Євгенія Ткаченко понад 6 років була представницею екологічних організацій “Let’s do it, Ukraine” та “School recycling world” у Кіровоградській області. Тоді ж дівчина почала займатись просуванням екоініціатив і одночасно поглиблювати свої знання про навколишнє середовище. Втім, вперше із свідомим екоспоживанням Євгенія стикнулась ще у дитячому віці під час поїздки в Бельгію.
Євгенія: “Під час місячної поїздки в Бельгію я вперше почала сортувати сміття. Тоді мені було тільки 7 років. Пригадую, батьки просто сказали, якщо буду неправильно викидати сміття, то близьким доведеться заплатити чималий штраф, тому в результаті я залишусь без нових іграшок. Повернувшись додому, я вже не могла будь-як викидати сміття”.
Маючи освіту політолога, дівчині бракувало знань про екологію, тому Євгенія додатково проходила українські та міжнародні навчання. В процесі в неї сформувалась особиста концепція “лояльного екоактивізму”.
Під час нашої розмови, Євгенія зізнається, що українці стануть більш екосвідомими тільки тоді, як держава збільшить контроль і штрафи за неналежну екоповедінку.
Євгенія: “Також “справжні” екоактивісти мають не цькувати звичайних людей за пластиковий стаканчик, а пояснювати, чому це недобре і які є альтернативи”.
Війна застала Євгенію у Києві. Дівчині вдалось виїхати до Кропивницького, щоб вберегти себе. Каже, там спокійніше і близькі менше хвилюються за її життя. Євгенія продовжує волонтерити і займатись екологічними питаннями.
Про стан довкілля під час (і після) війни говоримо із екоактивісткою та засновницею руху “Ти ж екоактивіст” Євгенією Ткаченко.
– Як ця війна впливає на довкілля?
– Відбувається шалений воєнний вплив на екологію. Кожному окремому українцю складно вплинути на це, але є ще побутовий рівень, який у воєнний час підтримувати ще складніше. Наприклад, до війни ми активно переходили на екологічні пакети та іншу тару, яку можна здати на переробку. А тепер для деяких регіонів це стало неможливо. Там, де це ще можна підтримувати, відбуваються зміни в роботі приймальних пунктів тощо. Тобто вплив війни на екологію прослідковується на глобальному рівні і на побутовому.
Кожен психологічно по-різному реагує на війну. Є люди, які почали жити “останнім” днем і точно не думають про зменшення свого екологічного сліду. Також маю на увазі і стале управління водними ресурсами, які ми щоденно використовуємо в побуті. Під час Великодня ми всюди бачили пластикові обгортки на яйця. На жаль, через війну в інформаційному просторі майже не згадувалось, що це не екологічно.
Дуже прикро, але я змушена згадати і про поховання. Ми знову ж забуваємо, що пластикові вінки – це канцерогенний чинник, а краще приносити живі квіти.
– Що зараз має робити пересічний українець, який перебуває у відносно спокійному регіоні, щоб зберегти екологію?
– Змусити себе згадати чи дізнатись про малі екокроки, якими можна слідувати. До того ж примножувати власні знання – корисно нашій психіці. Це допомагає заспокоїтись і зменшити тривожність.
– Як війна впливає на флору і фауну?
– За підрахунками Української природоохоронної групи, близько 44% площі установ природно-заповідного фонду перебувають чи перебували в зоні бойових дій або під тимчасовою окупацією. Для рослин і для тварин одним із найстрашніших наслідків є пожежі під час воєнних дій. Для світу негативним є й те, що зараз в росії немає чим гасити лісові пожежі, бо дуже багато авіації залучено у військові дії. Тому цієї весни зелений покрив планети значно зменшився.
Для багатьох птахів, бойові дії можуть стати причиною глобального скорочення чисельності їхніх видів на рівні всієї Європи. Це також стосується глобально вимираючих видів. Зниження рівня води у водосховищах впливає на нерест риб, а це призведе до кризи внутрішньої риболовлі.
– Як на довкілля впливають пожежі після бомбардувань?
– Пожежі на техногенних об’єктах – нафтобазах, складах легкозаймистих матеріалів, будівельних гіпермаркетах, підприємствах хімічної та металургійної промисловості, спричиняють утворення шкідливих речовин, які можуть подразнювати слизові оболонки. Ці речовини є одними із найнебезпечніших канцерогенів і можуть спричиняти легеневі та серцево-судинні захворювання. Фахівці кажуть, що головним ризиком є можливість випадання небезпечного кислотного дощу. Речовини вступають в реакцію з киснем і кислота, яка випадає з дощем, може спричинити опіки для рослин. А високі дози можуть сприяти накопиченню нітратів.
– У зв’язку із воєнними діями, Західна Україна змушена посилено працювати в сільськогосподарській сфері.
– Втрата понад 30% орних земель внаслідок бойових дій та окупації, призведе до дестабілізації світового продовольчого ринку. Також може відбуватись часткове знищення цінних природних екосистем на доступній частині України, де будуть посилено використовувати землю, щоб компенсувати втрачені сільськогосподарські площі.
– Як має відбуватись розмінування територій, щоб це не шкодило екосистемі?
– Протимінна діяльність може нести багато користі. Втім, за своєю природою вона передбачає пряму і непряму взаємодію із довкіллям, тому може нести ще й негативний вплив. Знищення залишків військового конфлікту може вплинути на екосистему, на рослинність і родючість ґрунту. Важливо, щоб розмінування і знищення боєприпасів відбувалось на придатній для цього території.
– Не можу не згадати ті жахливі кадри, на яких тіла українців просто лежать посеред доріг. Чому важливо своєчасно хоронити людей?
– Затримка із захороненням тіл в місцях посилених бойових дій створює ризик поширення інфекційних захворювань для жителів окупованих територій. А відтак вони можуть поширюватись і на інші території України.
– Забруднення зазнає і вода?
– Руйнування інфраструктури та промислових об’єктів може призвести до потрапляння у воду забруднюючих речовин. Зруйновані очисні споруди та насосні станції не спроможні очищати воду та постачати її усім українцям.
До того ж росія зараз порушує положення Конвенції про захист Чорного моря від забруднення.
– Чи є ймовірність, що пошкоджена екосистема все ж дуже скоро відновиться?
– Пошкоджені ландшафти можуть залишитись в неочікувано вигідному для природи стані, якщо на них не відбуватиметься жодна господарська діяльність. Це дозволить природі відновитись.
Природа має надзвичайно великий потенціал. Наприклад, Чорнобильська зона відчуження. Там природа перемогла.
– Що з цього всього несе найбільшу шкоду для людини?
– Першочергово – гострі хімічні отруєння та зменшення продовольства. Втім, це не означає, що погіршення якості повітря, через декілька років не матиме більший вплив на здоров’я людини.
– Що зараз допоможе зберегти наше довкілля?
– Кожному із нас дуже важливо робити кроки до перемоги і підтримувати ЗСУ. Також намагатись виконувати усі базові побутові поради щодо зменшення свого екологічного сліду. Йдеться про розумне використання води, світла, сортування відходів, відмову або зменшення використання пластику тощо.
Ще можу рекомендувати долучитись до проєкту, який мені дуже імпонує – “Сади перемоги”. Думаю, до нього кожному важливо долучитись, навіть якщо в результаті буде посаджена м’ята на власному підвіконні.
Христина Ткачук
Залишити відповідь