ЕКСКЛЮЗИВНІ ІНТЕРВ'Ю

Андрій Заборов: «Не завжди для хвороби потрібна причина»

Андрій Заборов: «Не завжди для хвороби потрібна причина»

Перші 30 років він прожив у Івано-Франківську. У 1991 році переїхав із сім’єю до Ізраїлю. Андрій Заборов єврей, котрий вже 26 років живе та працює в Ізраїлі. У свої 55 років Андрій — кваліфікований лікар-психіатр, завідуючий відділенням в одній з Ізраїльських клінік. Справу з нелегких лікар отримав у спадок від батьків, які також є психіатрами. Про сучасні психіатричні захворювання, причини та методи їх лікування ми і поговорили із Андрієм Заборовим. Лікар дав порівняльну характеристику медицинам Ізраїлю та України. Більше читайте у запису розмови.  
 
– Що, на вашу думку, найбільш негативно впливає на психічні захворювання людини?
 
– Все починається з людини. Кожен особисто повинен піклуватися про своє здоров’я. Коли людина надмірно вживає алкоголь, палить, не займається фізичними вправами – все це лікарі називають «факторами ризику». Ми не втечемо від того, що сьогодні у всьому світі на першому місці смертність від кардіологічних захворювань. Якщо ж людина веде здоровий спосіб життя, цим вона може значно підвищити рівень свого здоров’я. Що повинна робити медицина? У Радянські часи існувала обов’язкова диспансеризація: лікарів примушували перевіряти стан здоров’я населення. Я гадаю, що такий спосіб і являється єдиним вирішенням проблеми.
 
img_7041-1
 
– Які найпоширеніші причини смертності через психологічний стан здоровя людини?
 
Проблеми всюди однакові. На першому місці – зловживання алкогольними напоями та вживання наркотиків. Будь-яка книга з психотерапії складається із захворювань, які пов’язані з впливом алкоголю. По-друге – це депресія, яка займає суттєве місце. Цікаво те, що минулого року серйозна організація під назвою «Американська кардіологічна асоціація» (найвища інстанція кардіологія яка існує у світі – автор) внесли депресію, до факторів ризику розвитку кардіологічних захворювань. Тобто, це не тільки високий рівень холестерину, високий тиск, цукор, а ще й депресія. Якщо намагатися боротися із депресією, можна зробити і профілактику кардіологічних захворювань.
 
– Хто більше піддається депресії: чоловіки чи жінки?
 
– Все ж таки жінки. Депресія – це захворювання на яке не завжди є чітка причина. Депресія – це хвороба, яка пов’язана з порушенням метаболізму певних речовин у мозку. Чому жінки? Тому, що депресія частіше пов’язана із гормональними змінами.
 
– У якому напрямку працюєте? З якими проблемами найчастіше стикаєтесь?
 
– Останні 12 років я працював в одній із центральних лікарень Ізраїлю на посаді завідувача прийомно-діагностичного відділу. А вже останні два роки я працюю у відділі денного стаціонару. Маю справу із пацієнтами, котрі страждають психічними захворюваннями. Ми працюємо з ними п’ять днів на тиждень, по 6 годин. Це час інтенсивної роботи, а потім вони повертаються додому. Чому? У такий спосіб немає стану регресії ні у пацієнта, ні у членів його сім’ї, оскільки після лікування вони повертаються додому. Це гостре психічне відділення, де лікують людей, котрі страждають серйозними захворюваннями. Одне з найважливіших напрямків у яких я зараз працюю – це спеціальність під назвою «психогеріатрія». Населення старіє, відповідно старіють і захворювання. Підхід до цього лікування кардинально відмінний і у психіатричному плані і у соціальному.
 
– Чи доводилось вам працювати із бійцями, котрі перебували на війні?
 
– Я живу в Ізраїлі, а це країна, де найбільший досвід роботи психіатр має саме з людьми, котрі страждають від посттравматичного синдрому. Це складні випадки, які вимагають великої роботи. Це важке захворювання, яке включає в себе декілька факторів: по-перше, ця травма постійно повертається у різних формах у повсякденному житті, відбувається флешбек, за допомогою будь-якого фактора, або й без нього. Він може повертатись у цей стан працюючи, чи уві сні. По-друге, у цьому стані дуже сильно змінюється настрій. Головне проявлення цієї хвороби – це військова травма, яка актуальна сьогодні і в Україні. Людина ніколи не повернеться з війни такою, якою була раніше. Але існує багато методик лікування посттравматичного синдрому, які дають хороший результат.
 
