У переддень Водохреща християни святкують Другий Святий вечір. Його ще називають Щедрим вечором та «Голодною кутею». Існує чимало вірувань та традицій, яких необхідно дотримуватись 18 січня.
Другий Святий вечір або «Голодну кутю» святкують напередодні Хрещення Господнього, тобто 18 січня. Аж до вечора заведено нічого не їсти – постити. Втім, цю традицію більше підтримують під час першої Святої вечері. «Голодним» цей вечір називають тому, що він пісний і дещо скромніший за попередній. Більшість сімей вже не готують 12 повноцінних страв, але в меню все ж присутня риба, вареники, узвар, пампухи, гриби та звичайно кутя.
Всі сідають вечеряти тоді, коли сходить вечірня зірка. До цього часу необхідно завершити всі приготування і нагодувати худобу. Існує повір’я, що в цей вечір тварини спілкуються з Богом та між собою, тому можуть пожалітись на свого господаря.
За легендою, одного разу чоловік захотів перевірити чи справді худоба розмовляє. Приніс їм сіна, а сам заховався, щоб підслухати їхню розмову. Раптом чує, як бики кажуть один до одного: «Нам добре в нашого господаря, але ми його завтра повеземо на цвинтар. А його так Пан-Біг покарав за те, жи він слухав. І зараз на другий день той помер».
Коли вся сім’я зібралась за столом, необхідно помолитись та запалити свічку. А вже після вечері господар має винести дідуха з хати. Здавна дідуха спалювали в цей же вечір десь у саду, а попіл несли на город, щоб рясний був урожай.
Вважається, що на Водохреща лютують найсильніші морози. Щоб їх задобрити, господар має відкрити вікно і сказати: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти! Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю! Не морозь ні нас, ні наших коней, не морозь ні худобу ні птицю!».
Де-не-де ще існує традиція “виганяти кутю”. Оскільки це вже переддень останнього різдвяного свята, необхідно голосно попрощатися з основними атрибутами святкувань. Колись діти створювали галас на подвір’ї: «Тікай, кутя, із покуття, а узвар – іди на базар, паляниці, лишайтеся на полиці, а дідух – на теплий дух, щоб покинути кожух! »
Після вечері в пусту миску від куті слід поставити ложки всіх присутніх, зверху шматочок хліба, щоб хліб родився. Після цього дітлахи поспішали щедрувати. Проте, дозволялось це робити тільки дівчатам. З усіх сторін вулиці чулось:
Ой сивая та й зозуленька
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та й облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
***
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
***
Ой, котилася торба
Та й з красного горба
На циганські дороги,
У далекі світи.
А в тій торбі
Щедрівок три жмені було.
Наступного дня – Водохреща. Господарі вночі йдуть до церкви, щоб освятити воду. Вважається, що нічна служба у церкві є найсприятливішою для осмислення власних гріхів. Посудину для води прикрашають квітами, гілками ялинки, сушеними травами. Пізніше цією водою освячують дім та подвір’я зі словами: “Дай Боже, і на той рік діждатися”. А ще освячену воду ллють у колодязь, щоб уся вода очистилась. Ще над дверима та вікнами малюють хрести – щоб вберегти дім від зла.
І починаючи з Водохреща і аж до свята Стрітення Господнього, священники повинні з молитвою окроплювати святою водою домівки парафіян.
Христина Ткачук
Залишити відповідь