Художник Орест Кузів продає свої картини, щоб допомогти ЗСУ

Мистецтво, яке допомагає воювати. Художник з Івано-Франківська Орест Кузів уже перерахував 3 тис. дол. на потреба ЗСУ. Таку суму йому вдалось зібрати завдяки продажу власних картин. 

Із початком повномасштабної війни, Орест Кузів вирішив продати свої картини, щоб підтримати українську армію. Більшість покупців – українська діаспора з різних куточків світу.

– Як виникла ідея продавати свої картини, щоб допомогти ЗСУ?

Десь на 5 день після початку війни в мене виникла ідея зібрати кошти для армії. Подумав, що це можна зробити за допомогою моїх картин, тобто влаштувати аукціон.

 

– Яку картину Ви найпершою продали завдяки аукціону?

Першим лотом була картина “Багряний вечір”. Покупців було декілька, тож я зрозумів, що цим справді можна зібрати хорошу суму.

– Картина “Багряний вечір” була створена спеціально для аукціону?

Ні. Цю картину я намалював ще до війни. Тоді мене чомусь тягнуло до червоного кольору. Композиція картини дещо тривожна. Думаю, художник може щось передчувати.

Загалом над “Багряним вечором” я працював декілька днів.

 

Тоді, коли Ви ще малювали “Багряний вечір”, а війна була тільки в страшних снах, яка доля мала бути в цієї картини?

Я планував її залишити для себе. Вона мені дуже близька. Млини, український степ… Так сталось, що всі картини, які я малював ще до війни, зараз продані завдяки аукціону.

 

Хто придбав першу картину з аукціону?

– Її придбала українка, яка емігрувала в Німеччину. Раніше ми з нею не були знайомі, вона просто слідкувала за моєю творчістю. Здається, вона родом із Києва. Потім вона вирішила придбати ще одну мою картину.

 

– Як Ви визначаєте стартову ціну картини?

– Я не ставлю стартову ціну до кожної картини. До всіх моїх лотів є фіксована ціна 500 дол. і вже від неї люди відштовхуються. Хтось може придбати картину за цією ціною, а хтось може підняти ставку і купити дорожче.

– Хто здебільшого купує Ваші картини?

– Це не тільки люди, які зараз перебувають в Україні, а й ті, хто за кордоном. Мою картину купила жінка з ОАЕ, іншу придбали українці з Канади, також є покупці з Америки…

– На аукціоні Ви продали також картину “Під покровом святої Богородиці”. Що Вас надихнуло на таке зображення?

Картину “Під покровом святої Богородиці” я сприймаю як оберіг. І мені багато людей писали, що теж дивляться так на цю картину. Я її намалював після того, як побував у храмі. Мене здивувало, як багато горить свічок, які люди ставлять за здоров’я близьких. Я подумав, що рано чи пізно намалюю таку картину. Я довго думав, що поєднати, щоб передати атмосферу храму. Намалювавши “Під покровом святої Богородиці”, згодом я створив ще чотири її копії. Одну з них я розіграв на своїй сторінці у Фейсбук і подарував переможцю.

– На сьогодні скільки вже вдалось зібрати коштів?

– Близько 3 тис. дол..

 

– Ви всю суму віддаєте на потреби ЗСУ?

– Так, всю. В майбутньому можливо я буду певний відсоток залишати на матеріали, як це роблять інші художники. В мене є картини розміром 80х100, а це досить коштовно. Поки що я самостійно купую полотна, фарби та все необхідне.

– Багато творчих людей зізнаються, що в перші дні повномасштабної війни взагалі не могли нічого створювати, працювати. Як було у Вас?

Звичайно, я в перші дні війни багато думав, не міг спати вночі. Мені здається, що, наприклад, художникам легше це все переживати, бо ми вміємо свої емоції переносити на полотно, навіть негативні. Також ми будь-коли можемо зайняти себе малюванням. Я почав працювати десь на 5 день після повномасштабного вторгнення. До того ж я заставляв себе це робити, щоб не думати про все, що відбувається довкола. Потім я вже увійшов в ритм, відчув приплив сил. Одразу почав продавати картини. За лічені дні усі картини, які я створив ще до війни, знайшли своїх власників.

– Які картини плануєте малювати надалі?

– Зараз я хочу трішки відпочити. Дуже багато всього відбувається. Мені, як художнику, потрібно зробити невелику паузу, а згодом розпочати знову. Треба набратись сил і тоді вже створювати нові картини. Дуже важливо, щоб не з’явилось професійне вигорання.

 

Христина Ткачук

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *