З 24 лютого і по серпень органами реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківську було складено 73 актових записів щодо розірвання шлюбу. Втім, це тільки ті випадки, коли відсутні спори й розлучення не розглядається у судовому порядку, розповідають працівники ДРАЦС.
За цей період побільшало одружень із військовослужбовцями. Їх зараз близько 70%. До того ж набуває популярності послуга заочної реєстрації. Такою можливістю в Івано-Франківську скористались 15 пар, в яких один з подружжя – військовослужбовець.
Війна несе з собою не тільки розруху, смерть і страх. Вона впливає на кожного із нас, руйнує наші стосунки та плани. Багатьом довелось покинути свої домівки, виїхати з країни, відпустити свого партнера на фронт, навчитись жити в новій реальності, справлятись зі страхом та небезпекою.
Слова “Як ти?” саме зараз стали актуальніші, аніж будь-коли. Психологи радять говорити їх частіше, навіть коли в стосунках не все добре.
Відстань
Багатьом парам довелось відчути на собі проблеми стосунків на відстані. Наприклад, жінка з дітьми виїхала за кордон, а чоловік залишився вдома. Або ж хтось з пари на фронті. Відстань завжди вносить корективи у відносини, а особливо, якщо раніше не було досвіду дистанційних стосунків. В кожного починається своє, незалежне життя, кожен самостійно справляється із труднощами й в результаті пару нічого не пов’язує.
Психологи радять не забувати, що причина розлуки – війна, а не особисті бажання. Тому щодня варто працювати над стосунками.
Дуже важливо дистанційно підтримувати одне одного. Не обов’язково, щоб підтримка стосувалась роботи чи справ. Це можуть бути просто збадьорливі слова. Важливо розуміти, що зараз важко і тому, хто виїхав з країни, і тому, хто залишився вдома. Тому не знецінюйте становище одне одного.
Кожен з нас в цей непростий час робить усе можливе, щоб захистити свою сім’ю. Дорікати в чомусь – марна справа. Якщо партнер вирішив долучитись до лав ЗСУ, то як би важко не було, але він очікує саме на підтримку. Звичайно, кожен з нас хоче бачити свого чоловіка чи дружину поруч, але аж ніяк не отримувати дзвінки з фронту. Втім, в країні війна. Якщо вже ваша половинка знайшла в собі сили прийняти цей виклик і стати на захист держави, то підтримка і віра – те, що знадобиться для ваших стосунків.
Спілкування за допомогою дзвінків не має ставати формальністю. Дуже важливо зберігати тепло в стосунках, говорити слова любові, планувати спільне майбутнє.
Складний період вивільнює справжні емоції
У важкі часи люди стають самі собою. Війна теж зняла маски з багатьох: хтось перестав приховувати свою агресію, хтось показав, що не здатен захистити свою сім’ю, а в когось виникло непереборне бажання покинути країну не зважаючи ні на що. Такі прояви одного із партнерів можуть стали новинкою для іншого. Якщо до війни жінка була впевнена, що може покластись на чоловіка, що він – стіна, а чоловік був переконаний, що дружина залишиться з ним попри все, то вже перші місяці воєнного стану розбили ілюзії багатьох пар.
Часто жінки мають певні надумані уявлення стосовно свого партнера. Стереотипи нав’язують думку, що чоловік обов’язково має бути сильний, розв’язувати усі проблеми, захистити від будь-якої небезпеки. Та коли жінка бачить страх в очах партнера, а може й сльози, то попередня ілюзія жорстоко руйнується. Жінка перестає сприймати чоловіка, як опору і стіну, починаються претензії, розчарування.
Усім людям притаманні однакові реакції, в тому числі й розпач, страх. Є людина, є її почуття, а є реакції на щось невідоме, наприклад, війну. Страх – інстинкт самозбереження. Тому його відчувають усі, хоча може й не демонструють це. Потрібно сприймати усі реакції партнера, розуміти їх, не проявляти жалість чи обурення.
Помічати дрібнички
Психологи рекомендують, приділяти більше уваги дрібничкам. У важкі періоди романтика однозначно перестає займати чільне місце у стосунках. Втім, саме вона допомагає відносинам зберігати ефект закоханості. Робіть приємні дрібнички для своєї половинки, а також звертайте увагу на те, що партнер робить для вас, навіть якщо це щось незначне.
Говоріть
Якби люди більше говорили одне з одним, то у світі було б значно менше проблем. Саме під час розмов ми дізнаємось про невдоволення партнера, його бажання, плани та все інше. Компанія App Annie проводила дослідження, в результаті якого вияснилось, що люди в середньому приділяють своєму мобільному телефону 4, 8 годин на день. Близько 8 годин кожен проводить на роботі. Деякий час ми витрачаємо на дорогу, покупки, домашні справи. І в результаті скільки часу кожен з нас приділяє своєму партнеру? Проводьте спільно час, говоріть, діліться своїми думками, а головне – слухайте. Не важливо чи зараз ваші розмови відбуваються через телефонний зв’язок, чи ви знаходитесь поруч. Якщо все ж цих розмов вам недостатньо, то не соромтесь звертатись у психологічні служби. З психологом ви можете поговорити про свій емоційний стан, переживання та все, що турбує.
Якщо один з вас перебуває на фронті
Коли партнер відправляється на фронт, то життя змінюється в обох. Психологиня Юлія Панчук наголошує, що спілкування з військовослужбовцем не має викликати в нього бурхливі емоції. Не варто уникати розмов про себе. Наприклад, можна попросити про підтримку і в цей момент ваш рідний військовий відчує, що він потрібний, його потребують, він може допомогти. Заспокійливими й збадьорливими для нього можуть бути слова любові. Також відео чи фото із реального життя, які ви відправите своєму військовому теж стануть підтримкою.
А ще психологи радять не наполягати на дзвінках, коли ваш партнер знаходиться на фронті. Куди краще буде просто сказати про свою потребу у спілкуванні й те, що саме це приносить вам щастя.
Гармонійні стосунки вимагають постійних зусиль. Це нелегко навіть у мирний час. Відносини повинні наповнювати енергією, а не забирати її. Вони мають допомагати долати стрес. Якщо ресурси організму витрачати ще на постійні сварки, то можна швидко перегоріти.
Психологи запевняють, щоб зберегти здорові стосунки під час війни потрібно:
- Створити традицію вечірніх чи ранкових дзвінків або просто розмов, коли можна розповісти усе, що відбувалось впродовж дня.
- Використовувати притаманні тільки вашій парі слова, назви. Частіше згадувати приємні події з минулого, а також планувати спільне майбутнє.
- Розлуку сприймати не як проблему, а як можливість посумувати одне за одним.
- Приглушення почуттів – це не сигнал про необхідність розлучення. Здебільшого це наслідок стресу, який виник через війну.
Залишити відповідь