З 1 вересня у всіх школах України ввійшла в дію реформа «Нової української школи», яка передбачає за собою систему освіти – для дитини – особистості, патріота та інноватора.
МОН поспішає наздогнати час. Усталені форми навчання втрачають свою актуальність. Для сучасного покоління інформаційної насиченості та технологій необхідні кардинальні зміни. Нова школа ставить собі на меті виховати людей здатних критично мислити, відстоювати себе, проте рахуватися з думкою інших; свідомих громадян, знаючих свої права та обов‘язки. Справжню генерацію майбутнього: креативних та прогресивних українців. Про нововведення, очікування від них та перші кроки на шляху великих змін з перших уст франківських педагогів.
“Захищена дитина, яка хоче і може вчитися”
Для учнів створюються всі умови для саморозвитку та реалізації. Більше не буде лякаючих тверджень: “Ти маєш”, “Ти мусиш”, будуть питання: “Що тобі цікаво?”, “Що тобі потрібно?”, “Що важливо для тебе?”. Завдання вчителів найти до кожного індивідуальний підхід, навчити мислити, аналізувати, робити висновки; допомогти знайти себе і втілити у життя набуті знання та навички, аби в майбутньому стати хорошим фахівцем.
“Навчання у формі гри повинно мати у собі пізнавальну основу”
Тенденція навчання у формі гри була поширена і в традиційній школі. Головне не забувати, що ігри повинні мати у собі пізнавальну основу. Це допоможе дитині сприймати нову інформацію без страху та негативного налаштування, адже вони ще маленькі, перелякані, не готові. Слово “вчитися” часто спочатку вводить їх в ступор.
“Вчитель повинен змінюватися відповідно до сучасних потреб”
Необхідно вибудовувати абсолютно новий підхід до викладання. Зараз часто можна почути про інноваційне технічне оснащення класів, і це також важливо, проте серед усіх планшетів, телевізорів, інтерактивних дошок та іншого, насамперед, повинен бути компетентний педагог, який зможе грамотно це все представляти. Вчитель повинен змінюватися відповідно до сучасних потреб і, в першу чергу, навчитися прислухатися і бачити інтереси учнів, щоб в подальшому допомогти успішно їх розвинути. Для успішної реалізації поставлених завдань – педагогам надається більше свободи у викладанні. Уроки на свіжому повітрі, дні здоров`я, ранкові зустрічі, інтерактивні заняття та безліч позакласних гуртків. Це допоможе віднайти необхідний індивідуальний підхід до кожного учня, а також навчити дітей концентрації уваги.
“Інтегровані курси допоможуть здобувати нові знання комплексно”
Відтепер не буде курсу “Історія України” та “Всесвітня історія”, а буде просто – “Я і Україна”. Без сухих, вирваних з контексту фактів, дат і постатей, а з аналізом: чому і для чого це сталося, що в цей час відбувалося у Світі. Ми є його частинкою і, як би нам часом не заважали, ми росли, розвивалися разом з усіма і продовжуємо це робити. Така методика викладання мала б допомогти вчитися на минулому і правильно спрямовувати вектори у майбутнє. Та ж історія з природничими науками. Не всім дано бути біологами, фізиками чи географами, тому буде створений інтегрований курс, який об`єднає у собі найголовніше з усіх трьох напрямів, тим самим звільнивши час для інших інтересів.
“Профільність більше не буде штучною”
За новою українською школою в 9 класі здаватимуть загальний тест IQ за результатами якого вирішуватимуть чи проходить дитина у старшу школу. Є три подальші спрямування – природниче, математичне і гуманітарне. В залежності від набраних балів формуються класи. Якщо кількість балів рівноцінна між, наприклад, математичним і гуманітарним фахом, дитина самостійно обирає клас, у якому хоче продовжувати навчання. НУШ передбачає міцний, надійний фундамент для учня, який готовий отримувати знання і забезпечує чітку профільність старшої школи. Нині започатковується освіта з орієнтацією на дитину – її вподобання та хист.
“Вільному розвитку сприяє творче середовище”
Для нової форми навчання реформа забезпечує і новий освітній простір. Цьогорічній початковій школі виділено велику кількість грошей на оснащення кабінетів необхідними меблями та технікою. Держава надає мобільні робочі місця, які легко транспортуються для групових програм та інтерактивні дошки з проекторами. Відтепер класи поділяються на навчальну та відпочинкову зону. Широко використовуватимуться IT-технології, мультимедійні установки та розвиватимуться онлайн-платформи для забезпечення учнів та працівників освітньої сфери методичними матеріалами. Кожна школа матиме сучасну бібліотеку, яка стане осередком вільного доступу до якісних електронних підручників та енциклопедій.
