Лілія Ганущак: «Настав час, коли українці мають підтримувати свого виробника»

Лілія Ганущак – майстриня м’яких іграшок, хендмейдер. Молода дівчина знайшла свою справу у захопленні. Навчання на математичному факультеті розбавило творче хобі – Лілія власноруч почала шити мякі іграшки. Її роботи створені з турботою про діток, оскільки дівчина використовує виключно якісні матеріали. Більше про хендмейд в Україні, страх розпочати нову справу та підтримку українського виробника розповіла майстриня.
 

– Що для вас робота рукодільниці м’яких іграшок?
 

– Для мене хендмейдер – це коли ти все в одній особі: працюєш над пошуком ідей, обираєш тканину, шиєш та вкладаєш емоцію у своє творіння.
 

123erg


– З чого все почалося? Коли ви взялися за голку?

 

– До 20-ти років я взагалі не вміла шити, проте завжди захоплювалася людьми, які шили красиві речі. Я довго не могла наважитися сісти за швейну машинку. Згодом я пішла на курси пошиття одягу. Ці заняття дали мені дуже багато, я нарешті познайомилась із швейною машинкою та дізналась про моделі одягу. На початку я шила тільки для себе, ніяк не наважувалась шити комусь іншому, здавалось зроблю не так як потрібно. З часом я надихнулась красивими фотографіями м’яких іграшок власноруч зроблених, які я побачила в мережі. Зараз ця справа для мене найважливіша. Мені у всьому дуже допомагає мама, ми команда рукодільниць (сміється).
 

– Коли ви зрозуміли, що шити іграшки – ваше покликання?
 

– Взагалі м’які іграшки дуже приємні та позитивні, вони завжди посміхаються. Мої іграшки не бувають сумними, тому й назва у них відповідна – «Радостинки»,  тобто іграшки, що приносять радість. Своєю роботою я дуже хочу сколихнути кожне серце на позитив та добро.
 

img_4350


– Коли вперше зробили свою іграшку? Що саме це було?
 

– Напередодні 8 березня ми із мамою пошили 50 штук текстильних тюльпанів. Роздаровували їх всім друзям. Тоді це починалося як хобі. Було важко наважитися продавати за гроші свої роботи. Коли ти даруєш іграшку, ти знаєш, що взамін нічого не потрібно, окрім посмішки.
Моє перше замовлення було від знайомої, котра збиралася зробити оригінальний подарунок нареченим. Ми створили тоді весільних зайчиків. Ці зайці були продумані до дрібниць: у руках був такий же букет, як у нареченої, бутоньєрка, як нареченого, плаття та костюм.
 

img_4342
 

Для мене важливо робити іграшки і для дівчаток і для хлопчиків. Зрозуміло, що хлопчики не можуть гратися тільки машинками, тому я вирішила зробити асортимент ширший власне для хлопчиків. Задоволена набором з двох молоточків, під назвою «Татовий помічник».
У процесі праці ти вдосконалюєшся, працюєш над новими ідеями. Інколи ідея може застати посеред ночі, інколи надихаюсь роботами, які знаходжу в Інтернеті, але змінюю на свій лад. Всі іграшки пошиті з якісної польської бавовни.
 

img_4357


– Що найчастіше обирають клієнти?

 

– Ми намагаємося виконати замовлення максимально до побажань клієнта. Я дуже тішуся, коли бачу, що людина хоче отримати щось індивідуальне. Найважливіше – знайти свою аудиторію. Моя аудиторія – це мамусі, які піклуються про своє чадо і забезпечують тільки найкориснішим та кращим. «Радостинки» можна прати і це головна особливість моїх творінь. Хотілося б, щоб люди не купували неякісні речі і влаштовували бойкот пластмасовим іграшкам.
 

img_4369
 

– Які ще у вас захоплення?
 

– Я студентка, навчаюся на математичному факультеті, ще навчаюсь економіці на заочному відділенні, а також планую відвідувати бухгалтерські курси. Окрім іграшок мені дуже подобається дитяча постіль, яку мрію також шити. У процесі роботи над іграшками я відкрила у собі талант художника: малюю всі іграшки спочатку на папері.
 

– Чи не плануєте відкрити власну майстерню або магазин?
 

– Я дуже хочу майстерню, де можна працювати над створенням іграшок та одразу ж презентувати потенційним покупцям. Це був би мій творчий осередок.
 

img_4366


– Чи пропонували своєї роботи для продажу в інших магазинах?
 

– Відверто кажучи, мені дуже шкода роззлучатися із моїми іграшками, це ніби віддати свою дитину комусь. Я пробувала реалізовувати свою продукцію на різних ярмарках. Найбільше запам’ятався ярмарок у Івано-Франківську, де були представлені речі виготовлені власними руками українського виробника. Гадаю настав такий момент, коли хочеться купувати у свого виробника. Це завжди будуть унікальні речі. Я не зможу пошити другу іграшку, схожу на попередню, її неможливо відтворити з точністю. Кожна іграшка – це особистість. Вони оживають від великої любові майстра. Часто буває, що іграшка сама мені підказує якою вона хоче бути.
 

– Чи розповсюджуєте свою продукцію в мережі?
 

– Так, я розміщую свою продукцію на порталі «Золоті руки» та «Скриня», а також у соціальних мережах.
 

Сніжана САМАНЧУК
 

ПОДІЛИТИСЬ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *