говорити українською.
Вже через 3 місяці я міг розуміти і давати прості відповіді. Повноцінно говорити і писати я почав десь через рік».
Залишити відповідь