– Як впливають реабілітаційні центри на людей з такою травмою?
 
– Взагалі, така тенденція почалася в Америці після В’єтнамської війни. Американський уряд зрозумів, що потрібні спеціальні реабілітаційні центри для відновлення психологічного стану бійців. Вони створили мережу лікарень для ветеранів війни, де надавалась комплексна допомога. У Ізраїлі, на жаль, немає такого центру, проте існують спеціальні заклади, які відносяться до Міністерства охорони Ізраїлю.
 
Щодо рамок у часі: чи можливо прорахувати коли людина одужає?
 
– Це залежить від багатьох факторів. Важливо розуміти, що немає такої хвороби, як посттравматичний синдром, а є людина із посттравматичним синдромом. В середньому, можна говорити про період від 6-ти до 12-ти місяців, не менше. Отже захворювання неможливо вилікувати за короткий час.
 
img_7049
 
Розкажіть більше про причини захворювань у психіатрії.
 
– Не завжди для хвороби потрібна якась причина. Найскладніше у роботі з такими людьми, це коли не вдається досягти результату. Таке інколи буває, проте мене це мотивує працювати далі. Моє переконання у тому, що пацієнт ніколи не винен. Якщо з ним трапилася якась проблема – це моя проблема, значить я щось роблю не так. Тоді я маю обдумати інший план лікування.
 
Працюючи у такій галузі, потрібно тримати руку на пульсі медичних новин. Лікарі це постійні учні?
 
– Я завжди навчаюсь. Стабільно читаю три психіатричні журнали, які виходять щомісяця. Я вже не молодий спеціаліст, який має “жити” в бібліотеці, тому мені достатньо того, що весь час проводжу із медиками спеціалістами. Ми організовуємося у «Journal Club», де обираємо актуальну на цей час тему, опрацьовуємо її та аналізуємо. Займаємося цією справою дві години один раз на тиждень.
 
До того ж, будь-яке відділення у лікарні займається й дослідницькою працею. Існує багато серйозних глибоких медичних досліджень. Наприклад дослідження моєї лікарні проводяться за сумісництвом з однією із провідних лікарень Парижу. Сьогодні лікування не може існувати без досліджень та наглядного лікування.
 
Наскільки психологічно складно реагувати на проблеми з якими доводиться стикатися у роботі?
 
– Це боляче, це складно. Є багато людей, які не можуть з цим впоратися і, як наслідок, йдуть з цієї спеціальності. Проблеми, які існують у лікарні неможливо залишати за дверима клініки. Ці проблеми завжди знаходяться з тобою. Ти можеш тільки намагатися захищатися від них. Тому потрібно піклуватися про те, щоб окрім роботи був і відпочинок.
 
Який відсоток пацієнтів психіатричних лікарень одужує?
 
– Чіткої статистики немає. Існує приблизно до 10% випадків людей, яких дуже складно вивести з цього стану. Мова йде про людей, котрі потребують у частій госпіталізації психіатричних клініках.
 
– Які ваші рекомендації, щоб,запобігти психіатричних проблем?
 
– Потрібно мати здорову психіку, критичний погляд на те, що відбувається довкола тебе. Так, це дуже важко. Людина має чітко розуміти, що таке робота, а що таке відпочинок, розуміти, що алкоголь, наркотики та паління погано впливають на здоров‘я, що на якомусь етапі цей бумеранг повернеться і зіпсує взаємозв’язок зі світом. Про наркотичні речовини взагалі немає сенсу говорити. Легких наркотиків не існує. Все це призводить до серйозних психіатричних проблем. Сенс полягає в одному: людина повинна піклуватися про своє здоров’я.
 
Сніжана САМАНЧУК
 

Схожі записи

1 коментар
  1. Хотілося би задати декілька питань цьому лікареві Андрій Заборов.Де можна віднайти контакт.Щиро вдячна!

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: [email protected]