ЕКСКЛЮЗИВНІ ІНТЕРВ'Ю

TAYANNA: “Вона ще не народилася. Але це буде саме “моя пісня”, яка стане “моїм життям” (ФОТО)

TAYANNA: “Вона ще не народилася. Але це буде саме “моя пісня”, яка стане “моїм життям” (ФОТО)
Тетяна Решетняк завітала до радіо-шоу “Зроблено в Україні”. Українська співачка, композитор та поетеса, солістка власного музичного проекту TAYANNA. Дійшла до фіналу відбору представника України на Євробачення-2017. Порозмовляли про улюблені пісні і натхнення для творчості.
— Леля. Вас можна так називати?
— Так, звісно. Мені це приємно. Заслужена Леля. В Києві мене так називають (сміється)
— “Таянчики”, саме так Ви називаєте своїх шанувальників, а їх з кожним днем стає все більше. Ви відчуваєте цю шалену силу Ваших прихильників?
— Так, і це мені дуже приємно. Вони такі милі. Вони знають про всі зходи, які відбуваються, знають все, що коїться у моєму житті. Шукають фотографії – нові чи старі, завжди їх якось гарно обробляють. Пишуть мені смс-ки і запитують чи мені подобається, як вони обробили фотосвітлини. Це надзвичайно приємно. Таких фан-груп є декілька. Я з ними постійно контактую. Звісно, коли маю на це час. Тому не ображайтеся, мої любі, коли я іноді не відповідаю. Я не завжди маю час аби відповісти чи прочитати ваше смс-повідомлення, але я знаю що Ви є. Я Вас дуже поважаю і ціную. І от Вам мої “цьомики” (надсилає повітряні цілунки)
— Як виявилося Ви карпатська красуня, Ваш батько родом з Івано-Франківщини
— Так, мій батько звідси, з села Липове, неподалік від Франика
— У селі Липове багато лип?
— Я не знаю чому село має таку назву. Мабуть й справді тому, що там росте багато лип. І все моє дитинство проходило саме тут. В мене в Івано-Франківську живе половина моєї рідні. Татові брати і сестри тут живуть. Мої двоюрідні брати та сестри. У Липовому я завжди проводила літні канікули. Мама нас часто привозила на три місяці в село. Бабці допомагали копати город. Тобто ми такі напівівано-франківські
— Ви шукаєте натхнення не в метушні, Вас налаштовує тиша, природа. Дуже оригінальний підхід до творчості
— Я впевнилася за все своє життя, що саме в тишині є багато відповідей, інформації та звуків. Якщо сповна відключитися від соціуму, побути наодинці із собою або якщо поруч є кохана людина, і зануритися у тишину, тоді можна знайти дуже багато в собі – фарби, малюнки, інформацію і різноманітні потоки, які линуть звідусіль. Головне – вміти слухати природу і вміти слухати себе. Тоді натхнення приходить. Звісно, натхнення черпаються і від емоцій, від пережитого. Це все досвід. Адже досвід має неабияке значення і дає багато ідей. Це так, як валіза, яку ти завжди із собою носиш. Звідти можна дістати все, що ти хочеш. Тут є приємні і не зовсім приємні спогади. Але все це досвід. І тільки ми вирішуємо, що взяти із валізи
— Ви активно перебуваєте в турі “Леля”, попереду ще багато міст. А Ви встигаєте відпочити, налаштуватися, побути із собою. Зазвичай артисти не мають часу на відпочинок, часто втомлені, але коли виходять на сцену, – втому, наче рукою знімає
— Саме зараз, на сьогоднішній день мені не вистачає цього спокою, дуже хочу побути одна декілька днів у сосновому лісі біля річки і помовчати. Але не тому, що мені набридло таке життя чи так багато метушні довкола, це потрібно для того аби створити нові пісні, які вже очікують мої слухачі та глядачі. Насправді мені подобається шалений ритм мого життя. Я за харектером неспокійна, я не можу жити тиждень-два в спокої. Максимум два-три дні. Мені цього достатньо аби підзарядитися, а потім півроку концертувати, творити. Я дуже люблю шалений ритм життя, концерти, спілкування із публікою. Люблю отримувати від глядачів і віддавати ковток енергії. Я зрозуміла, що це мій шлях. Це моє життя і я у ньому кайфую, розчиняюся. Воно неабияк заряджає і надихає