[vc_row][vc_column][vc_column_text][/vc_column_text][vc_gallery type=”flexslider_slide” interval=”3″ images=”87464,87462,87465,87466,87463,87467,87468″ img_size=”full”][/vc_column][/vc_row][vc_row][vc_column][/vc_column][/vc_row]
“Практика партнерства”
Не менш важливим завданням реформи вважають і активне введення практики партнерства закладу освіти з батьками. Раніше школа і дім чітко розмежовувалися. Був промінь між вчителем та учнем окремо, батьками та дітьми – окремо. Дуже важливо налагодити трикутний зв’язок між вчителем, учнем та батьками. Без підтримки та ініціативи сім’ї розпочати становлення нового етапу української системи освіти було б значно важче. Це стосується, як облагородження освітнього простору так і заохочення дітей до навчання.
Всі знають, що в першому класі немає домашніх завдань і, буває, батьки, які багато часу проводять на роботі або за іншими власними справами, майже не приділяють уваги дитячому навчанню. Мовляв, школа – основне. У моїй попередній практиці був схожий випадок. Були дітки, які приходили до школи з акуратно завершиними малюнками та дописаними прописами і хлопчик, чиї батьки не допрацьовували з ним навчальний матеріал. Деякий час він мовчки спостерігав. Було помітно, що ніяковів, коли підглядав в зошити однокласників, а через місяць прийшли його батьки і зі сльозами на очах дякували. Їхній син одного разу повернувшись додому, сам посадив їх біля себе і сказав: “Ви що хочете щоб я був найдурніший в Світі? Давайте, вчіться зі мною!” Вони були шоковані, що за місяць навчання він самостійно зміг усвідомити, що йому необхідно прагнути вдосконалення.
Схожа реформа відбулася у цілому Світі. Всі прийшли до того, що людина має вчитися в школі свідомо. Не просто ходити і набирати знання, а й вміти той багаж реалізувати у майбутньому. Розуміти для чого їй та чи інша інформація, ті чи інші вміння.
“Технологія авансування успіху”
Дитині завжди потрібно говорити, що вона все зможе. Не варто порівнювати її з іншими. Вона повинна вибудовувати у своїй уяві власну пірамідку цілей та досягнень. Ця технологія за багато років вже зуміла виправдати себе і в бізнесі, і в інших галузях. Проте саме в початковій школі закладається необхідна впевненість дитини у своїх силах. Тому що, якщо з дитинства підірвати в неї розуміння власної цінності, у майбутньому їй буде важко проявити себе. Вона виросте закомплексованою і подавленою. Дитина повинна розуміти, що її думка може бути як правильною, так і неправильною, а ще приймати те, що має право поділяти тисячі інших думок, або заперечувати їх, так само, як люди необов’язково можуть погоджуватися чи не погоджуватися з її твердженнями та переконаннями. Важливо навчити учнів сприймати критику та підтримку. З перших шкільних днів привити їм відчуття причетності до колективу. Це навчить з розумінням і толерантністю ставитися до оточуючих, у всьому помічати тільки позитив. Зробить їх ближчими один до одного. На Святі першого вересня у нас був випадок з гелевими кульками, які діти мали випускати в небо. Половина з них луснули і з 10 дітей, 5 залишилося без них. Яким приємним було здивування, коли інші дітки стали простягувати руки до засмучених однокласників і пропонувати випустити одну кульку на двох. Розділити мрії. Доброта і теплота у наш час рідкісне явище. Суть технології авансування успіху – розвиток необхідних цінностей, які у подальшому стануть підвалинами для значних досягнень. Суть у тому, аби спонукати дитину бути собою, і кожного дня бути кращою версією себе. Щоб вона сама хотіла пізнавати, розуміти та допомагати. Для цього необхідно багато розмовляти та пояснювати і, в кінцевому результаті, кажеш сонечко – буде сонечком. Хтось побачить в калюжі зірки, а хтось просто болото.
“Щоденник вражень – мій світ”
Цікавим нововведенням є так званий “Щоденник вражень”, за допомогою якого діти вчаться висловлювати власні думки, переживання, аналізувати та робити висновки. На курсі “Я досліджую світ” виділяється час для вираження власних спостережень за день. Діти можуть писати або малювати, байдуже чим і як, це ніхто не перевірятиме. Немає жодних прописаних канонів чи правил. Дитина самостійно вибирає форму, колір та спосіб ведення. Щоденники залишаються у школі, на випадок якщо батькам максималістам закортить заглянути та виправити щось. Це виключно дитячий світ – з їхнім унікальним сенсом та баченням. І це надважливо.
“Свідоцтво досягнень”
Оцінки – неважливі. Важливий процес навчання та прогрес учнів. Для цього міністерство освіти і науки розробило нову модель оцінювання в перших класах. Протягом навчального року дітей заохочуватимуть вербальним оцінюванням, а наприкінці виписуватимуть так звані свідоцтва досягнень, ґрунтовані не на кількісних, а на якісних показниках. Завдання такого оцінювання – розкрити потенціал кожної дитини, підтримати її і надихнути навчатися далі.
Роксолана БЕЛЕЙ
Коментарі:
Семенів Наталія Любомирівна – Заступник директора з навчально-методичної роботи Івано-Франківської гімназії №2
Мельник Руслана Михайлівна – вчитель 1-Б класу Івано-Франківської загальноосвітньої школи I ступеня №26
Залишити відповідь