ЕКСКЛЮЗИВНІ ІНТЕРВ'Ю

Іван Леньо: «Кожна боротьба – це наступання на чийсь комфорт»

Іван Леньо: «Кожна боротьба - це наступання на чийсь комфорт»

Початок їхнього гурту сягає 2012-го року. До складу ввійшли музиканти зі складу гурту «Гайдамаки». «Kozak System» сьогодні вважається одним із тих гуртів, який підіймає на ноги прихильність аудиторії до української музики. Вони знані у всій країні, «Козаки» активно створюють проекти спільно із багатьма українськими артистами, письменниками та поетами, гастролюють за кордоном, а ще цьогоріч їхній сингл «Не Моя» отримав перемогу в номінації «Сингл року» на церемонії нагородження премії «Селекція» від радіостанції «Джем FM». Учасник гурту Іван Леньо переконаний, що такі нагороди свідчать про перемогу українського виконавця над російською попсою.

Про український гурт, їхню діяльність, любов до України та своєрідну «систему», де об’єднані відомі українські виконавці, поговорили із Іваном Леньо. Іван — український музикант, акордеоніст, один із лідерів фольк-рок-гурту «Kozak System».

 


 

18320789_1535677976477019_2860433070930723848_o

 

– Нещодавно «Козаки» повернулися з Казахстану, де відбулися концертні виступи. Розкажіть більше про захід, на який вас запросили.

– Це було два концерти в рамках щорічного «EXPO», яке відбувається в місті Астана, що в Казахстані. Приміщення «EXPO» одне з найбільших у світі. Туди приїжджають представники всіх країн та привозять те, чим багаті, цікаві та унікальні. Ми також привезли свій сет. Були представниками культури від України. «Козаки» залишили після себе неймовірні враження, в силу декількох причин: по-перше, те, що ми робимо – робимо професійно і натхненно; друге, це те, що самі казахи, на мій погляд, дуже відрізняються своєю повільністю від людей, які жили у колишньому соцтаборі. Я б не сказав, що вони дуже залежні, але так чи інакше наявність Султана Назарбаєва, цієї вертикалі влади, яка унеможливлює прояв якогось егоцентризму, особливого індивідуального характеру, робить з них людей, котрі не мають стільки свободи, волі, не можуть її так проявляти, як, наприклад, українці. Я цим дуже тішуся. Ми тільки почали свої зрушення і нам ще багато чого потрібно зробити, але враховуючи скільки всього ми вже встигли і змогли, говорить про те, що ми дійсно попереду. Ми вільні, а тільки вільна людина може творити по-справжньому.

– У Казахстані ви виконували пісні в оригіналі, українською мовою?

– Я вважаю, що пісні мають інтернаціональну мову. Ми також слухаємо безліч іноземних гуртів, навіть якщо не дуже розуміємо про що йдеться в пісні, відчуваємо вібрацію, отримуємо певні емоції. Тому так, ми виконували в оригіналі, на що публіка чудово реагувала.

 


«Тільки вільна людина може творити по-справжньому»


19055182_1571331882911628_5936914839589372632_o

– Які ще плануються виступи надалі за межами України?

– Літо – це гаряча пора, тому зараз у нас, в гарному розумінні, «дурдом». Цього року буде дуже багато фестивів, зокрема в Америці, Канаді, Польщі та інших країнах. До того ж, паралельно готуємо новий альбом, який хочемо презентувати орієнтовно наприкінці вересня – початку жовтня, тому роботи вистачає. Я хотів би, щоб це літо не закінчувалось.

Останнім часом, все частіше можна помітити, що представники української культури пропагують її за межами України, тобто популяризують українське, виступаючи на фестивалях, концертах тощо. Чи спілкуєтесь ви з іноземною публікою про Україну під час виступів?