— Ви популярна талановита співачка і Ваш чарівний вокал зачаровує вже з перших нот. Давайте згадаємо маленьку Таяночку. Ви почали співати із 13 років. На кому із тодішніх співаків Ви виховувалися. Серед вчителів-початківців були легендарні Брати Гадюкіни.  А хто ще?
— Ой, були “Гадюкіни”! Та хто тільки не був. В мене тато з Івано-Франківська, він був націоналістом. То ми часто слухали патріотичні пісні Січових стрільців. “Хлопці підемо боротися будемо, за Україну, за її права (співає). А потім співали “Міську, вважєй, холєра ясная” (співає). При чому в нас два Міська в сімє’ї – мій брат і тато. І ми з мамою завжди сміялися, якось вранці прокидаємося і співаємо “Міську, вважєй…”. З кімнати вибігали тато і брат. В нас була і є дуже дружня, весела сім`я і всі співають. Хоча мама не дуже приятелює зі слухом (сміється), але в неї є голос і ми всі співаємо. І бабуся також чудово співала.
Я в дитинстві виховувалася на абсолютно різній музиці. Це були і Cеline Dion і Whitney Houston. В той час це були касети. Іноді доводилося навіть касету олівцем перемотувати, аби почути спів
— Усі співачки, які Ви перерахували із чудовими вокальними даними. Цей талант властивий Вам зараз. Отож, вчительство таки має значення?
— Звісно, вони усі залишили в мені дуже багато впливу і вокального і музичного. Це були поп-діви, яких я поважала і дуже захоплювалася, я хотіла бути такими, як вони. Пісню Whitney Houston “I Will always love you” я напевно переслухала 150 разів, постійно плакала під неї. І Céline Dion із “Титаніка” зі своїм хітом – це теж зворушлива пісня, яка торкається серця. Вочевидь, всі дівчата співали і уявляли себе на місці Кейтл Вінслет. В обіймах Леонардо Ді Капріо на тому кораблі, розвивається від вітру волосся. Ці всі артисти залишили свій вплив на мене. І Britney Spears (рання) і Ace of Base і C.C. Katch і всі модні артисти, я їх всіх слухала і намагалася черпати для себе стиль, вокал, мелоси, інтонацію. Тобто все це уроки. У свій час я викладала вокал своїм учням. Я казала їм: “якщо ви хочете навчитися гарно співати, вам не допоможе жоден вчитель, ви маєте зробити це самотужки. Якщо ви будете займатися по 3-4-5 годин в день, ви будете співати! Якщо ви хочете аби за вас це зробив учитель, це програшний варіант. Вчитель не може за вас стати на сцені і заспівати.
— РадіоШоу “Зроблено в Україні” представляє різноманітні жанри і відтінки різної сучасної музики. Окремі радіостанції роблять ставки на хіти. Ми ж обираємо пісні, які вирізняються з-поміж інших. До прикладу – “Кричу”. Це одна із улюблених пісень багатьох жінок. Чи є щось особисте у цій пісні?
— Цю пісню я присвятила своєму синові. Тому що саме він став тією рушійною силою, яка змусила мене “піднятися з колін” і почати щось робити і ніколи не здаватися. У пісні звучать такі слова: “майбутнє сопе під боком”. Тому що я знала, ось моє майбутнє, яке мені дав Бог. Тому я маю жити заради нього, заради себе. Жити далі і йти далі, тому що я інакше не можу. І синочок також хоче щоб мама була щасливою
— Своїм прикладом Ви надихаєте людей і, особливо, жінок. У Вас бездогання фігура, прекрасні стрункі ноги. Ви займєтеся у спортзалі, маєте на це час?
