Сім’я Бойчуків не схожа на інші подружні пари. Буденність не стоїть на заваді їхньої творчості, а навпаки спонукає до нових експериментів. Не так давно Роман та Оля знялися у телепроєкті “Хата на тата”, де Роман зміг не тільки проекспериментувати над собою, а й показати свої таланти. Про нові творчі досягнення та залаштунки зйомок відомого телешоу подружжя розповіло у радіопрограмі “Зроблено в Україні”.
– Напевне, пройшло досить часу, щоб переосмислити свою участь в досить ризикованому проєкті – “Хата на тата”. Пригадайте, як виникла ідея спробувати себе в телепрограмі?
Оля: Ми – романтична пара, яка хоче пригод. Простої поетичної романтики нам замало, хочеться драйву. Ми – авантюристи. Випадково побачили в Facebook оголошення про те, що розшукується пара з Прикарпаття для участі в цьому шоу. Ми без роздумів та сумнівів відгукнулись на оголошення. Нам телефонували, писали, перевіряли чи могли б ми стати героями шоу, але ми вже знали, якщо наважились, то назад дороги нема. Ми вірили, що попереду щось дуже цікаве.
Роман: А я спочатку скептично ставився до цієї ідеї. Думав, навіть якщо візьмуть – я з усім впораюсь.
– Ви брали участь в кастингу?
Роман: Так, вони перевіряли чи ми підходимо. Брали до уваги окремо нас та сім’ю загалом.
– А були курйози, які не увійшли в кадр?
Оля: Курйози були у Романа, бо ідея програми передбачає, що дружина відправляється на відпочинок, а вже чоловік справляється з усіма хатніми обов’язками. Біля мене завжди була знімальна команда з 12-осіб. Втім, курйозів у мене не було, бо я отримувала задоволення від стрибка з парашутом, перегонів на мотоциклах та відпочинку загалом.
Роман: Звичайно були побутові курйози. Доводилось імпровізувати, вигадувати щось кумедне. Я розумів, що це розважальне шоу, тож їм потрібні веселощі. До речі, стрибок з парашутом знімальна група влучно поєднала з моїм процесом миття вікон. В мене було завдання ззовні вимити вікна на балконі. Я розумів, що потрібно це якось кумедно зробити. Натрапив на дитячий ранець свого сина, тож я обіграв його. Глядачі побачили, як я одягаю ранець, ніби парашут і починаю мити вікна. Так “одночасно” Оля стрибала з парашутом, а я з імпровізованим парашутом виконував завдання дружини.
Оля: До речі, я ніколи не мила ті вікна, бо це дуже високо і їх багато. Все ж чоловік впорався. Були й інші курйози, але їх вирізали з програми. Наприклад, з котом, а також з кактусом.
Роман: Був випадок, який теж не показали глядачам. Коли знімальна група хотіла переривати роботу й все завершувати. А все через мене. Просто я люблю знати що і як має відбуватись. Втім, ми все ж знайшли порозуміння і продовжили роботу.
– Тобто завдання режисерів побудувати певну драматургію, але ти не піддавався. Тож продовження вашої участі в проєкті було під питанням?
Роман: Так. Я не люблю неприємних несподіванок. Мені потрібно обговорити сценарій, бо розумію, що багато чого відбувалось за сценарієм. Режисер створює певну ситуацію, а герой має виходити з неї. Все ж я знаю, як розв’язувати проблему і залишитись нормальним, культурним. А знімальній групі таке не підходить. Мені казали, що я нудний тато, а їм потрібне шоу. Казав, щоб пояснювали, що їм потрібне і я буду робити шоу.
– Під час проєкту Ользі створили чудовий образ. Як тобі таке перевтілення? Чи відчула ти себе принцесою?
Оля: Ми повертались з Києва в Івано-Франківськ нічним потягом і я розуміла, що зранку потрібно готуватись ніби на власне весілля. Потрібно прокинутись о 4 год ранку, бо в готелі очікував візажист. Коли ми приїхали в Івано-Франківськ, то знімальна група пожартувала чи не хочу я забігти додому і подивитись як там діти. Втім, я відповіла, якщо вже погодилась на це все, то йду до останнього. Тож ми вирушили в готель.
Були дуже приємні відчуття, коли я ще сонна сиділа на кріслі, а майстри працювали над моїм образом. Себе я побачила вже тоді, як переглядала програму, бо хвилювання, сонливість здогадки не дали змогу повноцінно себе оцінити. Ми не знали де відбуватиметься фінал, куди нас привезуть. Але відчуття народження принцеси – неймовірні.
– Романе, тобі сподобалась Оля на фіналі? Закохався знову у дружину?
Роман: Так, однозначно.
Я аж тепер почув, що ти приїхала на поїзді (звертається до дружини). Я думав ти приїхала на автомобілі “Tesla” так, як і показали (сміється).
– Як ваші діти поставились до такого експерименту?
Оля: Вони вже звикли й розуміють, що ми не схожі на інших батьків. Є моменти, коли я бачу, що вони гордяться нами. Хай їм чогось не вистачає, хай в них є щось інше, ніж в усіх, але їм від цього не гірше. Тож я розумію, що ми на правильному шляху.
Роман: Я трішки хвилювався, бо Євгена в передачі показали не з найкращої сторони. Було багато його сліз через процес навчання. Втім, я помітив, що це його зробило сильнішим.
Оля: Він, напевне, все ж інтроверт. Перші кроки в спілкуванні йому важко даються. Коли в школі чи за її межами його впізнають і кажуть, що бачили в проєкті, це дає йому стимул для подальшого спілкування. Він одразу почувається у своїй тарілці.
– Поза проєктом ти Романе поет та співак. А тепер ви наважились на спільну музичну композицію. Це вперше ти долучив Олю до свого захоплення?
Роман: Я довго переконував Олю, щоб зробити щось спільне. Казав писати разом вірші, а тепер вмовляв разом заспівати. Композиція “ВЗАЄМНО ВІДВЕРТІ” стала хорошою нагодою, щоб втілити заплановане. Я побачив, що пісня має бути дуетною, тож кого як не дружину залучити? Бо пісня про стосунки, про взаємну відвертість та задоволення від спільного життя.
Радіошоу “Зроблено в Україні”
Залишити відповідь