Іван Городецький – актор театру і кіно, зіграв головні ролі в більш ніж тридцяти українських і російських фільмах. Український теле- та радіоведучий, ведучий першого сезону реаліті шоу «Холостяк» та шоумен. Іван рідко має нагоду приїхати до рідного міста, проте із теплом згадує минуле у Франківську. Всю свою діяльність чоловік називає «мистецтвом натхнення людей». Більше про свої проекти та згадки про Франківськ читайте у розмові.
– Ви з Івано-Франківська. Розкажіть, які емоції відчуваєте, коли приїжджаєте до рідного міста?
– Часто приїжджаю до Івано-Франківська для проведення весіль. Я дуже скучаю за рідним містом та театром ім. І. Франка. У мене тут багато друзів, з якими, на жаль, рідко доводиться бачитись. Я дуже вдячний Івано-Франківську за фундамент та досвід. Люблю і поважаю Ростислава Держипільського, директора театру, котрий робить великий внесок у культуру України. У таких як він криється код нації та культури, який може пробудити тисячі людей. Гадаю, що таких людей потрібно оберігати.
– Театр, кіно, телебачення, радіо, проведення свят – все це спектр вашої діяльності. У чому ви себе більше знаходите?
– Відверто кажучи, все це для мене немов одна лінія, все це – мистецтво дарувати людям насолоду, емоції та створювати «вау» ефект. Мистецтво надихати людей для мене як наркотик.
– Як готуєтеся до проведення весілля? Як зробити свято оригінальним?
– Я ретельно вивчаю історію закоханих та їхнє бачення світу. Я надихаюсь їхніми розповідями, додаю свій досвід і виходить оригінальна розповідь про закоханих. Важливо зробити їхню історію зрозумілою для всіх гостей та друзів. Моя задача показати глибину почуттів. Я впевнений, що неповторність свята полягає в унікальності.
– Розкажіть про свою роботу у ЗМІ, роботу ведучого.
– Кожен проект, чи то радіо чи кіно – для мене це виклик, як професійний так і виклик долі. Кожен проект я сприймаю як перепону, яку маю подолати і зробити максимально неповторно. Саме це відчуття мене сильно надихає.
– Чи пригадуєте цікаві моменти з театрального життя у Івано-Франківську?
– Завдяки Театру та проживанням у Франківську, я був повністю пронизаний диханням Карпат, що допомагає мені у житті, де б я не знаходиться. У мене було декілька авторських програм у Чикаго, Маямі для української діаспори, які були побудовані на казках, міфах, українській культурі. Ви навіть не уявляєте, як люди реагували на це: вони плакали, телефонували та ділилися емоціями. Зараз мені дуже сумно від того, що нашу історію не популяризують у Європі.
– Чи відчувається вплив війни в Україні на підвищення національного духу українця, на вашу думку?
– Спочатку він злетів, як птаха у піднебесся, але потім його просто збили. Можливо у багатьох людей з’явилося розчарування, опустилися руки через чисельні втрати українців. У мене виникає питання: «Чого українці мовчать?». Наша сила, наша енергетика може творити дива. Чого чекаємо? Чекаємо коли до кінця вирубають ліс в Карпатах? Вже і без того зрозуміло, що краще не буде, відбувається відверте знищення всього. Культура, мистецтво, освіта – це головний, єдиний та найпотужніший важіль, на якому тримається будь-яка нація. Зараз ми бачимо, що цей важіль активно систематично та впевнено знищується. При цьому кричати, що ми йдемо в Європу і що все правильно відбувається. Потрібно збагнути, що так не має бути.
– Які нові проекти готуєте для своєї аудиторії?
– Я зараз працюю на радіо «Люкс FM» у ранковому шоу «Зарядка». Студія «Квартал 95» випускає новий серіал, де у мене була невеличка роль, тому чекаю на результат. Також, скоро вийде короткий метр, де я зіграв головну роль. Тема фільму – переродження свідомості людини. Там я бізнесмен, який переживає сильний емоційний стрес. Він залишає все і йде до лісу, де перебуває деякий час, для внутрішнього пошуку і повертається вже новою людиною в соціум. Ця робота поїде на Європейські фестивалі та буде презентована і в Україні.
Зараз ми із колегами-однодумцями пройнялися і зацікавилися темою українського коду, як музичного так і візуального. Кожна нація має свій ДНК, який складається з свого візерунку, своєї нотки та вібрації, яку ми відчуваємо на підсвідомому рівні. Це ті речі, завдяки яким нас ідентифікують. Найвеличніший код України ховається у смереках. Чому? Науковцями доведено, що у смереці та кедрі є енергетичні вібрації, які можуть гармонізувати людину, яка з ними знаходиться. Тому ми вирішили на цю тематику зробити невеличку музичну виставу, у якій будуть приймати участь музиканти різних національностей (евреї, єрмени, українці). Всі гратимуть на своїх національних інструментах. Цей перфоманс, як перший крок для спроби знайти ту нотку, яка живе у справжньому українцю. Завдяки чому щоб людина відчула свою вібрацію. Я жив у Америці майже півтора року, тоді я чітко відчув своє джерело, воно знаходиться в Україні.
– За якими місцями у Івано-Франківську сумуєте?
– Найрідніше місце – це театр. Люблю вулицю Галицьку, я жив навпроти Інституту нафти і газу, також вулицю Пасічну, де навчався у школі та люблю рідну «Криниченьку».
Сніжана САМАНЧУК
ПОДІЛИТИСЬ
Залишити відповідь