— Я намагаюся бігати у вільний час. Я дуже люблю вранішні пробіжки. З власного досвіду, можу сказати: якщо ви хочете мати гарні ноги, треба бігати. Щодня як мінімум по 5 км, 6, якщо можете 10 км, в залежності від того, яким часом ви розпоряджаєтеся
— А у бігових марафонах брали участь?
— Я постійно хочу взяти участь у марафоні. Але ніколи не потрапляю, в мене у той час або концерти або ще щось. Забіги зазвичай організовують на вихідні, коли артисти працюють на виїздах. І як тільки я побачу у ФБ, – пройшов марафон, я собі кажу океу!. Ще один без мене. Ну добре!. То ми вже придумали, я влаштую свій марафон “Біжи, Леле, біжи!”. Тоді вже буду бігти сама і запрошу усіх бажаючих. Свій марафон, півмарафон чи просто забіг 10-кілометровий, я змушена пробігти.
— Ви біжите свій марафон на сцені під час концертів. Своїми піснями Ви спонукаєте жити наповну. І допоміг у цьому Алан Бадоєв. Він відкрив Вас такою, якою Ви є – трепетною, довірливою, ніжною
— Так, я дуже близько усе сприймаю до серця, зараз я намагаюся змінюватися трішки, бути більш спокійнішою. Але, насправді, на кожному концерті і перед тим, як співати пісню “9 життів”, бо це пісня, з якої ми розпочали співпрацювати, я завжди кажу, що Алан саме та людина, завдяки якій я маю можливість сьогодні стояти на сцені перед публікою, завдяки якій я мала можливість записати ці альбоми і маю сьогоднішній день. Це та людина, яка не побоялася почати працювати з новим артистом, не знаючи його, а просто керуючись довірою, внутрішнім відчуттям, інтуіцією.
Я йому за це безмежно вдячна. Він саме той митець, філософ і мій вчитель, який допомагає дуже сильно. Допомагає у всіх сферах. І навіть деколи може налаштувати мене “на шлях істинний”. Я вдячна йому безмежно. Справжнє щастя воно тихе, і я йому тихо вдячна.
— Тетяно, ми бачимо результат Вашої творчості. Завжди цікавлять студійні моменти, як триває робота на студії, чи є суперечки стосовно звучання, як народжуються біт, саунд, вокальні мелізми? Розкрийте нам “творчу кухню”
— О, це настільки цікавий, непередбачуваний і дуже трудоємкий процес. Спочатку в мене пісня народжується… В мене є декілька аранжувальників, з якими я працюю. Вони допомагають мені писати пісні. Багато хто знає, що я не граю на жодному з інструментів. Я граю на фортепіано, але на рівні “записати “демку”, спробувати акорди підібрати під мелодію, і вони мені допомагають зробити таку “демку-рибу” для того щоб показати її Алану. Алан слухає і каже – це “твоя пісня”, “не твоя”, подобається чи не подобається.
Потім ми збираємо, наприклад, 5-6 пісень і йдемо до музичного продюсера. На сьогоднішній день це Віталік Телезін, який є мега-крутим продюсером. Він працює з Океаном Ельзи із практично з усіма українськими артистами. Він, до речі, з Івано-Франківська. Настільки талановитий і компетентний у цій справі, йому недоречно показувати що треба робити. Ми настільки йому довіряємо, просто показуємо йому пісню, а він робить з неї “цукерочку”. В результаті від неї ми у захваті. Мені дуже пощастило із командою. Це команда і Secret Servis і Алан і Віталій Телезін. Це всі ті люди, які вкладають у мене душу, серце і свій час, допомагають мені в багатьох моментах і це дуже круто. Бо в мене є час займатися творчістю, концертами і бути справжнім артистом, а не бути менеджером, продюсером, як це часто буває з іншими артистами.
Також мені допомагає Максим Барских. Якщо в мене є певні питання стосовно пісні, як її зробити чи просто поговорити щодо створення хіта, Макс залюбки мені може підказати – зроби так чи ось так. Він дуже щира і відкрита людина, завжди відгукується на будь-які мої прохання