– Насправді, це особливість кожної команди. Є такі музиканти, які захоплені тільки своєю творчістю і вважають, що все, що стосується соціальних зрушень, зовнішніх рефлексій – їх не стосується. Ми ж – зворотні, вважаємо, що саме ми, українці, маємо можливість змінювати щось в країні, якій живемо. Відчуваємо, що ми є господарями цієї країни, що кожен з нас має можливість її змінювати. Якщо ми маємо можливість робити акцент на тому, що відбувається в Україні, для того щоб об’єднати людей за кордоном у нашій боротьбі,- ми це робимо. Боремося не тільки з агресором з боку Російської Федерації, а також з атавізмном, ми боремось із проявами Радянського Союзу, які наробили багато зла на наших територіях. Не тільки на територіях цих 15-ти країн, які були в рабстві, а й тих сусідів, які можуть в це рабство потрапити. Росія дуже озброєна країна, при бажанні вони могли б «з’їсти» не тільки нас, а й поляків, німців чи інші країни. Демократія тільки починає жевріти. Тому, безперечно ми говоримо зі сцени багато того, що вважаємо за потрібне.

– 22 березня на церемонії нагородження премії «Селекція» від радіостанції «Джем FM» ваш сингл «Не Моя» отримав перемогу в номінації «Сингл року» — пісня побила всі рекорди по часу перебування на першому місці чарту. Що для вас це звання?

– Почну з того, що для нас дуже важливо усвідомлювати, що та боротьба, яка велася із нашою допомогою, із допомогою ще багатьох відомих українських артистів за українські квоти, призвела до певного результату. Кожна боротьба – це наступання на чийсь комфорт, і цей комфорт, який відчували радіостанції, дещо порушився. Ми люди толерантні, котрі готові до дискусії, до діалогу, і нам приємно, що саме радіо «Джем FM» зрозуміло, що краще все-таки не байкотувати, а навпаки, спробувати знайти в українській культурі найкраще і зробити цей сегмент явним. В цьому чаті «Селекція» весь час «крутиться» 25 українських гуртів, з цих 25-ти учасників українці до цього часу знали близько двох-трьох. А зараз багатьох з них вже можна назвати українськими зірками. Я думаю, що багато радіостанцій вже починають розуміти, що їм також потрібно це робити. Ми пишаємося, що змогли переконати радіостанцію зробити це якісно та совісно. А те, що пісня «Не моя» стала символом року, говорить про те, що українська сучасна музика може бути популярною і може конкурувати з настільки вже набридлою російською, яка у свій час заполонила весь ефір. Звісно, її продовжує бути дуже багато, я вкотре повторюю, що це ненормально для країни в якій має домінувати українська культура, тому ми продовжуємо робити свою справу. І кожна з радіостанцій придивляється до цих процесів і, я впевнений, що з часом українці слухатимуть все частіше українську музику.

18358790_1536079529770197_977112312899898572_o

 

– У гурту «Kozak System» є низка спільних проектів з багатьма українськими артистами (Сашко Положинський, Ярмак, Катя Чілі, Мар’яна Садовська та інші). Чому для вас цікавий такий досвід співпраці?

– У назві нашого гурту є слово «System», яке говорить про те, що ми живемо у своїй матриці. Вона безперечно є частиною великої української матриці, але ті люди, котрі потрапляють у наше близьке коло – особливі. Такими особливими людьми є не тільки ті, кого ви назвали, їх набагато більше. Туди входять ще й поети, наприклад, Дмитро Лазуткін, Юрко Іздрик, Сергій Жадан, Артем Полежака, Сергій Колос з гурту «Фіолет», Карпа Ірена… Цей список можна продовжувати і продовжувати. В цю «систему» не так просто потрапити, але й не так складно. Потрібно бути просто на нашій хвилі. Приємно, що цієї «системи» стає все більше і більше. До нас тягнуться люди подібні нам і навпаки – ми тягнемось до подібних собі. В такому симбіозі, я б навіть сказав любові, оскільки я щиро люблю кожного кого я називаю, народжуються справжні щирі проекти.

19417328_1580871555290994_8174137207236222309_o

 

Що зараз планується у цій «системі», чи будуть нові вибухові проекти?

– Цей процес кохання є зараз із декількома з наших класних українських учасників «системи». «Козаки» готують новий альбом, в якому музика буде дещо відрізнятися від попереднього альбому. Я б не сказав, що радикально, але принаймні ті, хто звик до нашого сьогоднішнього звучання, будуть вражені, що ми можемо бути іншими, тонкішими та ніжними.

 

Сніжана САМАЧНУК

 

Схожі записи

Залишити відповідь

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

КОНТАКТИ

м. Івано-Франківськ
вул.Галицька,22

Приймальня: тел.: (0342) 77-61-28
Email: [email protected]