Відповідна постанова з’явилася на сайті уряду наприкінці минулого тижня. Нині вперше із мовними нововведеннями знайомляться студенти педагогічного факультету. Найважчий, кажуть, перехідний період – поки діє чинний правопис і адаптується новий. А це – від 3-х до 5-ти років. Це означає, що й наступнорічні абітурієнти вступатимуть у виші ще за правилами старого правопису. А от своїх учнів майбутні педагоги уже вчитимуть по-новому.
Та в дечому нові правописні норми спростили життя філологів. Зокрема, що стосується написання слів із частками «пів» і «напів». Замість трьох правил нині у них – одне.
Над новою редакцією мовної «конституції» упродовж 4-х років працювала Національна комісія з питань правопису. Тут зазначено, внесені зміни уніфікують вживання орфографічних норм. Та затверджують державний статус української мови. Усе це – неабияк на часі, вважає письменниця і філологиня Ольга Деркачова. Щоправда, від нової редакції, зізнається, очікувала чіткішого формулювання правил. І меншої демократичності у виборі.
Перший «кодекс» української мови з’явився 100-ліття тому. Тодішній міністр народної освіти Іван Огієнко ухвалив «Найголовніші правила українського правопису». Із приміткою – «для обов’язкового вжитку по всій Україні». Пізніше їх видозмінювали та доповнювали. Останні зміни внесли в 2012 році. А торік проект нової редакції «Українського правопису» винесли на громадське обговорення. Аби усі охочі могли висловити власні пропозиції та зауваження. І цей правописний документ уже називають найдемократичнішим з усіх попередніх.
Ірина Головенко, Мирон Василик. Новини на «Вежі».
Залишити відповідь