— Який напій пасує під Ваші пісні? Це не обов’язково мусить бути кава. Але, якщо кава то яка саме?

— Я дуже люблю каву, недарма я п’ю її кожного ранку і навіть у піснях співаю: “я пила каву кожного ранку навпроти”. Я люблю каву різну – з молоком, без молока. І мені здається, що кава точно підійде під мою музику. Половину моїх пісень треба слухати вдома і вникати в зміст в затишній обстановці. Це може бути какао. Під веселі пісні підійде можливо якась настоянка, хреновуха (сміється) або ж вишнева настоянка – пасуватиме особливо під “Лелю”
— Які музичні експерименти Ви плануєте у наступних піснях. Можливо, якісь несподівані “музичні повороти”, R&B ?
— Наступні пісні у мене всі будуть веселими, танцювальними, такими бадьорими, як “Леля”
— Можливо, реповими? Зараз модна течія речетатив
— Ні, я не думаю, що це буде речетатив. Це будуть мої історії, вони будуть веселими, без страждань. І, звісно, я хочу написати пісню, яка буде схожа на “I will always love you” Вітні Хюстон. Такий хіт, таке полотно, яке стане відомим на увесь світ. Це взагалі моя мрія – написати пісню. І я її називаю “моя пісня”. Вона ще не народилася, це буде саме моя пісня, яка стане не те що хітом, вона буде моїм життям. Вона потрапить у серця всіх людей і зарядить їх. Ну, якось так. Можливо сильно сказано, забагато хочеться, але … (сміється)
— Амбітність – це дуже хороша риса. Ми впевнені що Вам вдасться це зробити. В уяві вже виринає певний образ
— Спасибі Вам велике. Я не можу розповісти це на словах, якою це має бути пісня. Але, як я відчуваю, це буде пісня, під яку людям захочеться розправити свої руки і так стояти і відчувати усі стихії – води, сонця, вітру. Щоб вони уявляли, як осіннє листя потрапляє їм в обличчя, коли сильний вітер, коли сніг паде чи злива і хочеться сховатися від грози, чи сонце від якого дуже спекотно. Ця пісня викликатиме увесь спектр емоцій, настільки буде заряджати. Навіть по жилах тектиме. Ось так
— Таяно, Ви так гарно можете писати словами. Вам в майбутньому можна приписати навіть радіокар’єру
— Спасибі вам велике.
— Давайте насамкінець заспіваємо Вашу найулюбленішу пісню
— Найулюбленішу? Я вже розказувала, що моя бабуся з Івано-Франківська, вона мене вчила співати. Є в сімейному репертурі пісня “Мамина коса”. Це моя улюблена. Це перша пісня українська народна, яку я люблю і любить вся моя родина. Я можу заспівати куплет цієї пісні, згадати про бабусю і подякувати їй за все.
(співає)
Ой, чого та калина віти похилила –
Чи багато цвіту, чи тяжка роса?..
Ой, чого так рано мама посивіла?
А була у неї золота коса.
Мамині дороги, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.
Стеляться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни…
Гей, дорого дальня, поверни до мами
Буде в її косах менше сивини.
— Народна пісня має свою магію, це щось непередавано. Це треба нести людям. Особливо, коли звучить у сучасній обробці, коли додається щось своє..
— Це правда. Я впевнена у тому, що українська народна пісня – це не просто пісня одного дня. Це пісня, в якій є історія і несе в собі цілі покоління людей. Ви уявляєте, яка колосальна енергія, скільки людей проспівали цю пісню і скільки вони в неї вклали і зарядили. Це ціла історія, це не просто пісня із словами, це пласт енергії, ця пісня обов`язково потрпапляє до сердець людей. Можливо робить такий собі comeback в минуле і люди-візуали можуть уявити себе там, до прикладу в 30-40-роках – в полі, сидячи з кобзою.. Якось так
— У Вас дуже багата уява. Ви долучаєтеся до сценарію, вносите свої правки?
— Я впевнена на усі сто відсотків, що кожному своя справа, тим паче, що режисер Алан не сьогоднішній, в нього величезний стаж і я вважаю його геніальним режисером, якому не те що не треба щось вказувати. У нього усьому треба навчатися. Просто слухати його і довіряти. Ця людина дуже тонко відчуває режисуру, і настільки тонко відчуває людей. Він психолог. Навіть не приходить бажання вносити якісь свої корективи
— Талановиті люди знаходять талановитих людей. Усе невипадково у цьому житті. Ми щасливі, що Ви у нас є. Ми пишаємося Вами
— Дякую Вам за ефір. Давайте Лелею раз ми у турі “Леля”. Нехай вона підніме настрій усім слухачам. Франик, я вас люблю! Чекаю усіх вас на концерті. Приходьте будемо плакати, сміятися, танцювати, в принципі – все що захочете (сміється)
РадіоШоу Зроблено в Україні
Оксана Дудій та Ігор Хименець
Сподобався матеріал? Поділись ним з іншими:

Схожі записи

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: trcvezha@gmail.com

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial