Експерементувати ніколи не досить. Інді-колектив з Хмельницького у своїй музиці застосовує бандуру. Гурт «KRUT» стає на першу сходинку свого музичного життя та вже представив нову пісню з дебютного альбому. Реліз останнього відбудеться найближчим часом. Більше про незвичності в інструментній «артилерії» колективу, дебютний альбом та починання поговорили з Мариною Круть – лідеркою гурту та вокалісткою і бандуристкою.
Марина єдина в Україні soul-бандуристка, вокалістка та автор власних пісень. У 15 років розпочала активну творчу діяльність, а вже у свої 20 може похвалитися участю на всеукраїнських конкурсах та фестивалях, відомим ім’ям за кордоном та об’ємним багажем творчого напрацювання.
– Ваш гурт досить молодий. З чого все починалося?
– У нашому доробку є один альбом, який ми нещодавно презентували, під назвою «Архе», що означає – першопочаток, першооснова. Це слово я запозичила у книзі Любко Дереша «Архе». Пригадую, що з того часу воно припало мені до душі, тому я і вирішила так назвати альбом.
– Де вже встигли презентували новий альбом? Які відгуки довелось почути?
– Цей альбом вийшов близько трьох місяців тому. Зараз у нас триває, як ми його називаємо, архе-тур. Нещодавно відвідали Івано-Франківськ, далі – концерт у Львові, після святкування Нового року подамося на Схід та у Центральну Україну.
– Ви починали як сольна виконавиця, музикант, ви грали на бандурі. Зараз вже існує гурт. Чому так відбулося?
– У вісім років я почала вчитися грі на бандурі. Я займалася сім років і згодом поступила в музичне училище. Я самостійно обрала цей інструмент. Мене ніколи ніхто не змушував займатися музикою. Напевне, саме тому я і досі займаюся музикою, бо мене ніхто не змушує. Немає твердої відповіді на те, чому я обрала бандуру. Я надаю цьому різні значення: часом кармічного, часом архаїчного, чи ледь не космічного. Просто так склались зорі.
– У вашому доробку однією із найвідоміших стала пісня «Ніжність». Розкажіть, про що вона.
– Це пісня про ліричні почуття молодої дівчини. Їй наснилась глибока ніжність, про яку йдеться у пісні.
– Чи були у вашій практиці нестандартні музичні замовлення, де можна було б використати бандуру?
– Коли я поступила в музичне училище, у мене почався той андеграунд, коли ти стаєш студентом і життя навколо тебе диктує свої правила, тоді ти змінюєш свій світогляд. Я відійшла від академізму вже багато років назад та перейшла до андеграундної музики. Після цього було створено проект «Марина Круть Project» та нові пісні. Згодом, ми зібрали гурт «KRUT». Ще у доробку – авторський проект «Пісня під бандуру». Я вирішила довести в першу чергу собі, що бандура може звучати по-сучасному. Я вирішила заспівати у такий спосіб ряд пісень з відомими виконавцями, які б погодилися на цю шалену авантюру – записати зі мною трек. Погодився Віктор Павлик та багато інших виконавців, імена яких ще рано називати. Це буде окремий YouTube-проект.
– Чи підтримують ваші викладачі застосування бандури у такій музиці?
– Мій музичний батько, з яким я досі спілкуюся, чудовий у класичній музиці, тому він робив найважливіше – не заважав мені робити те, чого я хотіла. Можливо на початках це не було зрозумілим, але я весь час робила те, що роблю. Зараз маленькі бандуристи слухають мої пісні. Я можу з гордістю сказати, що ці діти мають з кого брати приклад у своїх починаннях, оскільки колись у мене не було такої нагоди.
– Зараз гурт працює над новою платівкою. Якою вона буде?
– Так, ми маємо вже доробки до другого альбому. Я сподіваюся, що в перші місяці 2017-го року альбом можна буде вже почути у мережі. Над цим альбомом ми зараз і працюємо.
– До того ж, нещодавно з’явився перший кліп на пісню «Чуєш».
– Режисер цього кліпу Констянтин Михайлов. Він обрав цю композицію завідомо відчувавши, що на неї можна зняти чудовий ролик і, що вона буде звучати. Особисто я, коли працювала над цим альбомом, думала, що ця пісня буде найслабшою, проте в кінцевому варіанті вийшло так, що вона стала однією із сильних пісень альбому. Ми зняли кліп минулої зими.
– Чи транслюють музичні телеканали ваш кліп?
– Кліпи робимо для YouTube, оскільки у телеканалів завжди своя політика, своя специфіка. Хоча місцеві телеканали нас показують.
– Чи знає вас широка аудиторія за межами Хмельницького?
– Знають ті, кому в принципі цікава така музика. Я вважаю, що ми з командою маємо зробити від себе все можливе, видати всю музику, яка живе у нас. Якось мій друг сказав: «Ти стань спочатку професіоналом, а потім тебе знайдуть». На це ми і працюємо, а далі вже вибір за слухачем.
– Ви самостійно організовуєте концерти, чи вас уже запрошують?
– Деякі фестивалі, які знають про нас, – запрошують. Вже зараз ми робимо все можливе для того, щоб нас почуло більше людей. Нехай це буде аудиторія з 20-30 людей – це вже для мене досягнення.
Тарас ЗЕНЬ
Сніжана САМАНЧУК
Залишити відповідь